Ухвала суду № 54994147, 09.01.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/96/16-к

Провадження № 1-кс/234/130/16

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

09 січня 2016 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Фоміна Ю.В., за участю секретаря Каліберди А.О., прокурора Заскалкіна А.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБ України в Тернопільській області, старший лейтенант, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, інвалідності та хронічних захворювань не має, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2016 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_4, погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил АТО ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016051110000002 від 05.01.2016 року відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підозрюваний отримав копію клопотання та матеріали, що обґрунтовують клопотання 09.01.2016 року о 08.00 годині.

З наданого клопотання вбачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, в порушення вищевказаних вимог нормативних актів, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів став на шлях злочинної діяльності вимагав та одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого йому службового становища.

Так, в один із днів грудня 2015 року січня 2016 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6, будучи співробітниками оперативної групи відділу поточних операцій ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО та уповноваженими на орієнтування інших підрозділів, які входять в сили та засоби, що залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської та Донецької областей про виявлення, припинення та запобігання правопорушень, за невстановлених обставин вступили у злочинну змову на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання та систематичного одержання неправомірної вигоди для себе від субєктів підприємницької діяльності та громадян України за безперешкодний перетин блокпостів шляхом надання в силу свого службового становища вказівок вказаним вище підрозділам щодо заборони пропуску автомобілів із товарами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в один із днів до 12 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_7 разом із декількома громадянами України, які проживають на даний час на тимчасово непідконтрольній українській владі території у м. Донецьку прибув до ринку «Барабашово» у м. Харкові, де останні здійснили побутові покупки речей та предметів народного споживання для власних потреб (одяг, взуття, новорічні іграшки, сантехніку та інше).

12 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_7 під час руху на автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі в районі заправки «Паралель», що в смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області був затриманий співробітниками сектору КПВВ «Шостий» управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО ГУ ДФС у Донецькій області для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-3 КУпАП (порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції).

23 грудня 2015 року рішенням Волноваського районного суду Донецької області адміністративну справу стосовно ОСОБА_7 було закрито у звязку із відсутністю в його діях складу вказаного вище адміністративного правопорушення, при чому вилучені товари суд зобовязав повернути останньому.

У період з 2 по 3 січня 2016 року ОСОБА_7 під час проїзду блокпосту в м. Волноваха Донецької області на автомобілі НОМЕР_1 військовослужбовці повідомили, що на його автомобіль є орієнтування і у випадку спроби виїзду автомобіля з товаром його буде затримано.

4 січня 2016 року після набрання зазначеного рішення суду законної сили ОСОБА_7 отримав на складі «Еліт» в м. Волноваха поблизу кафе «Оазис», що по вул. Л. Шевцової, 13а вилучені з його автомобіля товари та з метою зясування причин наявності на блокпостах у вказаному населеному пункті орієнтування на його автомобіль залишив військовослужбовцям, що несли службу на блокпості неподалік даного кафе свій номер мобільного телефону 066-020-07-91 для того, щоб з ним звязались особи, які дали вказівку не пропускати його автомобіль з товаром.

Цього ж дня, на номер мобільного оператора ОСОБА_7 з відома лейтенанта ОСОБА_6 зателефонував старший лейтенант ОСОБА_1 з номеру мобільного оператора 095-449-43-78 та повідомили про необхідність зустрічі.

Надалі, цього ж дня на одній із центральних вулиць м. Волноваха відбулась зустріч ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в ході якої останні повідомили, що вони є працівниками СБ України, які дали орієнтування на блокпости щодо недопущення вивозу ОСОБА_7 товарів із вказаного населеного пункту, після чого висунули останньому протиправну вимогу, щодо необхідності передачі їм грошових коштів, за зняття з автомобіля орієнтування та сприяння у проїзді блокпостів, однак зазначили, що суму повідомлять на наступний день.

5 січня 2016 року біля готелю «Марго» в м. Волноваха під час зустрічі старший лейтенант ОСОБА_1 з відома ОСОБА_6 висунув ОСОБА_7 вимогу щодо передачі їм неправомірної вигоди у сумі 5000 грн. за сприяння у безперешкодному перетині блокпосту в м. Волноваха Донецької області його автомобіля «Фольтсваген» ЛТ35 д.р.н. АН 5626 ІВ з товарами народного споживання та повідомили, що в подальшому за неправомірну вигоду забезпечать безперешкодний проїзд ОСОБА_7 до лінії розмежування в напрямку м. Донецька, на що останній вимушено погодився.

У свою чергу, громадянин ОСОБА_7, розуміючи протиправність вимог зазначених працівників правоохоронного органу, 5 січня 2016 року звернувся до Обєднаного штабу ЦУ СБ України в районі проведення АТО, де добровільно заявив про вимагання співробітниками СБ України вказаного розміру неправомірної вигоди.

Цього ж дня, близько 20.00 год. старший лейтенант ОСОБА_1, за попередньою змовою з лейтенантом ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу готелю «Марго» в м. Волноваха Донецької області в своєму службовому автомобілі «Мітсубіші Педжеро» д.р.н. АН 0627 ЕІ отримали від ОСОБА_7 на свою незаконну вимогу неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 грн. за сприяння у безперешкодному перетині блокпосту в м. Волноваха Донецької області його автомобіля «Фольтсваген» ЛТ35 д.р.н. АН 5626 ІВ з товарами народного споживання.

Надалі, 6 січня 2016 року старший лейтенант ОСОБА_1, діючи повторно, із вище вказаних спонукань разом із лейтенантом ОСОБА_6 в присутності капітана ОСОБА_8, перебуваючи в м. Волноваха Донецької області висунули ОСОБА_7 незаконну вимогу матеріального характеру щодо передачі їм неправомірної вигоди у розмірі 25000 грн. за сприяння останньому у безперешкодному проїзді та забезпеченню у такий спосіб доставки придбаних товарів до м.Донецька.

7 січня 2016 року близько 12.55 год. громадянин ОСОБА_7, діючи підконтрольно, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_6, на виконання вимог останніх прибув в кафе «Карабара», що в м.Волноваха Донецької області, де під час розмови останні, діючи з особистих міркувань зменшили розмір неправомірної вигоди до 20000 грн., після чого, близько 13.10 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_6, будучи службовими особами правоохоронного органу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, в своєму службовому автомобілі «Мітсубіші Педжеро» д.р.н. АН 0627 ЕІ отримали від ОСОБА_7 на свою незаконну вимогу неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 20000 грн. за сприяння останньому у безперешкодному проїзді та забезпеченню у такий спосіб доставки придбаних товарів до м.Донецька.

Одразу ж після цього ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України та його злочинну діяльність було припинено.

8 січня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюванийможе переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та продовжити вчиняти злочини у сфері службової діяльності, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що не має наміру заважати досудовому розслідуванню, або впливати на свідків чи переховуватися від правоохоронних органів, має міцні соціальні звязки, вагітну дружину та малолітню дитину, бажає довести свою невинуватість. Просить застосувати більш мякий запобіжний захід.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, пояснивши, що обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відсутня, свідки допитані, речові докази вилучені, а отже не доведені ризики на які посилається прокурор, не має підстав для застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, повідомленням ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО про виявлення злочину від 5 січня 2016 року, заявою ОСОБА_7 від 5 січня 2015 року, протоколом затримання ОСОБА_1 від 7 січня 2016 року, протоколами огляду та вручення грошових коштів від 5 та 7 січня 2016 року, протоколами допитів ОСОБА_9 від 5 та 6 січня 2016 року, який безпосередньо вказав, що двоє працівників СБУ вимагали у нього неправомірну вигоду, протоколами обшуків від 7 січня 2016 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими доказами та документами отриманими під час досудового розслідування.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у звязку з чим до нього відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час досудового розслідування та в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в сфері службової діяльності, займає посаду старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБ України в Тернопільській області, згідно із витягом з наказу №308 від 4 листопада 2015 року Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (по стройовій частині) з 1 листопада 2015 року проходить військову службу в складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, при отриманні неправомірної вигоди у розмірі 5000 грн. 5 січня 2016 року, використовуючи надані їм повноваження, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 демонстрували ОСОБА_7 ввірену їм табельну зброю, також, ОСОБА_1, маючи досвід роботи в правоохоронних органах, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, використовуючи тісні звязки з керівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади здобуті за час перебування на посадах у Службі безпеки України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності, а отже існує ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення будь-яких речей та документів, які мають значення для встановлення обставин злочину, та ризик незаконного впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш мяких запобіжних заходів.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, їх кількість, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, також враховуючи, що існують ризики, передбачені у п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України та більш мякі запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного та його сімейний стан, а саме наявність на утриманні вагітної дружини та малолітньої дитини, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, обставини кримінального правопорушення, відсутність судимостей, розмір отриманої неправомірної вигоди, обставини вчинення кримінального правопорушення, добру характеристику, виключність випадку, бо підозрюваний є працівником правоохоронного органу та кримінальне правопорушення в якому підозрюється останній, створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі органів Служби безпеки України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у вигляді 200 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Щодо розміру застави, який вказує прокурор у розмірі не менш 400 заробітних плат, слідчий суддя вважає його завідомо непомірним для підозрюваного, та з огляду наведеного не має підстав вважати, що застава у розмірі 200 мінімальних заробітних плат не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або до суду;

- не відлучатися із м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення,

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо у уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України 07.01.2016 року о 13 годині 15 хвилин, строк його знаходження під вартою треба обчислювати з цього часу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179, 184,193,194 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, для розслідування кримінального провадження № 42016051110000002 від 05.01.2016 року, на строк 60 (шістдесять) днів, терміном до 06 березня 2016 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.

Ухвала втрачає силу 06 березня 2016 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 200 мінімальних заробітних плат в сумі 275600,00 грн.(двісті сімдесят пять шістсот гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок, відкритий в ГУДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, МФО 834016, рахунок 37317004001000, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецкій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або до суду; не відлучатися із м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення, здати на зберігання слідчому Жовновач О.М. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 березня 2016 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 забов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Артемівський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Заскалкіна А.С. та правоохоронні органи за місцем знаходження підозрюваного.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Ю.В. Фоміна

Копію ухвали отримав _________