Ухвала суду № 54989772, 13.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4622/15-ц Номер провадження 22-ц/786/74/16Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Пікуля В.П.,

суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,

при секретарі Кальник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2015 року по справі за позовом Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (надалі УПФУ Київського району) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що остання подала звітність за 2006, 2009-2010 роки до пенсійного фонду в лютому 2012 року, а отже на момент призначення їй пенсії липень 2010 року в управління були відсутні відомості про сплату страхових внесків. В подальшому, у звязку з перерахунком пенсії в березні 2015 року, виникла переплата в сумі 9282 грн. 92 коп. за період з 6 лютого 2012 року по 3 квітня 2015 року.

Просило стягнути з ОСОБА_2 переплату пенсії в розмірі 9282 грн. 92 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог УПФУ Київського району до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії відмовлено.

Судові витрати віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі УПФУ Київського району, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На думку ОСОБА_2 рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідачку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 18 липня 2010 року ОСОБА_2 отримує пенсію за віком в УПФУ Київського районум. Полтави.

В звязку зі зміною трудового стажу ОСОБА_2 звернулася до управління 12 березня 2015 року з заявою про перерахунок пенсії.

Позивач вказує, що при перерахунку пенсії, була встановлена переплата останньої в сумі 9282 грн. 92 коп., яка була виплачена відповідачу за період з 6 лютого 2012 року по 3 квітня 2015 року.

Звертаючись до суду позивач обґрунтовував переплату пенсійних коштів тим, що в управлінні були відсутні відомості про сплату страхових внесків особою за 2006, 2009-2010 роки, а отже ці роки не були внесені до загального трудового стажу.

Відсутність вказаних відомостей виникла оскільки ОСОБА_2 будучи субєктом підприємницької діяльності необхідні відомості за вказані роки подала 6 лютого 2012 року, замість до 1 квітня наступного за звітним періодом року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги УПФУ Київського району доОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у звязку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003 р.

Згідно з п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зі змісту зазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Отже, законом визначено дві умови, за наявності яких, вбачається відрахування надміру сплаченої суми пенсії: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз.2 ч.1 ст. 1215 ЦК України (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-151цс13 від 2 січня 2013 року, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

На підставу своїх вимог і заперечень з боку позивача суду не було надано належних та допустимих доказів щодо фактів підроблення документів або подання ОСОБА_2 до УПФУ Київського району завідомо неправдивих даних, які б стали підставою для призначення їй пенсії, а також зловживання з боку пенсіонера, або його недобросовісності.

Без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача чи фактів зловживань, наявності рахункової помилки при виплаті пенсії, відсутні підстави для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або ж ст. 1212 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 за 2006, 2009-2010 роки подана звітність до Пенсійного фонду лише 06.02.2012 року, що стало причиною передплати пенсії на суму 9 282 грн. 92 коп. не ставлять під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.

Так, за правилами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що як на час призначення пенсії ОСОБА_2 так і під час її виплати УПФУ Київського району було відомо, що відповідач зареєстрована як фізична особа субєкт підприємницької діяльності.

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно акту № 223 від 01.09.2011 року, за заявою страхувальника, УПФУ Київського району здійснювалась перевірка діяльності СПД-ФО ОСОБА_2 за період із 23.04.2002 року (дати взяття на облік) по 01.09.11 року.

Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді позивач не обґрунтував та не довів, як саме неподання звітності за 2006, 2009-2010 роки призвело до переплати пенсії у сумі 9 282 грн. 92 коп.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивач не навів жодного розрахунку суми переплати пенсії.

При цьому, висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та давали б підстави для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, ст.ст. 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.П. Пікуль

Судді: О.О. Обідіна

О.І.. Панченко

Згідно оригіналу

суддя В.П. Пікуль