Рішення № 5498895, 02.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/7502.04.09 За позовомТОВ „Укрімпорт КV”;

ДоТОВ „Вестер Україна”;

Простягнення 74212,48 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Кучерява І.В., представник, довіреність б/н від 09.01.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 р. порушено провадження у справі №18/75, справа призначена слуханням на 10.03.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 10.03.2009 р. до 02.04.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 10.03.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 69167,02 грн. заборгованості, 2660,41 грн. пені, 2053,01 грн. відшкодування банківського проценту за користування кредитом, 332,04 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 742,12 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

ВідповідачТовариство з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обовязковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.07.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №3991 укр 2008/39/к, за умовами якого позивач зобовязався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 9.7. договору розрахунки здійснюються протягом 23 банківських днів з моменту отримання продукції відповідачем.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 72644,04 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№SРН_000939 від 21.11.2008 р. на суму 7396,80 грн.;

№SРН_000967 від 28.11.2008 р. на суму 1951,20 грн.;

№SРН_000999 від 11.12.2008 р. на суму 5147,88 грн.;

№ЛРН_002566 від 30.09.2008 р. на суму 36749,28 грн.;

№ЛРН_002567 від 30.09.2008 р. на суму 7451,70 грн.;

№ЛРН_002681 від 09.10.2008 р. на суму 3024,90 грн.;

№ЛРН_003279 від 10.12.2008 р. на суму 676,80 грн.;

№ЛРН_003280 від 10.12.2008 р. на суму 10245,48 грн.

Відповідач не виконав свої зобовязання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 69167,02 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2660,41 грн., передбачена п. 10.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані три проценти річних з простроченої суми у розмірі 332,04 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 2053,01 грн. відшкодування банківського проценту за користування кредитом не підлягають задоволенню, оскільки цивільно-правова відповідальність застосовується за наявності складу цивільного правопорушення, до якого відноситься протиправна поведінка, шкода та причинний звязок між ними. За відсутності хоча б однієї зі складової, особа не притягується до цивільно-правової відповідальності.

У даному випадку позивачем на доведена наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідачів відносно відповідальності останнього щодо сплати процентів за користування кредиту, а тому вимоги позивача в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (інд. 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-а, код ЄДРПОУ 35073676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрімпорт КV” (інд. 65023, м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26, код ЄДРПОУ 32751017) 69167 (шістдесят дев”ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 02 коп. заборгованості, 2660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн. 41 коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн. 04 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 721 (сімсот двадцять одна) грн. 56 коп. витрат по сплаті держмита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко