Ухвала суду № 54988160, 13.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1419/15-ц Головуючий у І інстанції Іванюта Т. Є.Провадження № 22-ц/780/327/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 13.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України та Акціонерного Товариства «Чеська експортні банка» на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28.04.2015 року,-

встановила:

ТзОВ «Кузьминецький цегляний завод» звернулося до Кагарлицького районного суду Київської області із скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2015 року.

Скаргу мотивувало тим, що вищезазначеною постановою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» у межах суми стягнення 300369319,64 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише у межах суми боргу. Дана постанова прийнята при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 01 квітня 2015 року Кагарлицьким районним судом Київської області про:

- стягнення з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на користь АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» суму у 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 248630355,69 грн. плюс штрафні санкції, а саме:

- договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро, що еквівалентно 30776973,95 грн.;

- договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450 євро, що еквівалентно 14366066,25 грн.;

- пеня у сумі 51983,92 євро, що еквівалентно 848335,99 грн.;

- пеня у розмірі 2% річних від суми у 15235450 євро, що еквівалентно 5747587,81 грн.

Скаржник вважає, що постанова державного виконавця не відповідає рішенню суду.

Так, згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2014 року, резолютивна частина якої відображена у виконавчому листі, суд ухвалив серед іншого:

визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20 грудня 2012 року Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом юридичної особи Чеської Республіки - Акціонерного товариства «Чеська Експортні Банка, а.с.» до українського Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» про стягнення з Боржника на користь заявника сум основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за Кредитним договором №21274, укладеним між заявником та боржником 31 серпня 2007 року тазгідно якого TOB «Кузьминецький цегляний завод», ідентифікаційний номер компанії: 32167115, має виплатити Акціонерному товариству «Чеська Експортні Банка, а.с.», ідентифікаційний номер підприємства у Чехії: 63078333,

суму у 15 235 450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 4.08.2014 року складає 248630355,64грн. , плюс наступні штрафні санкції:

договірний відсоток у сумі 1 885 936,44 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 4.08.2014 року складає 30776973,95грн. за період з 21 червня 2010 року до 19 листопада 2012 року, а також

договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15 235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 4.08.2014 року становить 14366066,25грн.з 20 листопада 2012 року до15.01.2014 року, а також

пеня у сумі 51 983,92 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 4.08.2014 року складає 848335,99грн. за період з 01 червня 2012 по 19 листопада 2012 року, а також

пеня у розмірі 2% річних від суми у 15 235 450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 4.04.2014 року становить5747587,81 грн. з 20 листопада 2012 року до 15.01.2014 року.

Скаржник вважає, що оскільки згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2014 року та виконавчого листа від 01 квітня 2015 року, рішенням від 20 грудня 2012 року Арбітражного суду при торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки не було стягнуто коштів з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», а було визначено, що ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» має виплатити АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» суму коштів, то на підставі цього виконавчого документу державна виконавча служба не має права проводити стягнення та накладати арешт на майно та оголошення заборони на його відчуження, оскільки виконавчим документом не зобовязано ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» вчинити дії, зокрема виплатити суму.

Скаржник просив суд, визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2015 року прийняту в рамках виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа виданого 01 квітня 2015 року Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року, скаргу ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» було задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що Головний державний виконавець діяв у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року представник АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» у межах суми стягнення 300369319,64 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише у межах суми боргу, арешт накладено з моменту надходження постанови. Дана постанова прийнята при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 01 квітня 2015 року Кагарлицьким районним судом Київської області про:

- стягнення з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на користь АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» суму у 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 248630355,69 грн. плюс штрафні санкції, а саме:

- договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро, що еквівалентно 30776973,95 грн.;

- договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450 євро, що еквівалентно 14366066,25 грн.;

- пеня у сумі 51983,92 євро, що еквівалентно 848335,99 грн.;

- пеня у розмірі 2% річних від суми у 15235450 євро, що еквівалентно 5747587,81 грн.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець користуючись наданими повноваженнями неправомірно наклав арешт на майно ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», чим порушив права останнього, оскільки у встановлений виконавцем строк боржник не міг виконати рішення суду.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 грудня 2012 року рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 стягнуто з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на користь АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» 17462941,40 євро та 9539263 чеських крон.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2014 року визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12, яким стягнуто з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на користь АТ «Чеська Експортні Банка, а.с.» 17462941,40 євро та 9539263 чеських крон.

Суд зобовязав ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» виплатити суму заборгованості за кредитним договором №21274 від 31 серпня 2007 року та компенсувати витрати, повязані із арбітражним розглядом.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В звязку із тим, що Боржник в добровільному порядку не виконував рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки, стягував звернувся до органів виконавчої служби для проведення примусового виконання вказаного рішення.

Закон України «Про виконавче провадження» спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у самостійному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження»

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містахобласного значення), районах у містах.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. В п.5 ч.3 зазначеної статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника.

Положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк , у порядку встановленому цим Законом.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є одним із способів накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», накладення арешту на майно та оголошення його заборони шляхом винесення державним виконавцем відповідної постанови в сукупності є однією процесуальною дією, яка вчиняється державним виконавцем з метою реального виконання рішення.

Наведеними нормами закону державному виконавцю під час виконання виконавчого документа надано право накладати арешт на все майно боржника в межах суми стягнення.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що рішення суду про стягнення коштів, яке є обовязковим до виконання боржником не виконано, постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення із скаржника-боржника коштів є чинною, виконавчий лист про стягнення коштів боржником після відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку не виконано, а тому державний виконавець цілком законно прийняв рішення про накладення арешту на належне боржнику майно.

З огляду на викладене, дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, здійснені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у межах наданих повноважень та з метою своєчасного та повного виконання рішення суду, тому не порушують прав та інтересів скаржника, в звязку з чим суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення скарги ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2015 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України та АТ «Чеська експортні банка» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2015 року .

Відповідно до п.2 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційні скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України та Акціонерного товариства «Чеська експортні банка» задовольнити, ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 листопада 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод» на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28.04.2015 року - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді