Ухвала суду № 54986638, 14.01.2016, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1248/15-к

Провадження №1-кп/157/6/16

УХВАЛА

14 січня 2016 року м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря Фесь Т.І.,

прокурора Шумика Б.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2015 року за № 42015060000000081,

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

Прокурор у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місці та покласти на обвинуваченого обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду та органу досудового розслідування; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання (місця роботи); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора та суду; утриматися від спілкування з ОСОБА_3 та іншими свідками в кримінальному провадженні. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і його причетність до вчинення цього злочину підтверджується протоколом обшуку від 13 серпня 2015 року, під час якого в ОСОБА_1 виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти предмет неправомірної вигоди в сумі 3000 грн., які він отримав від ОСОБА_3, заявою ОСОБА_3 про вимагання в нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди та показаннями ОСОБА_3, який вказав на факт вимагання та отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди за не перешкоджання у здійсненні ним підприємницької діяльності та матеріалами слідчих (розшукових) дій, іншими матеріалами кримінального провадження. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.08.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який продовжено ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19.10.2015 року, термін дії запобіжного заходу закінчився 19.12.2015 року. Потреба у запобіжному заході не відпала, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше пяти років, що обґрунтовано утворює ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений незаконно може впливати на свідків ОСОБА_3 та інших свідків, які були очевидцями вимагання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 як особисто, так і з використанням звязків, здобутих під час служби, може здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, підбурювати їх до давання неправдивих показань.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на те, що він необґрунтовано підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Захисник обвинуваченого, - адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні заперечив щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що прокурором не доведено ризиків, за наявності яких до обвинуваченого може бути обрано запобіжний захід. Також захисник зазначив, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і обмеження його в залишені житла негативно впливає на їх виховання, оскільки діти відвідують дитячий навчальний заклад, куди їх потрібно відводити, а його дружині за умовами праці може встановлюватися ненормований робочий день, окрім того, обвинувачений належним чином виконував умови раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. З врахуванням вказаних обставин, захисник просив обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши подані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити частково та застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання з покладенням передбачених КПК України обовязків, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вищенаведені дії.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити: 1) чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є обґрунтованою.

Разом з тим, прокурором не надано доказів, які б свідчили про те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або ж незаконно впливати на свідків. Також прокурором необґрунтовано, що більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні у нього знаходиться двоє неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність у нього стійких родинних, соціальних відносин, він позитивно характеризується по місцю роботи, умов раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не порушив.

В той же час, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі, а тому беручи до уваги вагомість поданих прокурором доказів про вчинення обвинуваченим злочину, які на час розгляду клопотання стороною захисту не спростовані, тяжкість покарання, що загрожує останньому, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, доцільним та необхідним є застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання та покласти обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177-179, 194, 196 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання та покласти на нього обовязки на строк два місяці: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, без дозволу суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_1 особистого зобовязання покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_4