Постанова № 54986229, 12.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.01.2016 справа №908/827/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від ПАТ «Дельта Банк» від ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» від ПАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_5, за довіреністю, ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_7, за довіреністю не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1», м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької областівід02.06.2015 р. (підписано 08.06.2015р.)у справі№ 908/827/15-г (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» м.Краматорськ Донецької областіпро за зустрічним позовом до про стягнення 8 983 781,83грн. Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1», м.Краматорськ Донецької області 1.Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ 2.Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» м. Київ визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р.,станом на 20.01.2015 р., в розмірі 8 983 781,83 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 7 666 848,00 грн., сума заборгованості за відсотками 1 213 351,73 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 2 876,71 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 100 705,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р., що укладений між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1», стосовно повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом; право банку на нарахування пені; договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р., укладений між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого на користь ПАТ «Дельта Банк» здійснено відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/827/15-г.

30.03.2015 р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява (вих. № 56 від 24.03.2015 р.) Приватного акціонерного товариства Торговий дом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (покупець).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.04.2015р. зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 908/827/15-г. До участі у справі № 908/827/15-г за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Торговий дом ОСОБА_1 в якості другого відповідача залучено Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк».

Зустрічні позовні вимоги мотивовані відсутністю у позивача за зустрічним позовом доказів передачі прав вимоги новому кредитору, порушенням прав позивача в частині передачі матеріалів кредитної справи іншій особі без згоди чи повідомлення позивача, що фактично є розголошенням банківської таємниці, відсутністю укладеної між сторонами додаткової угоди до кредитного договору про заміну кредитора.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 17 ГПК України та п. 2 Розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р, судом не задоволено клопотання ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» (вих. № 95 від 13.05.2015 р.) про передачу матеріалів справи № 908/827/15-г до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (повний текст рішення складений та підписаний 08.06.2015року) у справі №908/827/15-г первісний позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" про стягнення суми 8 983 781,83 грн. задоволений повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" м. Краматорськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ заборгованість за Кредитним договором № 2005-347 від 02.12.2005 р., станом на 20.01.2015 р., у розмірі 8 983 781,83 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 7 666 848,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 1 213 351,73 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 876,71грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 100 705,39 грн., 73 080,00 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р. відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що Кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р. не встановлено заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні. Укладення договору купівлі-продажу прав вимоги не потребує внесення відповідних змін до кредитного договору. Позичальник за кредитним договором, ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1», був письмово повідомлений про відступлення права вимоги за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. Під час розгляду зустрічного позову господарським судом не встановлено, а позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, не доведено позивачем і порушення оспорюваним договором його прав.

Задоволення вимог ПАТ «Дельта Банк» за первісним позовом мотивовано судом неналежним виконанням позичальником зобовязань за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р. з урахуванням додаткових угод, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом в сумі 7 666 848,00 грн., по відсотках за користування кредитом в сумі 1 213 351,73 грн., обґрунтованістю нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 876,71 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 100 705,39 грн. Судом враховано, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України№ 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Однак, дію Розпорядження зупинено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 р.

Приватне акціонерне товариство «Торговий дом ОСОБА_1» не погодилося із прийнятим рішенням та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015року у справі № 908/827/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення 8 983 781,83 грн. у повному обсязі; зустрічний позов ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р.

Вважає рішення господарського суду таким, що винесене при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Посилається на відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі прав вимоги на виконання договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013року. Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо примусового стягнення з відповідача за цим зобовязанням є безпідставним, а тому неправильним по суті.

Апелянт зауважує, що внаслідок заміни кредитора позичальник має виконувати свої зобовязання перед зовсім іншою фінансовою установою. Порядок виконання цих зобовязань, обліку строкової заборгованості, оплати комісій, сплати процентів має виконуватись в інший спосіб, з відкриттям відповідних рахунків, що потребує внесення відповідних двосторонніх змін до спірного кредитного договору. Будь-яких подібних змін чи доповнень до кредитного договору сторонами не вносилось, ніяких додаткових угод з цього приводу не укладалось.

Позивач за первісним позовом з доводами апеляційної скарги не погодився з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Наполягає, що копії договору купівлі-продажу прав вимоги (з додатками) та акту приймання-передачі прав вимоги (з додатком до нього) залучені до матеріалів справи під час розгляду справи судом першої інстанції, оригінали наведених документів надавалися суду для огляду. На виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги, ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» був письмово повідомлений про факт заміни кредитора у зобовязанні, про що свідчить копія повідомлення про відступлення та поштового повідомлення про його вручення. Наголошує на відсутності доказів порушення оспорюваним правочином прав ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1», як позивача за зустрічним позовом.

У звязку з перебуванням у відпустці судді Склярук О.І., розпорядженням № 04-08/46/16 змінено склад судової колегії, визначивши її у складі: ОСОБА_2 головуючий, судді- Геза Т.Д., ОСОБА_4

Представники Банку у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували. Надали для огляду в судовому засіданні оригінали документів, що стосуються купівлі-продажу ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги.

Представник ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

ПАТ «Кредитпромбанк» не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалами суду сторони не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4-2, ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників ПАТ «Дельта Банк», ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1», перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством Кредитпромбанк(банк), правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та Акціонерним товариством закритого типу Торговий дом ОСОБА_1 (позичальник), новим найменуванням якого відповідно до п. 1.1 статуту ПрАТ Торговий дом ОСОБА_1 є Приватне акціонерне товариство Торговий дом ОСОБА_1 (позичальник), 02.12.2005 р. був укладений кредитний договір № 2005-346 (Кредитний договір).

До кредитного договору сторонами в період із 28.01.2006р. по 13.07.2012 р. були укладені додаткові угоди №№ 1-73.

Відповідно до умов кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 70 від 24.12.2010 р.) Банк надає позичальнику кредит у сумі 7 666 848,00 грн. з кінцевим терміном повернення 13.07.2012 р. включно.

За умовами п. 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 73 від 13.07.2012 р.) зобовязання банку щодо надання кредитів та зобовязання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобовязання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невідємними частинами цього договору (надалі додатковий договір), в сумах, зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого п. 3.4.4 цього договору.

Позичальник зобовязався повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими договорами, згідно з графіком зменшення ліміту траншової кредитної лінії але в будь-якому випадку не пізніше 30.11.2015 р. зі своїх поточних рахунків на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах (п. 3.4.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 73 від 13.07.2012 р.).

Порядок нарахування процентів обумовлений сторонами п. 2.7. кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 65.4 від 27.05.2009 р. банк має право достроково стягнути кредити та проценти за період фактичного користування кредитами, виданими згідно з додатковими угодами, у разі, зокрема, недотримання позичальником умов цього договору, тощо.

У разі прострочення позичальником строків виконання грошового зобов'язання, встановлених п.п. 3.4.3, 3.4.4 (несвоєчасне погашення заборгованості за кредитами та/або процентами) позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з дня виникнення прострочки (п. 3.4.8 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 73 від 13.07.2012 р.).

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів (п.5.1. кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається виконання ПАТ «Кредитпромбанк» прийнятих на себе зобовязань з надання ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» кредитних коштів в загальному розмірі 7 666 848,00 грн., що підтверджується наявними у справі меморіальними ордерами та випискою по рахунку (рух коштів по рахунку).

19.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений 19.06.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 1360.

Відповідно до умов п.2 даного договору продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну купівельну ціну, в т.ч. і за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р.

«Права вимоги», за умовами п.1.1. розділу 1 «Визначення термінів та тлумачення», означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця в якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до Осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обовязків за Кредитними договорами та договорами забезпечення.

«Кредитний договір» - договір про надання кредиту у будь-якій формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, зазначений у додатку І (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.3 договору купівлі-продажу права вимоги переходять від продавця до покупця (далі відступлення), та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

Покупець за договором, відповідно до п. 7.6, зобов'язався надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Договір набуває чинності у момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі (п. 7.1. договору).

Між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» підписано акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., за п.2 якого, згідно п. 2.3 договору (купівля-продаж) продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту ( який є його невідємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.

З додатку до акту приймання-передачі прав вимоги вбачається передання ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р., фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті кредиту станом на 19.06.2013 р. 7 666 848,00 грн., відсоткова ставка за кредитним договором - 15. Акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Повідомленням про відступлення (вих. № 2/01-17/6421 від 26.06.2013р.) ПАТ «Кредитпромбанк» спільно з ПАТ «Дельта Банк» сповістили ПАТ «Торговий дом ОСОБА_1» про відступлення ПАТ «Кредитпромбанк» права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р., на користь ПАТ «Дельта Банк», з зазначенням банківських реквізитів для перерахування платежів за кредитними договорами.

Факт отримання 02.07.2013р. позичальником наведеного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 27.06.2013р.

Враховуючи невиконання позичальником прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором, претензією (вих. № 18.2-705 від 31.12.2013 р., надіслана 08.01.2014р.) ПАТ «Дельта Банк» вимагав від ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» дострокового погашення заборгованості за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р., шляхом сплати протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги, заборгованості за кредитом, відсотками та пеню, у загальному розмірі 7 743 541,81 грн., в т.ч. 7 658 094,99 грн. за кредитом, 84 824,92 грн. по відсотках, 621,90 грн. пені.

В якості додатку до претензії позичальнику надіслано, окрім іншого, копію договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., що підтверджується описом вкладення в цінний лист.

Доказів належного, своєчасного та повного виконання прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, також як і доказів виконання вимоги, висловленої позивачем в претензії, ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» до справи не надано.

Неналежне виконання позичальником прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем за первісним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1», як позивач за зустрічним позовом, мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, скріплений печатками сторін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. є правочином про заміну сторони у зобов'язанні. ПАТ «Кредитпромбанк», уклавши оспорюваний договір купівлі-продажу прав вимоги, здійснив заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. і відступив своє право вимоги ПАТ «Дельта Банк».

Кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. не встановлено заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні, відтак, укладаючи оспорюваний договір, сторони договору не потребували відповідної згоди позичальника за кредитним договором на заміну кредитора. Укладення договору купівлі-продажу прав вимоги не потребує внесення відповідних змін до кредитного договору, оскільки перехід права первісного кредитора у зобов'язанні відбувається після укладення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно зі ст. 517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи наведене та згідно з п.6 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» безпідставними є посилання ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» на розголошення банківської таємниці та розкриття інформації при укладенні відповідачами за зустрічним позовом договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р.

Позичальник за кредитним договором (позивач за зустрічним позовом) був письмово повідомлений ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» про відступлення права вимоги за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р., крім того йому була надіслана копія договору купівлі-продажу прав вимоги, повідомлені банківські реквізити для перерахування сум за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів ) недійсними).

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його прав оспорюваним договором купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір №2005-346 від 02.12.2005р. з додатковими договорами є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості позичальника за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р., станом на 20.01.2015р., за кредитом в сумі 7 666 848,00 грн., по процентах за користування кредитом в сумі 1 213 351,73 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом та стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005р. в сумі 7 666 848,00 грн. за кредитом, в сумі 1 213 351,73 грн. по процентах за користування кредитом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

На підставі п. п. 3.4.8 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 73 від 13.07.2012 р.). позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2 876,71 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, нараховану за період з 06.01.2015 р. по 20.01.2015 р., та пеню в сумі 100 705,39 грн. за несвоєчасне погашення відсотків, нараховану за період з 01.07.2013 р. по 20.01.2015 р.

Факт прострочення позичальником виконання зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом підтверджується матеріалами справи № 908/827/15-г та не спростовано відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та стягнення пені в сумі 4 672,87 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, розрахованої за період з 01.07.2013р. до 14.04.2014р. Водночас висновок суду про задоволення вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 876,71 грн., нарахованої за період з 06.01.2015 р. по 20.01.2015 р., а також пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 96 032,52грн., нарахованої за період з 14.04.2014р. по 20.01.2015р. є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, на час проведення антитерористичної операції, встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Періодом проведення антитерористичної операції, за положеннями ст.1 Закону, визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зазначене свідчить, що сплата процентів за користування кредитними коштами є невідємною умовою кредитування, тому як сам кредит так і проценти є складовими основного зобов'язання за кредитним договором.

Листом від 27.10.2014р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Краматорськ Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

На час апеляційного провадження по справі № 908/827/15-г, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Краматорськ Донецької області.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» є м. Краматорськ Донецької області.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

ОСОБА_9 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ст.11 наведеного Закону).

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного Закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право субєкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на мораторій, встановлений ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у позивача за первісним позовом були відсутні підстави для нарахування та стягнення пені за період з 14.04.2014р.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2876,71 грн. за період з 06.01.2015р. по 20.01.2015р., та про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 14.04.2014р. по 20.01.2015р. в сумі 96 032,52 грн. не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення цих вимог підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г в частині задоволення вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ПрАТ «Торговий дом ОСОБА_1» пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 876,71 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 96 032,52 грн., з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених майнових вимог, за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом; судові витрати за розгляд апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Результати апеляційного провадження у справі №908/827/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г скасувати в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 876,71 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 96 032,52 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» про стягнення пені в сумі 98 909,23 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. (підписано 08.06.2015р.) у справі № 908/827/15-г в наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" про стягнення заборгованості в сумі 8 983 781,83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" м. Краматорськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ за кредитним договором № 2005-346 від 02.12.2005 р. заборгованість за кредитом в сумі 7 666 848,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 1 213 351,73 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі в сумі 4 672,87 грн., 72 275,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Торговий дом ОСОБА_1" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., відмовити.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дом ОСОБА_1» м.Краматорськ Донецької області витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 402,30 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_4

Надруковано 6 екз.

1.ПАТ «Дельта Банк»;

1. ПрАТ «ТД Астрон»;

1. ПАТ «Кредитпромбанк»

1. у справу;

1. ДАГС

1. ГСЗО.