Постанова № 54983976, 13.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22296/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерел Сістем", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерел Сістем" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю., треті особи ПАТ "Банк "Київська Русь", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерел Сістем" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю., треті особи ПАТ "Банк "Київська Русь", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення (повідомлення) від 07 серпня 2015 року №7160/16 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемними правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000,00 грн. та 134 711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року укладеного 19 березня 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач звернулися до суду з апеляційними скаргами в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між 26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір №565-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 200 000 євро, кінцевим терміном погашення - 22 червня 2018 року та процентною ставкою за користування кредитом 11%.

05 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір про внесення змін до кредитного договору №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, яким визначено ліміт кредитної лінії в гривні - 13 900 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення 22 червня 2018 року та в євро - 632 050,00 євро з кінцевим терміном погашення 14 листопада 2014 року.

19 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" було укладено договір поруки № 25350-23/15-5 відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Платіжними дорученнями № 2493 від 19 березня 2015 року та № 2495 від 19 березня 2015 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" перерахувало кошти на погашення заборгованості за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року.

01 червня 2015 року між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" укладено договір відступлення права вимоги відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" приймає права як кредитора за зобов'язаннями, що виникли на підставі виконання Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань з повернення Публічному акціонерному товариству «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» боргу та відсотків за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року. До зазначеного договору складено акт приймання - передачі документів, акт виконання зобов'язань та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" платіжним дорученням № 5 від 26 червня 2015 року здійснено перерахування коштів на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар".

Листом № 7160/15 від 07 червня 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" повідомила Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" про нікчемність правочину - договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладених 19 березня 2015 року, оскільки під час перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було встановлено, що договір поруки та договір про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року укладені 19 березня 2015 року є нікчемними з підстав, визначених ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки дані правочини були укладені у день прийняття Національним банком України постанови № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 від 19 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ". Також в зазначеному листі було вказано про те, що внаслідок укладання зазначених договорів банк надав як ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" так і ТОВ "Сервіс-Чемпіон" переваги у вигляді зменшення суми, яку банк міг самостійно отримати у вигляді нарахованих процентів за кредитом або в процесі стягнення за рахунок майна товариства та його майнових поручителів.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, а дії відповідача необґрунтованими, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою Правління Національного банку України № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» Публічне акціонерне товариство «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19 березня 2015 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ.

17 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Згідно з ч. 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У силу ч.1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п.4 та п.6 ч.2 статті 37 Закону уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ч.3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Згідно ч.3 статті 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, у випадку якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Так, відповідачем-2 направлено ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" повідомлення, оформлене листом № 7160/16 від 07 серпня 2015 року, в якому зазначено про нікчемність правочину - договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладених 19 березня 2015 року з огляду на таке: внаслідок укладання зазначених договорів банк надав як ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" так і ТОВ "Сервіс-Чемпіон" переваги у вигляді зменшення суми, яку банк міг самостійно отримати у вигляді нарахованих процентів за кредитом або в процесі стягнення за рахунок майна товариства та його майнових поручителів; зазначені правочини були укладені в день прийняття Національним банком України постанови № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 від 19 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ".

Згідно з ч.ч.1,3 статті 36 зазначеного Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Як зазначалося вище, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19 березня 2015 року з 20 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію з 20 березня 2015 року.

Відтак, станом на 19 березня 2015 року органи управління ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» мали повноваження на укладання договорів від імені ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», у той час, як процедуру виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку було розпочато лише з 20 березня 2015 року, тому договір поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року та договір про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 березня 2013 року були підписані від імені ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» уповноваженими особами.

Згідно з ч.2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Водночас, в контексті зазначеної статті, суд зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року у справі К/800/24809/15.

Таким чином, договір поруки договір про розірвання кредитного договору, укладений між позивачем та третьою особою, не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В обґрунтування своєї позиції відповідач як на підставу нікчемності договору поруки посилається на до п. 7 ч. З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої однією з підстав нікчемності правочину є укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, нікчемним може бути той правочин, за яким кредитору банку було передано майно або кошти для надання такому кредитору переваг (пільг), які прямо не встановлені законодавством.

За нормами статей 1054, 1049 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк виступає кредитодавцем та надає кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, на останній зобов'язаний повернути грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому Цивільним кодексом України та Господарським кодексу України не встановлено заборони щодо дострокового виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, за нормами статей 554, 556 ЦК договір поруки є додатковою гарантією виконання боржником перед кредитором свого зобов'язання.

Відповідно до договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року укладеного між ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" останнє зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за виконання ТОВ "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Перехід до поручителя права вимоги є не пільгою, а правом, прямо передбаченим статтею 556 Цивільного кодексу України для будь-якого поручителя, який виконав забезпечене порукою зобов'язання.

Умови Договору поруки не передбачали платіж або передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що свідчить про відсутність підстав для застосування до такого договору положень п. 7 ч. З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Набуття поручителем за договором поруки внаслідок виконання ним забезпеченого порукою зобов'язання не може вважатися і відступленням ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" належного йому права вимоги.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що факт укладання вказаного договору не може свідчити про укладання банком правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки він спрямований на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії а не містить положень щодо здійснення платежу чи передачі іншого майна не на користь банку або на пільгових умовах.

З аналізу договору про внесення змін до кредитного договору № 56519-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року вбачається, що у ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" були наявні правові підстави для здійснення погашення заборгованості за кредитним договором № 56519-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року платіжними дорученнями № 2493 та № 2495 від 19 березня 2015 року. Факт того, що зазначеними платіжними дорученнями станом на 19 березня 2015 року заборгованість ТОВ "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії була погашена у повному обсязі сторонами не заперечується.

Крім того, відповідач у своєму повідомленні №7160/15 не зазначає інших норм права, крім п. 7 ч. З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким би визначалась недійсність Договору поруки.

Також відповідач не наводить конкретних норм законодавства України, вимог Національного банку України чи кредитних процедур ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які на думку відповідача було порушено при укладанні Договору поруки.

Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює вичерпний перелік підстав нікчемності вчинених неплатоспроможним банком і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки описані вище договори не відповідають жодному з критеріїв правочину, встановлених ч. З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», права встановлювати його нікчемність на підставі будь-яких інших норм ні у відповідача, ні у створеної ним Комісії з перевірки правочинів не має.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (договору поруки № 25350-23/15-5) зі сплати богу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000,00 грн. та 134 711,10 грн. та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції зазначив, що на час розгляду справи такі права не були порушені, тому наведені позовні вимоги є безпідставними та передчасними.

Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується та вважає таким, що не відповідає дійсності.

Так, не зважаючи на погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, відповідач-2 направив TOB «Сервіс-Чемпіон» повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитом (вих. № 7222/20 від 10 серпня 2015 року), відповідно до якого вимагав протягом 5 днів сплатити заборгованість за кредитним договором станом на 10 серпня 2015 року у сумі 10 502 679, 34 грн. (з яких 9 318 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 1 066 511, 10 грн. - заборгованість по сплаті відсотків).

Відповідач-2 також направив повідомлення-вимогу (вих. № 7221/20 від 10 серпня 2015 року) поручителю за кредитним договором - TOB «ФОРТУНА-ЯН-ТРАНС», де містилась вимога сплатити 10 502 679, 34 грн. протягом 30 днів. У випадку несплати вказаної суми ПАТ «Банк «Київська Русь» повідомило про намір скористатися правом на звернення стягнення заставленого в іпотеку нерухомого майна.

Не погоджуючись з письмовими повідомленнями-вимогами відповідача-2, TOB «Сервіс-Чемпіон» та TOB «ФОРТУНА-ЯН-ТРАНС» направили відмови, в яких вказали на відсутність підстав для вимог відповідача-2 та відсутність будь-якої заборгованості за кредитним договором. Дані листи залишені відповідачем без уваги.

Суд вважає, що описані дії відповідача-2 прямо порушують майнові права та законні інтереси позивача з огляду на наступне. Відповідно до Договору відступлення права вимоги віл 01 червня 2015 року, укладеного між ПП «ВКФ «Інтар» та TOB «Дженерал Сістем», останній на відплатній основі отримав право вимоги до TOB «Сервіс-Чемпіон». що виникло на підставі виконання ПП «ВКФ «Інтар» зобов'язання за кредитним договором. Враховуючи намагання відповідача-2 застосувати наслідки нікчемності правочину та відновити заборгованість TOB «Сервіс-Чемпіон» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитним договором, невизначеними є господарські правовідносини та стан взаємних розрахунків між TOB «Сервіс-Чемпіон», ПП «ВКФ «Інтар» та TOB «Дженерал Сістем». TOB «Сервіс-Чемпіон» припинило здійснювати погашення заборгованості перед TOB «Дженерал Сістем» до моменту вирішення справи в суді, що прямо впливає на майновий стан TOB «Дженерал Сістем» та його майнові інтереси.

З огляду на зазначене вважаємо, що суд першої інстанції відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утриматись від застосування наслідків скасованого рішення не в повній мірі захистив права та охоронювані законом інтереси позивача, адже відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідачі можуть і надалі направляти нові повідомлення про нікчемність правочинів та застосовувати наслідки такої нікчемності, чим можуть блокувати можливість позивача скористатись правом на отримання коштів.

Позовна вимога про зобов'язання утриматися від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину звернута як до Уповноваженої особи Фонду, так і до Фонду, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року N 629-VI1I, який вступив в силу 12 серпня 2015 року, ряд норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон) викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 4 статті 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особи Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Тобто в чинній редакції Закону функцією щодо застосування наслідків нікчемності правочинів наділено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або Уповноважену особу Фонду у випадку делегування їй повноважень Фондом.

Отже, зобов'язання обидвох відповідачів утриматися віл вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину у повній мірі захистить права та законні інтереси Позивача, оскільки виключить реальну можливість їх порушений уповноваженими суб'єктами владних повноважень.

Відтак, протиправним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерел Сістем" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати та ухвалити в цій частині нову.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумі 9 318 000, 00 грн. та 134 711, 10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладеного 19 березня 2015 року.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000, 00 грн. та 134 711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладеного 19 березня 2015 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.