Ухвала суду № 54983773, 13.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"13" січня 2016 р. Справа № 922/5986/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н. В., суддя Слободін М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" (вх. №146 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року по справі № 922/5986/15,

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма", смт. Чкаловське, Чугуївський район,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт", м. Харків,

про стягнення коштів в розмірі 957764,85 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма", смт. Чкаловське, Чугуївський район,

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", м. Харків,

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2015 року по справі №922/5986/15 (суддя Пономаренко Т.О.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-5" заборгованість зі сплати процентів за Договорами про надання позики: №6П-БР5 від 25.01.2012 року та №6/1П-БР5 від 27.12.2013 року в сумі 956 930,30 грн., 3% річних у сумі 834,55 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 366, 45 грн. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2015 року по справі №922/5986/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Також, апелянт просить поновити строк на оскарження рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “ Про судовий збір”).

Разом з тим, відповідно до абзацу 2 підпункт 2.15 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

З матеріалів справи вбачається, що первісний позов з яким звернувся до суду позивач є майновим - стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів за Договорами про надання позики: №6П-БР5 від 25.01.2012 року та №6/1П-БР5 від 27.12.2013 року в сумі 956 930,30 грн. та 3% річних за період з 21.10.2015 року по 09.11.2015 р. в сумі 834,55 грн.; судовий збір позивачем сплачено в розмірі 14366,45 грн.

Відповідач звернувся до суду із зустрічними немайновими вимогами про визнання договорів про надання позики: №6П-БР5 від 25.01.2012 року та №6/1П-БР5 від 27.12.2013 року недійсними та, відповідно, сплатив до суду першої інстанції судовий збір в розмірі 2436,00 грн.

У апеляційній скарзі апелянт просить повністю скасувати рішення місцевого суду та прийняте нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Необхідно враховувати, що оскільки відповідно до частини 5 статті 6 закону «Про судовий збір» «за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах», то у випадку оскарження судового рішення, прийнятого як у частині первісного позову, так і в частині зустрічного позову, судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідній справі сплачується за ставкою, встановленою як для всіх самостійних вимог за первісним позовом, так одночасно й за ставкою для вимог за зустрічним позовом.

З урахуванням зазначеного, враховуючи вимоги, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, та вимоги апеляційної скарги (задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні первісного позову), судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 18482,71 грн.(14366,45 грн.*110%+2436,00*110%), однак скаржником сплачено судовий збір згідно із платіжним дорученням №1 від 05.01.2016 року на суму 15803,11 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Згідно з пунктом 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскільки в даній ситуації клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги скаржником було подано, проте не розглядалось колегією суддів, повторне подання скарги не тягнутиме за собою наслідків, передбачених вказаним вище положенням. Відтак, апелянт не позбавлений права при наступному поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 3 статті 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" на рішення господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року по справі №922/5986/15.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.