Рішення № 54983483, 12.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р.Справа № 922/6563/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 2102,54грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27, м. Харків про стягнення 2102,54 грн., що складається з:1226,26 грн. - пені, 3 % річних - 128,87 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної потужності (ППМ) - 747,41грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання теплової енергії № 0041.01 від 01.09.2009 р. в частині своєчасного виконання розрахунків за спожиту електричну енергію; в якості правових підстав на положення ст. ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 12.01.2016 року о 11:15 год.

12.01.2016 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

12.01.2016 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90% та витрати понесені позивачем при подачі позову віднести за його рахунок.

Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засідання, призначеному на 12.01.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову; наполягає на задоволенні клопотання про зменшення суми пені на 90%.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

01.09.2009 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі - позивачем, постачальником) та Харківською установою виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27, (надалі - відповідачем, споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 0041.01.

Відповідно до пункту 9.4 договір пролонгований на 2015 рік.

Відповідно до розділу 1 договору про постачання електричної енергії № 0041.01 постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питання регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями) (Правила), договір є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення договору означає. що між сторонами досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до пункту 7 статті 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 01.09.2009 року, пунктом 2.1.2 якого передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" та додатка 2 "Порядок розрахунків".

Згідно пункту 2.3.3 договору про постачання електричної енергії № 0041.01 споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п. 5 Додатка 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Згідно пункту 5 додатка 2 до договору про постачання електричної енергії від 01 вересня 2009 року споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 банківських днів з дня його відправлення.

Матеріали справи свідчать, що станом на 01 листопада 2015 року у відповідача - Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 перед позивачем склалася заборгованість у розмірі 2102,54 грн., що складається з:1226,26 грн. - пені, 3 % річних - 128,87 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної потужності (ППМ) - 747,41грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

Як встановлено судом, 01.09.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії, яким, окрім іншого, передбачена відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин. (п.4.2.2).

12.05.2015р. інженером ОСОБА_3 проведено перевірку дотримання договірних (граничних) величин електричної потужності ХУВП УДПСУ в Харківські області. Перевіркою встановлено, що в квітні 2015р. відповідачем було перевищено договірну величину електричної потужності на 27,60 кВт, про що складено акт про споживання електричної потужності понад граничну величину №3013 від 12.05.2015р. (а.с.15-16).

Перевіривши розрахунок договірних величин споживання електричної потужності наданий позивачем, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 90% вважає за можливе його задовольнити, виходячи з наступного.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно пункту 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 0041.01 при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування пені, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1255,20 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, на яку позивач нараховує суму пені частково виникла в результаті неможливості проведення оплати у зв'язку з недостатнім фінансуванням установи.

Харківська установа виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 є державною установою та фінансується за рахунок державного бюджету України. Кошторисом Управління на 2015 рік не передбачені видатки для сплати будь-яких штрафних санкцій (пені).

Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем та те, що стягнення додаткових коштів у вигляді неустойки негативно позначається на рівні матеріального забезпечення установи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 %, а саме стягнути з відповідача пеню у розмірі 122,63 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не виконані умови договору про постачання електричної енергії від 01 вересня 2009 року в частині своєчасної оплати вартості послуг, суд вважає за необхідне стягнути з Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 на користь позивача 3% річних за період з лютого 2014 по листопад 2015 року в розмірі 128,87 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача повністю. При цьому суд враховує, що в частині зменшення судом розміру пені судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 216, 230, 233, 284, 285 Господарського кодексу України, 6, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача - Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 на 90%.

Стягнути з Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 (61000, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, п/р 35214001013265 у ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 08564587) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) 747,41 грн. - перевищення договірних величин споживання електричної потужності.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 27 (61000, м.Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, п/р 35214001013265 у ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 08564587) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 26005474695 в АТ "ОСОБА_4 ОСОБА_2", м. Київ, МФО 38085, код ЄДРПОУ 00131954) 122,63 грн. - пені за період з липня 2015 по листопад 2015 року; 128,87 - 3% річних за період з лютого 2014 по листопад 2015 року та 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1103,63 грн. відмовити.

Повне рішення складено 14.01.2016 р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя ОСОБА_5