Рішення № 5497930, 23.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.09 р. Справа № 41/64пд

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

до відповідача: Горлівської міської ради, м. Горлівка

про визнання недійсним договору № 0323 від 01.12.2008 року на користування земельної ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність №706 від 11.03.2009 року

від відповідача: Богомолова О.І. довіреність №3-1716 від 08.04.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради про визнання недійсним договору № 0323 від 01.12.2008 року на користування земельної ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що, всупереч вимогам ст.ст. 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України, межі земельної ділянки, яка передається у користування за договором № 0323 від 01.12.2008 року, не встановлені в натурі (на місцевості) і не можуть бути встановлені, оскільки вона знаходиться під нежитловим приміщенням, вбудованим у багатоповерховий житловий будинок; проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки не був розроблений, рішення орагну місцевого самоврядування щодо передачі позивачу у користування наведеної земельної ділянки на підставі проекту землеустрою не приймалось; державна реєстрація документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою, не відбувалось; земельна ділянка за актом приймання-передачі позивачу не передавалась.

Відповідачем надано суду письмові пояснення (вих. № 17-01-1680 від 13.04.2009року), згідно з якими відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає, що спірний договір на користування земельною ділянкою укладено з додержанням чинного законодавства, оскільки рішенням Горлівської міської ради від 27.03.2007 року № V/14-33 було затверджено положення „Про справляння плати за користування земельними ділянками власниками (орендарями) вбудованих нежитлових приміщень у багатоповерхових будинках”, яке поширюється на фізичних та юридичних осіб, що є власниками (орендарями) вбудованих нежитлових приміщень; підставою для сплати за землю під вбудованими приміщеннями є договір на користування земельною ділянкою; площа земельної ділянки, за яку власник (орендар) вбудованого нежитлового приміщення повинен справляти плату, зазначається у технічній документації.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

09.07.2002 року між ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купила 19/50 часток вбудовано-прибудованого приміщення, загальною площею 89,5 кв.м., із ганком „а1”, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

20.06.2002 року Відділом обліку розподілу і приватизації житлового фонду позивачу видано свідоцтво на право власності на вбудовано-прибудоване приміщення площею 89,5кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1.

01.12.2008 року між Горлівською міською радою та ОСОБА_1 (як фізичною особою-підприємцем) укладено договір № 0323 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, відповідно до п. 1 якого Горлівська міська рада надає, а ОСОБА_1 приймає у строкове платне користування земельну ділянку під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 та використовується як крамниця.

Згідно п. 2 наведеного договору у користування передається земельна ділянка під вбудованим нежитловим приміщенням площею 77,40 кв.м.

На земельній ділянці знаходиться обєкт нерухомого майна нежитлове приміщення у багатоповерховому будинку, яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2002 року, свідоцтва про право власності від 20.06.2002року (п. 3 договору).

Договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником (п. 5 договору.)

Пунктами 6, 7, 8 договору обумовлено, що плата за користування земельною ділянкою вноситься власником у вигляді грошових внесків, сума плати за рік становить 1110,29 грн., плата за користування земельною ділянкою вноситься власником щомісяця протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зважаючи на наведені положення законодавства на наведені вище положення укладеного між сторонами спірного договору суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, спірний договір є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовні положення Закону України “Про оренду землі” та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору № 0323 від 01.12.2008 року на користування земельної ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 5 договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0323 від 01.12.2008 року визначено, що договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником. Проте, наведеним пунктом договору не визначено обмеження щодо строку дії договору оренди, який, згідно наведених положень законодавства, не може перевищувати 50 років.

Тобто, в порушення ст. 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, спірний договір має ознаки безстрокового договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

В порушення наведеної норми, з договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0323 від 01.12.2008 року не вбачається наявності більшості істотних умов договору оренди землі, таких як: відповідальність за несплату орендної плати; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Статтею 17 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

В порушення наведеної статті, з матеріалів справи не вбачається складання між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки, наданої позивачу в оренду згідно з договором на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0323 від 01.12.2008 року. Документів, які б підтверджували складання такого акту, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Прийняття Горлівською міською радою будь-якого рішення щодо надання позивачу у користування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 77,40 кв.м. матеріалами справи не доводиться. Зазначене рішення, як і рішення про затвердження проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки до матеріалів справи не долучено.

Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено відсутність у спірному договорі оренди землі більшості з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також порушення при укладанні наведеного договору статей 6, 17, 19 Закону України “Про оренду землі” щодо строку дії договору, передачі обєкту оренди за актом приймання-передачі та підстав набуття права оренди земельної ділянки.

Наведені обставини, згідно наведених приписів ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Горлівської міської ради про визнання недійсним договору № 0323 від 01.12.2008 року на користування земельної ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку задовольнити.

Визнати недійсним договір № 0323 від 01.12.2008 року на користування земельної ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку.

Стягнути з Горлівської міської ради (84646, м. Горлівка, пр. Перемоги, 67, ІН 04052749) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84626, АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1) державне мито в розмірі 85грн.

Стягнути з Горлівської міської ради (84646, м. Горлівка, пр. Перемоги, 67, ІН 04052749) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84626, АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

Суддя