Ухвала суду № 54976630, 11.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/13727/15-ц Головуючий суддя І інстанції Якуша Н. В.

Провадження № 22-ц/790/619/16 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Ухвала

іменем України

11 січня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - судді Малінської С.М.,

суддів : Бровченка І.О., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря : Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 21.02.2013 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір №008-20516-210213 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого було відкрито поточний рахунок №26202700345368 у доларах США та нараховувались відсотки на залишок коштів на рахунку на умовах «Ощадна картка №1». Дізнавшись про запровадження тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк», він звернувся до відповідача та отримав частину депозиту за договором у сумі 200000 грн. (суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами). Однак, згідно довідки АТ «Дельта Банк» станом на 16.07.2015 року залишок коштів на рахунку №26202700345368, відкритого на його імя, становить 4653 доларів США 11 центів, у звязку з чим просив стягнути з відповідача на його користь зазначену суму.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 21 лютого 2013 року року між ПАТ « Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №008-20516-210213 банківського рахунку фізичної особи, відповідно до умов якого було відкрито поточний рахунок №26202700345368 у доларах США та нараховувались відсотки на залишок коштів на рахунку на умовах «Ощадна картка №1».

Згідно з ч. 1ст. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Уст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»зазначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно до постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року за №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», останнього віднесено до категорії неплатоспроможних, в звязку з чим, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02.03.2015 року, з 03.03.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації (а.с.38-43), яку продовжено до 02.10.2015 року, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 року (а.с.45).

Спеціальним законом, що регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де у ч.1 ст. 26 зазначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день.

Оскільки, спір, що виник між сторонами, пов'язаний з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація, своїх зобовязань перед його кредиторами, він регулюється нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які є спеціальними, а зазначений Закон пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у даних правовідносинах.

Представником позивача не заперечується факт виплати ОСОБА_1 коштів у межах гарантованої суми вкладів у розмірі 200000 грн.

Відповідно до довідки тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк», станом на 16.07.2015 року, залишок коштів на рахунку №26202700345368, відкритому на імя ОСОБА_1 складає 4653,11 доларів США. (а.с.5).

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено в статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де зазначено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 4 вимоги вкладників фізичних осіб, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 7 інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом.

Відповідно до ч.4 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Як зауважив представник позивача, ОСОБА_1 10.10.2015 року подав заявку до установи банку для постановлення його у чергу кредиторів.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що, з урахуванням приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач, як вкладник (кредитор), може вимагати задоволення своїх майнових вимог в межах процедури ліквідації банку, оскільки, вищезазначеним Законом не допускається задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив законне й обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України , судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :