Рішення № 54975976, 29.12.2015, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/54/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріль М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

предстаника співвідповідача (Червоноградської ОСОБА_3

міської ради)

співвідповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс», Червоноградської міської ради, ОСОБА_4 про зобовязання демонтувати цегляну перегородку на сходовій площадці в житловому будинку,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі в січні 2015 року звернулися в суд з позовом до Комунального підприємства про усунення перешкод в користуванні загальним приміщенням шляхом демонтажу замка на вхідних дверях у підїзді. В заяві послалися на те, що в 1959 році був побудований в м. Червонограді по вул. Грушевського (в минулому вул. Воззєднання ) будинок № 2. В цокольному (підвальному) поверсі будинку, по проектному рішенню, для кожної квартири були споруджені допоміжні приміщення комори для зберігання в них вугілля для пічного опалення квартир і речей домашнього вжитку, механічне, сантехнічне і електричне обладнання, які призначені для забезпечення потреб всіх власників квартир. Кожен підїзд будинку зсередини відособлений окремим входом в підвал будинку. В листопаді 1993 року вони приватизували належні їм квартири. На протязі тривалого часу відповідачем КП «Червонограджитлокомунсервіс» вчиняються протиправні дії по самозахвату наскрізного підїзду (сходової площадки, сходів із загального коридору будинку на площадку і в підвал), з виходом на вул. Грушевського КП «ЧЖКС» встановлений замок, цегляною перегородкою замурований вхід в підвал, спільний коридор підїзду перекритий цегляною стіною, в підїзд завезені і розвантажені будівельні блоки, тобто почалася незаконна реконструкція підїзду з метою використовування його для комерційних потреб, без дозволу власників квартир. Останні набуваючи право власності на квартири, автоматично стають співвласниками допоміжних приміщень і приміщень загального користування багатоповерхового будинку. Уточнивши позовні вимоги (а.с.116) просять зобовязати відповідача КП «Червонограджитлокомунсервіс», співвідповідача ОСОБА_4 демонтувати зведену цегляну перегородку на сходовій площадці вхідного коридору в житловий будинок та договір оренди між КП «ЧЖКС» та ОСОБА_4 № 300 від 02.11.2012 року визнати незаконним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, він же представник інших позивачів, позов підтримав, суду пояснив, що в даний час перегородка на сходовій площадці демонтована, сходовою кліткою можна користуватися, вхід в підвал з підїзду вільний.

Представник відповідача позов не визнав.

Представник співвідповідача Червоноградської міської ради, позов не визнала, суду пояснила, що спірне приміщення не є житловим і не відноситься до приміщення загального користування. Дане приміщення використовувалося як відділення, а потім як філія Ощадбанку СРСР, УРСР.

Співвідповідач ОСОБА_4 позов не визнав. Суду пояснив, що спірне приміщення він орендує на підставі договору оренди, встановлена ним перегородка ніяким чином не перешкоджала мешканцям підїзду користуватися підвалом, в даний час дана перегородка демонтована.

Дослідивши докази суд встановив слідуюче.

Позивачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 (в минулому вул.. Воззєднання) в м. Червонограді Львівської області в приватизованих квартирах, які розташовані в пятому підїзді даного будинку.

В даному будинку в пятому підїзді, на першому поверсі, розташоване нежитлове приміщення, яке складається з двох кімнат, і яке в поповерховому плані (а.с.89) зазначено за № 51-1, площею 9,3 м2 та за № 51-2, площею - 9,9 м2.

В даному приміщенні була розміщена каса, а потім філія Ощадбанку СРСР, а в подальшому Ощадбанку УРСР, що стверджується показами свідка ОСОБА_8, яка завідувала даною касою (філією) Ощадбанку в період з 21.12.1975 року по 25.06.2007 року, що і не оспорюється учасниками процесу.

На підставі договору оренди нежитлового приміщення від 02.11.2012 року № 300Комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс» передало ОСОБА_4 в оренду спірне приміщення, площею 19,2 м2.

Позивач ОСОБА_1, він ж представник інших позивачів, посилається на те, що приватизувавши квартири в даному будинку, він та інші позивачі стали співвласниками допоміжних та нежитлових приміщень будинку.

За змістом ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового Фонду», у процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Разом з тим у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійними обєктами цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (ч. 3 ст. 4 ЖК України) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до Житлового фонду та нежитлових приміщень, які призначені для торгівельних побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним обєктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і з загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Нежиле приміщення це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним обєктом цивільно-правових відносин.

За ч. 3 ст. 4 ЖК України, до нежитлового фонду не входять нежилі приміщення у жилих будинках призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що спірне приміщення використовувалося як каса (філії) Ощадбанку, тобто для задоволення потреб громадян непромислового характеру, ніколи не використовувалося як житлове або допоміжне приміщення, у звязку з чим нежитловим приміщенням, а тому вимоги ст. 382 ЦК України, на які посилаються позивачі, до таких приміщень не застосовуються.

Спірне нежитлове приміщення перебуває у власності Червоноградської міської ради, балансоутримувачем є КП «Червонограджитлокомунсервіс», яке підпорядковане і діє від імені органу місцевого самоврядування, останнє мало право на укладення договору оренди вищевказаного приміщення, цегляна перегородка, яка перешкоджала користуванню площадкою підїзду та підвалом демонтована, а тому суд вважає позов необґрунтованим і таким, що до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Заборону КП «Червонограджитлокомунсервіс» (та усім підприємствам, організаціям, установам, що здійснюють реконструкцію підїзду № 5 будинку № 2 по вул. Грушевського в м. Червонограді Львівської області) накладену ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23.01.2015 року скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. Д. Кріль