Рішення № 5497330, 20.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № За позовомЗАТ „АСК „ІНГО Україна”;

доПрокуратури Київської області (відповідач 1);

Прокуратури Ставищенського району Київської області (відповідач 2);

простягнення 2047,46 грн.

Суддя: Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Храмов Я.М., представник, довіреність №325 від 29.12.2008 р.;

Від відповідача 1:Галезник О.І., представник, посвідчення №94 від 14.09.2007 р.;

Від відповідача 2:не з”явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2008 р. порушено провадження у справі №18/334, справа призначена слуханням на 20.11.2008 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 20.11.2008 р. до 09.12.2008р., з 09.12.2008 р. до 10.01.2009 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 20.11.2008 р. та від 09.12.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідачів 2047,46 грн. заборгованості, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі відзив на позов не надали, позовні вимоги по суті не заперечили, а тому господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.02.2005 р. між позивачем та ТОВ „Перша лізингова компанія” укладений страховий поліс №К019209, обєктом страхування якого є майнові інтереси ТОВ „Перша лізингова компанія”, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки „Форд Фокус”, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

01.07.2005 р. у м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня сталася ДТП за участю автомобіля марки „ВАЗ 21061” (державний номерний знак НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки „Форд Фокус” (державний номерний знак НОМЕР_2).

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки „Форд Фокус” (державний номерний знак НОМЕР_2) були завдані пошкодження.

Згідно з актом товарознавчого дослідження №264, складеного СПД ОСОБА_4 31.03.2005 р., матеріальні збитки, завдані власникові автомобіля марки „Форд Фокус” (державний номерний знак НОМЕР_2), складають 3032,70 грн.

12.04.2005 р. позивачем був складений страховий акт №10290, яким визначено, що за умовами страхування підлягає відшкодуванню сума у розмірі 2047,46 грн.

10.06.2005 р. позивачем на користь ТОВ „Перша лізингова компанія” була виплачена страхова виплата у розмірі 2047,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4664 від 10.06.2005 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 22.03.2005р. винним у скоєнні ДТП, яка сталася 01.07.2005 р. у м. Києві по пр. 40-річчя Жовтня, було визнано водія автомобіля марки „ВАЗ 2106” (державний номерний знак НОМЕР_1) ОСОБА_3

Згідно з наказом №3 Прокуратури Ставищенського району Київської області від 08.06.2001р. ОСОБА_3 було прийнято на роботу на посаду водія Прокуратури Ставищенського району Київської області з 08.06.2001 р.

Відповідно до наказу №6 Прокуратури Ставищенського району Київської області від 14.11.2005 р. ОСОБА_3 звільнено з посади водія Прокуратури Ставищенського району Київської області.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що на момент вчинення ДТП водій ОСОБА_3 був працівником Прокуратури Ставищенського району Київської області.

Враховуючи ту обставину, що обласні прокуратури не є юридичними особами та особами, перелік яких визначений у статті 1 ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача 1.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Прокуратури Київської області (інд. 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/24) на користь Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (інд. 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 2047 (дві тисячі сорок сім) грн. 46 коп. шкоди, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У позовних вимогах до Прокуратури Ставищенського району Київської області відмовити.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко