Рішення № 54970677, 11.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1323/16 Справа № 204/8103/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Романюк М.М.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за договором відступлення права вимоги, укладеним між ним та КС «Добробуд» 10 липня 2014 року, він набув права вимоги за кредитним договором від 13 грудня 2006 року, укладеним між КС «Добробуд» та ОСОБА_2, за яким остання отримала кредитні кошти у сумі 15 000 грн. зі сплатою 24 відсотків річних, строком до 13 грудня 2011 року. Просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 101 185 грн., яка складається з основного боргу в сумі 10 250 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 96 935 грн.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2015 року позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення суду скасувати, оскільки судом були порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, за договором відступлення права вимоги, набув, як новий кредитор право вимоги повернення заборгованості з відповідачки за кредитним договором від 13 грудня 2006 року.

Проте погодитися з таким висновком колегія суддів не може.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2006 року між КС «Добробуд» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КСД-01468, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15 000 грн. на строк до 13 грудня 2011 року, зі сплатою 24% річних.

За п.7.1 договору передбачено сплату підвищеної відсоткової ставки у разі прострочення позичальником строків сплати відсотків по кредиту.

Внаслідок невиконання відповідачкою своїх кредитних зобов'язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість.

10 липня 2014 року між КС «Добробуд» та ОСОБА_3, який є її членом, укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 21 зазначеного Закону визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а пунктом 11 частини 1 цієї ж статті врегульовано, що провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої Законом, не допускається.

Таким чином, кредитна спілка, як кредитодавець, з огляду на особливості правового статусу, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження, нормами Закону, не передбачені.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59 цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

А отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, на підставі п.п.3,4 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2015 року скасувати і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: