Ухвала суду № 54968289, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р.Справа № 643/16144/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.11.2015р. по справі № 643/16144/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання дій неправомірними, скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом в якому просила:

- визнати дії державного виконавця Московського Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 вчинені в межах виконавчого провадження № 48350156 щодо накладення штрафу на ОСОБА_4 неправомірними.

- скасувати постанову про накладення штрафу від 31.08.2015р. прийняту державним виконавцем Московського Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 вчинені в межах виконавчого провадження № 48350156

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 04.11.2015 року відмовлено в задоволенні позову.

ОСОБА_2 (далі Позивач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, просила скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.11.2015 року та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20.01.2015року у цивільній справі №643/12236/14-ц ОСОБА_2 зобов'язано усунути ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1; визначено ОСОБА_5 спосіб участі у вихованні та спілкуванні доньки. (а.с. 7-9).

На виконання вказаного рішення Московським районним судом м. Харкова , за заявою стягувача ОСОБА_5 30.07.2015року видано виконавчий лист № 2/643/249/15. (а.с.17)

05.08.2015року державним виконавцем Самойловою К.Г. відкрите виконавче провадження ВП № 48350156 з примусового виконання виконавчого листа №2/643/249/15, виданого Московським районним судом м. Харкова, та запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до 12.08.2015 р.(а.с.18)

31.08.2015 року державним виконавцем Самойловою К.Г. винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_7 в зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду у встановлений строк у розмірі 180грн. (а.с.10).

Не погодившись з постановою про накладення штрафу позивачка звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія судді не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України, встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Судом встановлено, що позов про оскарження рішення державного виконавця подано особою-боржником у виконавчому провадженні під час виконання судового рішення ухваленого за правилами цивільного судочинства.

Розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

До цивільної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (реєстраційний номер у ЄДРСР 46701986), прийнятій колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Тобто, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів зауважує, що Цивільно-процесуальним кодексом України встановлено порядок судового оскарження рішень, дій державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а тому враховуючи, що позивачем оскаржується рішення державного виконавця по виконанню судового рішення прийнятого в порядку цивільного судочинства, зазначене виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Таким чином юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, судів цивільної юрисдикції.

Оскільки у справі, що розглядається, суд помилково прийняв до свого провадження і розглянув справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалене в цій справі судові рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження.

Згідно до п. 4 ст. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.11.2015р. по справі № 643/16144/15-а скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця Самойлової Катерини Геннадіївни неправомірними, скасування рішення закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2 право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_8Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст ухвали виготовлений 25.12.2015 р.