Ухвала суду № 54967378, 12.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"12" січня 2016 р. Справа № 922/928/15

вх. № 928/15л

Судова колегія господарського суду у складі:

головуючий суддя Бринцев О.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

за участю представників:

стягувача - ОСОБА_1, довіреність № 10/12-08 від 16.06.2015 р.;

боржника - ОСОБА_2, довіреність від 20.12.2015 р.;

ДВС - не з"явився;

розглянувши скаргу Спільного україно-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ" (боржник) на дії державного виконавця (вх. № 349) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", м. Київ;

до Спільного україно-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВСАНТ", с. Рафайлівка;

про стягнення 7.675.787,59 грн.

орган ДВС Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

ВСТАНОВИЛА:

30.12.2015 р. боржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця (вх. № 349), яка ухвалою суду від 30.12.2015 р. призначена до розгляду у судовому засіданні.

12.01.2016 р. боржник надав уточнення до скарги (вх. № 620).

Суд, розглянувши уточнення до скарги, які фактично є заявою про зміну предмету скарги, враховуючи, що такі подані із дотриманням ст. ст. 22, 54-57 ГПК України, приймає їх до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник боржника у судовому засіданні скаргу, з урахування уточнень до скарги (вх. № 620) від 12.01.2016 р., підтримав в повному обсязі та наполягає на її задоволенні, з підстав викладених у скарзі; звернувся з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник стягувачача у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні, витребуваних судом доказів не надав.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області свого представника у судове засідання не направив, витребувані судом докази не надав.

12.01.2016 р. від ДВС за допомогою електронної пошти надійшов відзив на скаргу та додатки до нього (вх. № 47).

За змістом п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, суд установив наступне.

15.05.2015 р. у справі №922/928/15 прийнято рішення, яким позов задоволено повністю, 30.10.2015 р. на його виконання був виданий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/928/15 про стягнення з Спільного українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ» на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованість кредитним договором №1-0021/13/22-КГ від 08.11.2013 року в розмірі 7003491,46 грн., в тому числі заборгованість по кредиту у розмірі 6000000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1003086,51 грн., пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів у розмірі 422,95 грн.

08.12.2015 р. виконавчий документ разом із заявою стягувача отриманий ДВС.

10.12.2015 р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 49614026 із накладенням арешту на все майно боржника та забороною здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу. 10.12.2015 р. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

18.12.2015 р. старшим державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 700349,10 грн.

21.12.2015 р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 винесла пять постанов про арешт коштів боржника.

Такі обставини, на думку боржника, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже відповідно до приписів даної норми Конституції, органи і посадові особи, що здійснюють дії спрямовані на виконання судового рішення зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законами України.

Стаття 124 Конституції України визначає, що, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначено в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частинами 5, 6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження можу бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В контексті наведеного вбачається, що державний виконавець після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження був зобовязаний відправити боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Боржником постанова отримана не була, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про направлення постанови ДВС боржнику та отримання цієї постанови останнім.

При цьому суд зазначає, згідно п. 1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" (Інформаційний лист ВГСУ від 01.12.2014 № 01-06/2052/14)», роз'яснено, що у разі подання заяви (в т.ч. позовної) або скарги, стосовно якої ГПК передбачено обов'язкове надсилання її копії і копій доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, що знаходяться на території проведення АТО і на адресу яких у зв'язку з цим неможливо надіслати відповідні копії, господарський суд: - приймає заяву (скаргу), про що виносить ухвалу; - тією ж ухвалою покладає на заявника обов'язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО.

Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції на територію проведення АТО.

Отже, той факт перебування боржника в зоні проведення АТО не звільняє державного виконавця від необхідності виконання передбачених Законом обов"язків щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання судового рішення.

Натомість у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення державним виконавцем хоча б яких не будь заходів повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання судового рішення. Державним виконавцем, як слідує з копій матеріалів виконавчого провадження, не направлялася боржникові відповідна постанова засобами поштового зв"язку та не здійснювалося спроб повідомлення його про її винесення у інший спосіб (засобами електронного зв"язку, телефонограмою, факсограмою, за посередництвом стягувача, за допомогою засобів масової інформації тощо). Відтак, боржник був позбавлений можливості реалізувати свої права після відкриття виконавчого провадження, як щодо можливого оскарження у десятиденний строк постанови про відкриття, так і щодо добровільного виконання рішення суду та вимог державного виконавця у семиденний строк.

При цьому постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 10.12.2015 р., і рівно через сім днів, 18.12.2015 р. державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, а ще через три дні, 21.12.2015 р. постанови про арешт рахунків боржника.

Тобто, державний виконавець строк на добровільне виконання рахував не з моменту отримання боржником постанови про відкриття, як наслідок виникненням у нього обовязку щодо добровільного виконання рішення суду, а з моменту винесення самої постанови, тобто 10.12.2015 р.

Накладання арешту на майно боржника та оголошення заборона на його відчуження, відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» є правом державного виконавця, яке має використовуватися без зловживання і повній відповідності до законодавства України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Закону України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на обєкти нерухомості.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 р. по справі №6-1460цс15.

Таким чином, для примусового виконання рішення суду по стягненню грошових коштів, державний виконавець після закінчення строку на добровільне виконання, повинна була звернути стягнення у першу чергу на кошти, потім рухоме майно, потів нерухоме майно.

Накладення арешту та заборони на відчуження всього майна боржника, без пересвідчення щодо відсутності добровільного виконання та відсутності грошових коштів, для звернення стягнення на них, є передчасною мірою та порушенням прав боржника.

Стосовно постанови про стягнення виконавчого збору від 18.12.2015 р. слідує зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягнення чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Судом встановлено, що боржник не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження №49614026 та, відповідно, про надання строку на добровільне виконання рішення суду, що в свою чергу свідчить про відсутність у державного виконавця підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника.

Накладення арештів на рахунки боржника є також передчасною мірою, та може бути застосовано лише в разі, якщо боржник добровільно не виконає рішення суду у наданий державним виконавцем строк.

Разом з тим, державний виконавець накладаючи арешти на рахунки боржника унеможливив виконання судового рішення у добровільному порядку.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" враховуючи положення статті 121-2 ГПК роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду. Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів (пункт 9.1).

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про те, що скарга боржника є обґрунтованою, законною та підтвердженню матеріалами справи, а тому підлягає в задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 22, 33, 43, 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИЛА:

1. Скаргу на дії державного виконавця задовольнити повністю.

2. Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 незаконними.

3. Скасувати:

- постанову про відкриття виконавчого провадження № 49614026 від 10.12.2015р. у частині накладення арешту на все майно СТ «СЛАВСАНТ» та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить СТ «СЛАВСАНТ»;

- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.12.2015 року;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 18.12.2015 року в розмірі 700349,10грн.;

- постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2015 року: р/р 26064554051001, р/р 26005053705367, р/р 26007554051002, р/р 26008554051001, р/р 26048057000586, р/р 26053554051001 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в Луган. Філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» с. Луганськ, МФО 304795; р/р 26006001316023 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в АТ «ОТП ОСОБА_4», МФО 300528; р/р2600201612028 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в філії АТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 30289; р/р 26000301013427 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в Ф Луганське обласне АТ ОЩАД м. Луганськ, МФО 304665.

- постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2015 року: р/р26003161, р/р2600200278174, р/р26002000278174, р/р26002000278174, р/р26002000278174, р/р26004020278174, р/р26005030278174, р/р26007050278174, р/р260080602278174 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в ПУАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175.

- постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2015 року: р/р26009502146000, р/р260003502, р/р260003502, р/р260003502, р/р26005962496064, р/р261051087, р/р260003502, р/р2600012697, р/р2600012701, р/р2600112698, р/р2600212699, р/р2600912700, р/р261064061, р/р261094141, р/р261084193, р/р261054204, р/р261052280 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в ПАТ «ПУМБ», МФО 335537, 334851.

- постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2015 року: р/р2604351187, р/р2604651177, р/р26006419648, р/р26005419683 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в АТ «ОСОБА_4 АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805.

- постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2015 року: р/р26109012837601, р/р26109012837601, р/р26109012837601, р/р26154012837601, р/р26154012837601, р/р26154012837601, р/р26002012837601, р/р26002012837601, р/р26002012837601, р/р 26002012837601, р/р26000012837603, р/р26001012837602, р/р26008012837605, р/р26009012837604, р/р26007012837606, р/р26006012837607 Спільне українсько-російське-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСАНТ», ЄДРПОУ 14338180 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, МФО 300346

4. Поновити строк на добровільне виконання рішення.

Головуючий суддя Бринцев О.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Жиляєв Є.М.

/Справа № 922/928/15/