Ухвала суду № 54966412, 11.01.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/4/16

Справа № 677/845/13-к Головуючий в 1-й інстанції ВОЗНЮК Р. В.

Категорія: ч.2 ст.310, ч. 3 ст. 307 КК України Доповідач Козачок С. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Козачка С.В.,

суддів Болотіна С.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря Крисюк В.С.

прокурора Леськіва В.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012240050000005 від 23 листопада 2012 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красилівського районного суду від 5 листопада 2015 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Красилівського районного суду від 5 листопада 2015 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за:

- ч.2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- ч.3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, крім житла;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить його на праві власності, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено обчислювати з 7 серпня 2014 року, із заліком часу тримання під вартою з 15 вересня 2012 року по 27 грудня 2012 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, який засуджений вироком Красилівського районного суду від 26 липня 2013 року за ч. 2 ст. 307, ч.3 307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які засуджені вироком Красилівського районного суду від 26 липня 2013 року за ч.2 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України та ОСОБА_6, який засуджений вироком Красилівського районного суду від 24 травня 2013 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України, упродовж березня-вересня 2012 року на ділянці землі розміром 0,03 га, що знаходиться на відстані 3000 м на південний схід від с. М. Зозуленці Красилівського району Хмельницької області, порушуючи положення Закону України № 60/95-ВР від 15.02.1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не маючи передбаченого законом дозволу, на зазначеній земельній ділянці за попередньою змовою між собою незаконно посіяли 52 рослини коноплі. В послідуючому, тривалий час, з весни 2012 року після сходження рослин коноплі не скошували і не прибирали їх, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), займались їх доглядом: проводили обробку міжрядь, знищували буряни, і таким чином виростили 52 рослини коноплі, які містять наркотичні засоби та обіг, яких допускається для промислових цілей.

Посів та вирощування рослин конопель ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили з метою збуту.

Також, в кінці травня на початку червня 2012 року (точна дата досудовим слідством не встановлена) ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ділянці землі, що знаходиться на відстані 400 м. на південний захід від с. Новоселиця Старокостянтинівського району Хмельницької області, порушуючи положення Закону України №60/95-ВР від 15.02.1995 р. «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не маючи передбаченого законом дозволу, на зазначеній земельній ділянці за попередньою змовою незаконно посіяли 30 рослин коноплі. В послідуючому, тривалий час, після сходження рослин коноплі, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), не скошували і не прибирали їх, а займались їх доглядом: проводили обробку міжрядь, знищували буряни, таким чином виростили 30 рослин коноплі.

Частину вирощених рослин конопель в кінці липня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7, вирвали та на легковому автомобілі НОМЕР_1 перевезли в будинок по вул. Поштовій, 16 м. Красилів (за місцем проживання ОСОБА_2Є.).

Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою мід собою, влітку незаконно вирощені неподалік сіл М. Зозуленці Красилівського району та Новоселиця Старокостянтинівського району Хмельницької області рослини конопель. Розмістивши рослини конопель на провітрюємих місцях (на даху будинку) та висушивши їх, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом перетирання через металеве сито, незаконно виготовили наркотичний засіб канабіс, розфасували його у відповідні дози та незаконно зберігалиу підвальному приміщенні гаражу неподалік буд. №16 по вул. Поштовій м. Красилова Хмельницької області для збуту.

Так, 14 вересня 2012 року в період часу з 21 год. 30 хв. до 22 год. 55 хв. під час огляду підвального приміщення гаражу на території домоволодіння ОСОБА_2 за адресою вул. Поштова, 16 м. Красилова, вилучено 41 пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №739 від 26.09.2012 року є особливо-небезпечним наркотичним засобом канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 0,042 г., 27,28 г., 29,66 г., 606,22 г., 535,24 г., 540,19 г., 120,67 г., 115,37г., 118,24 г., 127,01 г., 118,25 г., 116,21 г., 203,19 г., 200,8 г., 196,45 г., 216,72 г., 196,15 г., 210,43 г., 204,94 г., 204,94 г., 203, 88г., 220,77 г., 210,63 г., 228,76 г., 211,62 г., 197,38 г., 207,77 г., 201,45 г., 220,72 г., 237,84 г., 211,93 г., 238,86 г., 94,62 г., 189,03 г., 127,64 г., 165,86 г., 157,57 г., 131,68 г., 1686,65 г., 635,19 г., 471,4 г. загальною вагою 10338,982 г., що є особливо великим розміром.

Зазначений наркотичний засіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підготували та незаконно зберігали для подальшого незаконного збуту.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання. За ч.3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Просить врахувати, що ОСОБА_2 щиро покаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, на його утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_8, мати похилого віку - ОСОБА_9, однак через відсутність інших близьких родичів вона була поміщена у будинок інтернат для осіб похилого віку та інвалідів, злочин скоїв через скрутне матеріальне становище його сім`ї і в наслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про обґрунтованість вироку, захисника на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підства.

Встановлено, що під час судового розгляду даного кримінального провадження суд після допиту обвинуваченого, який повністю визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, відповідно до ч.3 ст.307, ч.2 ст. 310 КК України визнав недоцільним досліджувати докази по справі, проти чого не заперечували всі учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2 Таким чином, він позбавлений права оскаржувати обставини, які не оспорювалися в місцевому суді і, відповідно, не досліджувалися.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, є вірною і сумніву не викликає.

Що ж до вимог захисника про пом`якшення обвинуваченому покарання, то колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із наступними змінами) при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, як видно з вироку, обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а також у тому числі і пом`якшуючі його винуватість обставини, а саме: що він має тимчасові заробітки, не працює, по місцю проживання характеризується позитивно. Його мати, ОСОБА_9 є особою похилого віку, хворіє, потребує стороннього догляду і на даний час перебуває у Вереміївському будинку інтернаті для осіб похилого віку та інвалідів, де знаходиться на повному державному утриманні.

При цьому з достатньою повнотою враховані всі пом`якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини, а також те, що він тривалий час переховувався від суду.

Тому слід погодитись, що місцевий суд призначив ОСОБА_2 покарання, достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Обране покарання за окремі злочини, у тому числі з врахуванням обставин та способу скоєних злочинів, не можна вважати надто суворим, про що наголошує у своїй апеляції захисник. Законним слід вважати і остаточне покарання відносно обвинуваченого, яке обране за сукупністю злочинів.

За вказаних обставин апеляцію захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про помякшення покарання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Вирок Красилівського районного суду від 5 листопада 2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченому, який утримуються під вартою в цей же строк з дня отримання копії.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду С.В. Козачок