Ухвала суду № 54963642, 25.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1994/15 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/7678/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. В.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Фейір К.О.

без участі сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії і бездіяльність начальника відділу Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3, старшого державного виконавця Каба Ю.О., визнання їхніх дій та бездіяльності неправомірними, зобовязання вчинити заходи примусового виконання рішення суду, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зобовязання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області здійснювати належний контроль за виконанням судового рішення, -

встановила:

Оскарженою ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2015 року скаргу задоволено частково.

Визнано бездіяльність старшого державного виконавця ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області Солоткіної (Каба) Ю.О. під час виконання рішення Стрийського міськрайонного суду від 27.12.2013 року у справі №1323/634/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнової і моральної шкоди та судових витрат та зобов'язано останнього вчинити наступні заходи щодо примусового виконання рішення суду: вжити заходів по перевірці та встановленню реального місця знаходження та здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4; виклику останнього до органів ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, та вручення йому документів виконавчого провадження під розписку; отримання від боржника ОСОБА_4 письмових пояснень з приводу невиконання ним рішень Стрийського міськрайонного суду від 27.12.2013р. та додаткового від 11.01.2014р.; у разі неявки боржника ОСОБА_4 без поважних причин до органів ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області винести постанову про привід через ОВС.

Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області здійснювати належний контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завданої майнової та моральної шкоди, щоб в подальшому не допускати аналогічних недоліків у роботі та порушеньКонституціїі законів України.

Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області та відділ ДВС Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду по даній скарзі повідомити про її виконання Стрийський міськрайонний суд Львівської області і ОСОБА_2.

В задоволенні решти зазначених у скарзі вимог відмовлено.

Ухвалу суду оскаржено відділом Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що державним виконавцем дотримано всіх вимог чинного законодавства та наводить ряд заходів, що були здійсненні державним виконавцем. Строки виконання не порушено, вживаються всі заходи згідно вимог чинного законодавства для забезпечення реального виконання рішення. Стан виконання вищезазначеного зведеного виконавчого провадження перебуває на постійному контролі у начальника ВДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області. Визначені вимоги скаржника прямо передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» для застосування державними виконавцями при виконанні виконавчих документів і не потребують визначення окремим рішенням суду, адже дії вжито і виконавче провадження триває.

Крім того зазначає, що виклик та примусовий привід боржника як додатковий захід впливу не застосувалися у звязку з перебуванням боржника у розшуку, виклик та примусовий привід боржника можливий і доцільний у разі встановлення місця перебування (проживання) боржника, його неявки чи встановлення факту ухилення від виконання рішення суду.

Просить у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштою судових повісток, тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм права.

30.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся із вказаною скаргою та посилався на те, що 24.12.2014р. Стрийським міськрайонним судом видані виконавчі листи у справі № 1323/634/2012 про стягнення зОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 13391 грн. та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., а також стягнення 900,48 грн. судових витрат. Однак рішення суду ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області не виконане та не вжито заходів по перевірці та встановленню реального місця проживання (реєстрації), місця здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4

Просив задовольнити скаргу та визнати неправомірними та незаконними дії і бездіяльність начальника відділу ДВС Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3, старшого державного виконавця Каба Ю.О. по примусовому виконанню судового рішення, на підставі якого 26.01.2015р. відрито виконавчі провадження №46200338 та №46200475; зобовязати останніх вчинити заходи примусового виконання рішення суду, зокрема:

- вжити заходів по перевірці та встановленню реального місця проживання (реєстрації), місця здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4; виклику останнього до органів ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні та особисто вручити документи виконавчого провадження під розписку;

- відібрати від боржника ОСОБА_4 письмові пояснення з приводу невиконання ним рішень Стрийського міськрайонного суду від 27.12.2013р. та додаткового від 11.01.2014р.; законних вимог державного виконавця з приводу порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі неявки боржника ОСОБА_4 без поважних причин до органів ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області винести постанову про привід через ОВС;

- при наявності підстав звернутись до Михайлівського районного суду Запорізької області з поданням про розшук боржника;

- внести подання до Михайлівського районного суду Запорізької області щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ФОП ОСОБА_4 на строк до виконання ним зобовязання за виконавчими листами;

- з метою захисту інтересів стягувача одержати від органів, установ, організацій, посадових осіб, необхідні для проведення виконавчих дій довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, зобовязавши ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_4 та проводити утримання з усіх видів його заробітку до виплати на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя у розмірі 50% по повного погашення боргу у відповідності до вимог ч.1, ч.3, ч.6 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім наведеного просив зобовязати Управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області здійснювати належний контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_4 на його користь 43 391 грн. та 900,48 грн. завданої майнової і моральної шкоди, щоб в подальшому не допускати аналогічних недоліків у роботі, порушень Конституції і законодавства України; зобовязати не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали повідомити про її виконання Стрийський міськрайонний суд і заявника відповідно до ст. 389 ЦПК України.

Встановлено, що постановами державного виконавця від 26.01.2015р. відкрито виконавчі провадження, копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження. Цього ж числа за заявою стягувача державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження. Копії постанови скеровано сторонам виконавчого провадження, до реєстраційної служби, МРЕВ ДАІ, ІДТН у Запорізькій області. Після спливу строку на самостійне виконання було розпочате примусове виконання, зокрема до Ощадного банку, ДАІ Держземагенства, ДПС УПФУ та ІДТН було направлено запити з метою перевірки майнового стану боржника. Конверт з постановою про відкриття виконавчого провадження повернувся до ВДВС з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає». Згідно відповіді ДПС інформація стосовно боржникафізичної особи щодо сум нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку та сум отриманого з них податку в ДРФО відсутня, надано інформацію про номери рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах України; згідно з довідкою УПФУ про осіб боржників що отримують пенсію інформації щодо боржника не знайдено; про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботиінформації не знайдено; згідно з довідкою ІДТНв електронній базі даних «Агротех», зареєстрованої сільськогосподарської та будівельної техніки, належної на праві власності не зареєстровано; згідно з довідкою з БД «АІС-Автомобіль» за боржником не зареєстровано право власності на автомототранспортні засоби.

17.03.2015р. державним виконавцем накладено арешт на розрахункові рахунки боржника, відкриті в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль».

17.03.2015р. скеровано запит до Михайлівського районного сектору УДМС з метою встановлення місця реєстрації боржника.

20.05.2015р. державний виконавець здійснив вихід за адресою, зазначеною у виконавчому листі, - смт. Михайлівна, пров. Лікарняний,5/5, та за адресою місця реєстрації боржника - смт. Михайлівка пров.Лікарняний,5/8 і в присутності понятих склав акт про те, що боржник за даними адресами не мешкає.

20.05.2015р. державним виконавцем отримано витяг з ЄДРПОУ про те, що боржник зареєстрований як фізична особапідприємець, вид діяльностідіяльність із забезпечення фізичного комфорту.

21.05.2015р. Михайлівським районним судом було відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_6

Також, 21.05.2015р. та 26.06.2015р. на депозитний рахунок ВДВС надійшли кошти від боржника в загальній сумі 4000 грн.

Ухвалою від 29.05.2015р. Михайлівським районним судом оголошено розшук ОСОБА_6

Задовольняючи дану скаргу частково районний суд виходив із змісту ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні скарги не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного провадження.

Судом враховано, що на заяву ОСОБА_2 від 13.02.2015р. щодо виконання рішення суду йому надіслано лист з постановою державного виконавця про арешт коштів на рахунку боржника від 17.03.2015р., а з приводу решти вимог відповіді надано не було.

У листі відповіді від 17.04.2015р. начальник ВДВС Михайлівського РУЮ ОСОБА_3 повідомила його, що клопотання з приводу звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і внесення подання до місцевого суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягають задоволенню, оскільки згідно довідки ДПС боржник не працевлаштований.

Крім того встановлено, що ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 22.05.2015р., яка набрала законної сили, відмовлено в тимчасовому обмеженні ОСОБА_4 в праві виїзду за кордон.

В даній ухвалі зазначено, що «у виконавчих документах зазначено як місце проживання боржника, так і місце здійснення ним підприємницької діяльності, однак за адресою здійснення підприємницької діяльності жодні документи державним виконавцем не надсилались, наявність боржника за цією адресою не перевірялась. Крім цього державним виконавцем не надано жодних доказів того, що впродовж здійснення виконавчого провадження ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на погашення боржником боргу. Також відсутні будь-які докази про накладення на боржника яких-небудь штрафних санкцій, направлення вимог щодо надання боржником пояснень за фактом невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження».

При розгляді справи, яка є предметом апеляційного розгляду, суд також вказав, що на час розгляду справи державний виконавець чи інша посадова особа ДВС Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, дії яких оскаржуються, не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ними після винесення Михайлівським районним судом Запорізької області від 22.05.2015р. вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на погашення боржником боргу.

Тому з врахуванням того, що відділом ДВС Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області не вживалися належні заходи з метою виконання виконавчих листів №1323/634/2012 від 27.12.2013р., передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на погашення боржником боргу», суд прийшов до правильного висновку, що скаргу слід задовольнити частково.

З такими висновками суду погоджується судова колегія враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.2ст.384 ЦПК України, ч.4ст.82 Закону України «Про виконавче провадження»у разі незгоди рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть буди оскаржені стягувачем безпосередньо до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено обов'язки державного виконавця, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскаржувана бездіяльність допущена державним виконавцем у супереч покладених Законом України «Про виконавче провадження» обов'язків та визнав бездіяльність старшого державного виконавця ДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області Солоткіної (Каба) Ю.О. під час виконання рішення Стрийського міськрайонного суду від 27.12.2013 року.

Крім того, як вбачається із заперечень ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, керівництво в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізької області не здійснило належний контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення Стрийського міськрайонного суду по якому відкриті виконавчі провадження.

В апеляційній скарзі зазначено, що державним виконавцем дотримано всіх вимог чинного законодавства та наводиться ряд заходів, що були здійсненні державним виконавцем. Також вказано, що строки виконання не порушено, вживаються всі заходи згідно вимог чинного законодавства для забезпечення реального виконання рішення і стан виконання вищезазначеного зведеного виконавчого провадження перебуває на постійному контролі у начальника ВДВС Михайлівського РУЮ Запорізької області.

Однак судова колегія прийшла до висновку, що ці посилання не спростовують висновків суду з огляду на те, що зазначені заходи ВДВС Михайлівського РУЮ були вчинені після того, як 30.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся із вказаною скаргою.

В той же час предметом апеляційного розглядує є перевірка чи вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на погашення боржником боргу по стану на час звернення ОСОБА_2 до суду.

Крім того в запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що на даний час не вчинені всі дії по виконанню рішення суду. Він зокрема вказує, що тільки по стану на серпень 2015 року встановлено місцезнаходження боржника, однак жодних заходів примусового виконання рішень суду на проведено.

Отже висновки районного суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування ухвали районного суду, посилання у скарзі висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ст. ст. 209-210 ЦПК України, підстави для її скасування та постановлення нової ухвали відсутні.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4.ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділу виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області - відхилити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

ОСОБА_7