Рішення № 54961576, 12.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/23/2016(м)

263/7226/15-ц

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Ігнатоля Т.Г., Попової С.А.,

секретар Герасимова Г.Є.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 5 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» (далі ПАТ «БАНК ФОРУМ») звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2008 року. У звязку з невиконанням умов кредитного договору позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 28 747,81 доларів США, штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 5 000 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «БАНК ФОРУМ» задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ЄДРПОУ 21574573, МФО 321024, р/р №32071418601 у Головному управлінні НБУ по місту Києву та Київській області) заборгованість за кредитним договором №0051/08/15-Nv від 27 лютого 2008 року у розмірі 28 747,81 доларів США та штраф у розмірі 5000 гривень. Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн., по 1827 грн. з кожного.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити частково та стягнути солідарно з них на користь позивача поточну заборгованість за кредитом у розмірі 292 938,37 грн., в решті позовних вимог просять відмовити, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи повідомлена, просила розглянути справу у її відсутність.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача поточну суму заборгованості за кредитом у розмірі 292 938,37 грн., а в решті позовних вимог просили банку відмовити.

Представник ПАТ «БАНК ФОРУМ» ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнав і просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого був ПАТ «БАНК ФОРУМ»), в особі керуючого Маріупольської філії, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0051/08/15-Nv, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 34 450,00 доларів США строком до 27 лютого 2033 року на придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач зобовязався повернути кредит та відсотки за користування кредитним коштами у розмірі 12,5 % річних в строки та в порядку, встановленому договором.

В забезпечення виконання кредитного договору між банком і ОСОБА_3 27 лютого 2008 року був укладений договір поруки, за яким дружина боржника взяла на себе зобовязання, у разі невиконання умов договору, відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і боржник.

Боржник ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту належним чином не виконував і тому, станом на 27 квітня 2015 року, виникла заборгованість в сумі 28 747,81 доларів США.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушені умови кредитного договору, а також зобовязання, які виникли у звязку з укладанням договору поруки, а тому, заборгованість за кредитом та процентами, повинна бути стягнута в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ».

З висновками суду, наведеними в мотивувальній частині рішення, про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом та процентами на загальну суму 27 951,04 долари США (25 104,14 + 2 846,90) апеляційний суд не може не погодитися.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що стягнення заборгованості в іноземній валюті є недопустимим, оскільки зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, а також про те, що борг вони повинні повернути у гривнях, оскільки розпочато процедуру ліквідації банку і у банку відкликано ліцензію на здійснення операцій з іноземною валютою, є неспроможними.

Так, статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Як вбачається з представлених у справі матеріалів, Акціонерний комерційний банк «Форум», на час укладення кредитного договору з ОСОБА_2, а в подальшому і ПАТ «БАНК ФОРУМ» мали право здійснювати банківські операції з валютними цінностями на підставі відповідної ліцензії, виданої Національним банком України (а.с.65-72).

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Тому, вирішення спору про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, за наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, є законним та обґрунтованим.

Зі справи вбачається, що згідно з умовами кредитного договору (п.п.2,3,2,7), позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 115 доларів США; проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Поручитель ОСОБА_3, виходячи зі змісту договору поруки від 27 лютого 2008 року, брала на себе зобовязання в разі невиконання та\або порушення ОСОБА_2 своїх зобовязань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф,пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що судом було неправомірно ухвалено рішення про стягнення кредитних коштів в іноземній валюті - заборгованості за кредитом та процентами, і суд повинен був визначити при стягненні з відповідачів заборгованість у гривні, а не у доларах США, є безпідставними.

Рішення суду в цій частині відповідає як розясненням, викладеним у п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, згідно з яким у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК, так і позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 вересня 2015 року справа № 6-190цс\15, яка, згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для судів.

Крім того, суду апеляційної інстанції представником ПАТ «БАНК ФОРУМ» надано дані про те, що незважаючи на процедуру ліквідації банку, яка не завершена, Національний банк України відкрив позивачу накопичувальні рахунки в іноземній валюті, що підтверджує наявність права банку, в особі уповноваженого органу, на отримання виконаних зобовязань в іноземній валюті (а.с.94,111).

Заява відповідачів в апеляційній скарзі про фактичну зміну судового рішення та повернення боржникам процентів в розмірі 169,17 доларів США (1 987,43 грн.), які на думку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були переплачені ними 20 червня 2014 року, задоволенню не підлягає, оскільки з представленого банком розрахунку заборгованості вбачається, що, станом на 27 квітня 2015 року, заборгованість по погашенню тіла кредиту та процентів мала місце в зазначеному розмірі і отримані кошти в розмірі 300 доларів США були направлені саме на погашення процентів для зменшення загальної суми заборгованості (а.с.15-17).

За таких обставин, висновки суду про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 27 951,04 доларів США та процентам 2 846,90 доларів США є правильними і підстав для зміни судового рішення в цій частині не вбачається.

Разом з тим, враховуючи вимоги матеріального і процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідачів та пояснення їх представника ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції про те, що стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пені та штрафу є невірним, оскільки м.Маріуполь є територією, де проводиться антитерористична операція, а тому, згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за кредитними зобовязаннями забороняється нарахування пені та штрафу.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно до вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, крім іншого, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Зі справи вбачається, що позивач просив про стягнення з відповідачів пені в розмірі 796,77 доларів США або 17 888,79 грн., що утворилася станом на 27 квітня 2015 року, та штрафу 5 000 грн. і суд задовольнив ці вимоги.

Однак, апеляційний суд вважає, що в цій частині рішення підлягає скасуванню з відмовою банку у позові про стягнення вказаних сум, оскільки 14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та

договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (станом на 27 лютого 2015 року).

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м.Маріуполь Маріупольської міської ради.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м.Маріуполь, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і звільняють їх від обовязку по оплаті пені та штрафу на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Тому, рішення суду про стягнення з відповідачів пені в розмірі 796,77 доларів США або 17 888,79 грн., що утворилася станом на 27 квітня 2015 року, та штрафу 5 000 грн. підлягає скасуванню з відмовою ПАТ «БАНК ФОРУМ» у позові про стягнення цих сум з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скарзі також посилаються на те, що позивач зловживав умовами підписаного кредитного договору, оскільки з червня 2014 року перестали працювати відділення ПАТ «БАНК ФОРУМ» та була розпочата процедура ліквідації банку і з вини банку відповідачі не мали можливості сплатити кредитні кошти.

Ці доводи скарги колегія вважає непереконливими, оскільки будь-яких доказів того, що невиконання умов договору повязано саме з цими обставинами ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано.

Посилання у скарзі на те, що відповідачами не було отримано жодних поштових листів та дзвінків від адміністрації банку з приводу виникнення заборгованості та необхідності її погашення, суперечать представленим позивачем доказам про те, що вимога про дострокове виконання зобовязань була отримана ОСОБА_2 13 травня 2015 року (а.с.45-48).

Колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідачів судових витрат по оплаті судового збору в розмірі по 1 827 грн. з кожного на користь банку, оскільки ці вимоги ПАТ «БАНК ФОРУМ» та рішення ґрунтується на нормах процесуального права.

На підставі ст.ст.88,297 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним стягнути також з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі по 983,12 грн. з кожного, оплата якого було зменшена та відстрочена на підставі ухвали від 7 грудня 2015 року до закінчення апеляційного розгляду справи та ухвалення судового рішення (а.с.83).

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 5 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, тел.0961602682) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 проживає,

АДРЕСА_2, тел.0964821403) на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» заборгованість за кредитним договором № 0051/08/15-Nv від 27 лютого 2008 року в сумі 27 951,04 долари США (двадцять сім тисяч девятсот пятдесят один долар 04 центи США), що складається із заборгованості за кредитом 25 104,14 доларів США, заборгованості за процентами 2 846,90 доларів США.

Це ж рішення, в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» пені та штрафу скасувати.

У задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 пені в розмірі 796,77 доларів США або 17 888,79 грн. та штрафу 5000 грн. відмовити.

Рішення суду, в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» судового збору в розмірі по 1827 грн. з кожного, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в дохід держави судовий збір в розмірі по 983,12 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.М.Кочегарова

Судді Т.Г.Ігнатоля

ОСОБА_6