Ухвала суду № 54961540, 14.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9972/15-ц Номер провадження 22-ц/775/28/2016

Єдиний унікальний номер 243/9972/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/28/2016

Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції Ільяшевич О.В.

Доповідач Корчиста О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Корчистої О.І.

суддів: Груіцької Л.О., Тимченко О.О.

за участі секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати,

встановив:

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» на її користь заборгованість по заробітній платі, яка утворилась станом на день звільнення 21 серпня 2000 року та становить 1153,02 гривень, в решті позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в межах заробітної плати за один місяць. Стягнуто з відповідача у дохід держави судовий збір в розмірі 141,28 гривень.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні з боржника компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати в сумі 2827,32 гривень та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. Посилається на те, що рішення в оскаржуваній частині є неправильним та необґрунтованим. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення компенсації суд зазначив, що не надано доказів про відмову власника або уповноваженого органу у виплаті компенсації, у матеріалах справи відсутні дані про розмір заборгованої заробітної плати після утримання податків по місяцям, за які вона утворилась. Однак, суд не врахував, що у листі арбітражного керуючого ВАТ «Словянський керамічний комбінат» зазначено, що погашення заборгованості із заробітної плати у межах справи про банкрутство неможливо, зважаючи на відсутність ліквідних активів, а відтак і грошових коштів від їх реалізації. Також судом не враховані вимоги ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1427 від 20 грудня 1997 року, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№159 від 21 лютого 2001 року. Суд не визначився, які факти протиправної діяльності чи бездіяльності відповідача призвели до затримки виплати заробітної плати позивачу і які правовідносини з огляду на це виникли між сторонами, що дає підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 подала заяву проханням розглянути справу без її участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Словянський керамічний комбінат», звільнена 21 серпня 2000 року.

Як вбачається з копії листа ліквідатора ВАТ «Словянський керамічний комбінат» від 15 квітня 2015 року постановою Господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року у справі №33/41Б припинено процедуру розпорядження майном ВАТ «Словянський керамічний комбінат», відкрито ліквідаційну процедуру по справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 та відповідно до списку працівників, які мають заборгованість з виплати заробітної плати підприємства банкрута - ВАТ «Словянський керамічний комбінат» заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 становить 1153,02 гривень. У листі ліквідатор також зазначає що, на його думку, на теперішній момент погашення заборгованості із заробітної плати підприємства банкрута - ВАТ «Словянський керамічний комбінат» перед працівниками товариства в межах справи про банкрутство неможливе, зважаючи на відсутність ліквідних активів, а відтак, і грошових коштів від їх реалізації.

Позивачка у даному позові, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1153,02 гривень, компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати в сумі 2827, 32 гривень.

Суд задовольнив вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, рішення у цій частині не оскаржене.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У задоволенні вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати в сумі 2827,32 гривень суд відмовив через недоведеність обставин, які повинні бути враховані при стягненні компенсації, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження виплати їй заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації, в матеріалах справи відсутні дані про розмір заборгованості заробітної плати після утримання податків і платежів по місяцях, за які вона утворилась.

Вказані висновки суду є вірними з огляду на фактичні обставини справи та вимоги матеріального закону, яким врегульовані правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно із ст.34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Стаття 34 введена в дію з 1 січня 1997 року згідно з Постановою Верховної Ради України № 49/96-ВР від 20 лютого 1996 року.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №692 компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.У разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

1 січня 2001 року набув чинності Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III.

Згідно із ст. 1 цього закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтями 2,3 вказаного закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року, проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427.

Позивачка звільнена 21 серпня 2000 року, із листа Арбітражного керуючого від 15 квітня 2015 року вбачається, що заборгованість за підприємством перед нею становить 1153,02 гривень.

Оскільки заробітна плата нарахована до 1 січня 2001 року, до набуття чинності Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», компенсація невиплаченої позивачці заробітної плати підлягає обчисленню на підставі Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1427 від 20 грудня 1997 року з наступними змінами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зокрема, вони зводяться до перелічення нормативних актів, якими передбачено компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та не містять обґрунтованих заперечень щодо висновку суду про відсутність інформації про розмір заборгованості заробітної плати щомісячно після утримання податків і платежів.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду у оскаржуваній частині відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді