Ухвала суду № 54960632, 11.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.01.2016 р. Справа№ 914/768/15

Колегія суддів господарського суду Львівської області у складі головуючого судді Мазовіти А.Б., суддів Мороз Н.В., Сухович Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1», м.Київ;до відповідача:Приватного підприємства «Паром-Люкс», м.Львів;про:стягнення 280 862 369,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. у справі №914/768/15 ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2015р. про залишення позову без розгляду скасовано, матеріали справи №914/768/15 передано до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

На адресу суду надійшло клопотання представника позивача №11/1-56232 від 31.12.2015 р. (зареєстроване канцелярією суду 04.01.2016 р. за вх.№52/16) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Вказане клопотання мотивоване неможливістю представника прибути в судове засідання 11.01.2016 р. у звязку з великою відстанню, відсутністю часу і коштів на переїзд та скороченням штату працівників в процедурі ліквідації банку.

Розглянувши дане клопотання суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обовязковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, який розглядає господарську справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не встановлені законом, проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів.

Ухвалою суду від 07.12.2015 р. про порушення провадження у справі №914/768/15 позивача було зобовязано вжити заходів для врегулювання спору в добровільному порядку, докази надати суду; провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем, акт звірки подати суду; подати оригінали долучених до позову документів для огляду в судовому засіданні; забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Суд вважає, що проведення судового засідання у справі №914/768/15 в режимі відеоконференції унеможливить виконання вищезазначених вимог ухвал суду, що, в свою чергу, може перешкодити зясуванню фактичних обставин справи, які мають істотне значення для повного і обєктивного розгляду спору.

Крім того, проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, ознайомитись із матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів.

На думку суду, проведення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли через обєктивні причини учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Заявником належним чином не обгрунтовано неможливість прибуття представника в судове засідання в загальному порядку.

Посилання представника позивача на велику відстань між містами Києвом та Львовом та відсутність у представників банку часу на переїзд не заслуговує уваги, оскільки загальновідомим є той факт, що як залізничне, так і авто- та авіасполучення між містами станом на даний час є стабільним та може забезпечити вчасне прибуття представника для участі в судовому засіданні. Зрозумілим є і те, що представнику з метою належного виконання наданих йому позивачем повноважень необхідно витрачати певний час та забезпечувати представництво інтересів довірителя не лише в межах міста Києва, а й в інших адміністративно-територіальних одиницях, які не завжди є територіально наближеними до місця знаходження позивача.

Скорочення штату працівників в процедурі ліквідації банку також не може слугувати достатньою підставою для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Суд виходить з того, що у разі неможливості конкретного представника прийняти особисту участь у судовому засіданні, позивач не позбавлений права надати відповідні докази засобами поштового звязку, а також можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України). Відсутність коштів для чи оплати послуг чи забезпечення відряджень представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні і невиконання інших вимог суду згідно ухвали.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що розподіл витрат, повязаних з розглядом справи, в тому числі й витрат, повязаних з явкою представників сторін у засідання, якщо таку явку судом було визнано обовязковою, проводиться судом за результатами вирішення спору у відповідності до ч.5 ст.49 ГПК України. Таким чином, у випадку встановлення судом підставності позовних вимог та задоволення позову позивач матиме змогу відшкодувати понесені витрати за рахунок відповідача.

Також суд вважає, що розгляд справи в режимі відеоконференції може значно збільшити час проведення судового засідання, а також ускладнити або унеможливити його проведення у випадку неналежної якості звязку чи виникнення технічних несправностей в системі відеоконференцзвязку.

З огляду на викладене, беручи до уваги також складність справи та значну суму заборгованості, стягнення якої є предметом спору у справі, суд не вбачає можливості здійснювати розгляд господарської справи №914/768/15 в режимі відеоконференції, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

Головуючий суддяМазовіта А.Б.

СуддяМороз Н.В.

СуддяСухович Ю.О.