Постанова № 54954258, 29.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 грудня 2015 року Справа № 814/1077/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Науменко О.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54038

доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056

третя особаОСОБА_2, вул. Східна, 109, Миколаїв, 54046 провизнання дій протиправними, скасування декларації від 29.09.2014р. № ЩК 142142720650, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, який діє в інтересах Приватного малого підприємства «ДАО» (далі по тексту також Позивач, ПМП «ДАО») звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (на момент реєстрації оскаржуваної декларації - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області) (далі по тексту також - Відповідач) про вирішення публічно-правового спору щодо оскарження дій посадової особи Відповідача щодо реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації (далі по тексту також - ОСОБА_3), посилаючись на невідповідність та протиправність дій посадової особи Відповідача щодо реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації за № МК 142142720650 від 29.09.2014 року. Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації, а також скасувати її реєстрацію. Позовні вимоги обґрунтовані в тому числі тим, що ОСОБА_2 вказала недостовірні відомості в оскаржуваній декларації в частині техніко-економічних показників обєкта, дозвільних документів щодо земельної ділянки. Відповідач не здійснив перевірки зазначених обставин і протиправно зареєстрував декларацію про готовність обєкта до експлуатації. Порушення прав позивач вбачає в тому, що ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації проведена без згоди ПМП «ДАО», у постійному користуванні якого перебуває земельна ділянка під реконструйованим ОСОБА_2 приміщенням.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав в скасуванні реєстрації ОСОБА_3 та правомірність дій відповідача, який не мав підстав для відмови в реєстрації оскаржуваної позивачем ОСОБА_3.

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 вважала адміністративний позов безпідставним, посилаючись на те, що ПМП «ДАО» не є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Миколаїв, вул. Східна, 114 та власником нерухомого майна, яке на ній воно розташоване, не є учасником правовідносин, які виникли в результаті реєстрації Відповідачем ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації №МК 142142720650, тому його права не порушені та не підлягають судовому захисту.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній фактичні дані, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та неможливість їх задоволення у звязку з безпідставністю, виходячи з наступного.

Так, при розгляді справи встановлено, що відповідно до наданої позивачем фотокопії Державного акта на право постійного користування землею від 27.08.1992 року (оригінал Державного акта позивачем не надавався) Малому підприємству «ДАО» (не ПМП «ДАО») на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області від 27.08.1992 року в постійне користування була надана земельна ділянка площею 0,86га в межах згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства, яка, як вбачається з копії Державного акта, складається з двох земельних ділянок.

Як встановлено судом, на земельній ділянці розташованій за адресою: вул. Східна, 114 в м. Миколаєві ПМП «ДАО» побудовано домоволодіння, яке складалося з будівлі літ. «А-3», що згідно технічного паспорту станом на 10.11.1995 року мало статус житлового будинку. Свідоцтво про право власності на ціле домоволодіння видано ПМП «ДАО» на підставі рішення Коларівської сільської ради № 27 від 23.11.1993 року та рішення Коларівської сільської ради № 61 від 08.07.1999 року.

Після отримання правовстановлюючих документів ПМП «ДАО» уклало з Центральним відділенням «Промінвестбанку» кредитний договір і на підставі вказаного свідоцтва про право власності, в якості забезпечення повернення кредиту надало банку в заставу належне йому нерухоме майно, розташоване по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві. На підставі договору купівлі-продажу № 31 від 29.12.1999 року ПМП «ДАО» (за згодою банку) продало все заставне майно ФГ «Аріадна», яке сплатило борг за ПМП «ДАО». В звязку з укладенням договору купівлі-продажу від 29.12.1999 року право власності ПМП «ДАО» на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві, припинилося.

В 2003 році нерухоме майно по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві ФГ «Аріанда» передано у власність ТОВ «Хімстройторг», яке в свою чергу за договором дарування від 30.12.2004 року подарувало це майно фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по Ѕ частці кожному.

Зокрема, на підставі договору дарування за № 1181 від 30.12.2004 року в користування ОСОБА_4 перейшли будівлі: літ. «А-3» (будівля охорони); літ «Г-1» (склад); літ. «Е-1» (склад); літ. «Ж-1» (розплідник для собак); літ «І» (навіс); хвіртка № 1; ворота № 2; декоративна водойма №5; свердловина № 6; 1/2 частина огорожі №3; 1/2 частина покриття № 1.

За договором дарування № 1182 від 30.12.2004 року в користування ОСОБА_1 перейшли літ. «З-2» (склад); літ. «Л-2» (склад); літ. «В-1» (склад); літ. «Д-1» (вбиральня); літ. «К-1» (навіс); ворота № 7; 1/2 частина огорожі № 3; 1/2 частина покриття № 1.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі зазначених договорів право користування отриманими в дар будовами, починаючи з 2004 року, було визначено між співвласниками. У звязку з цим, кожен із співвласників за своїм розсудом проводив ремонт, перепланування, та добудову обєктів, що знаходяться в його користуванні, не вимагаючи та не отримуючи на це згоди від іншого співвласника.

В подальшому, на підставі договору дарування 1/2 частки нерухомого майна від 15.04.2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до останньої перейшло право власності на ті ж самі будівлі, які раніше за договором №1181 від 30.12.2004 року знаходилися у власності ОСОБА_5.

Зокрема, у власність ОСОБА_2 перейшли будівлі: літ. «А-3» (будівля охорони); літ «Г-1» (склад); літ. «Е-1» (склад); літ. «Ж-1» (розплідник для собак); літ «І» (навіс); хвіртка №1; ворота №2; декоративна водойма №5; свердловина №6; 1/2 частина огорожі №3; 1/2 частина покриття №1.

ОСОБА_1 в 2015 році також подарував належну йому 1/2 частку нерухомого майна по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві своєму малолітньому синові ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 27.01.2015 року.

З часу укладення між ПМП «ДАО» та ФГ «Аріанда» договору купівлі-продажу від 29.12.1999 року, ПМП «ДАО» не користувалося нерухомим майном, розташованим по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві, в тому числі і будівлею охорони літ. «А-3», яка належить на праві власності ОСОБА_2.

Після проведення реконструкції, ОСОБА_2 26.10.2014 року подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_3 про готовність обєкту до експлуатації.

29.10.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області (на теперішній час Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області) зареєстровано ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Реконструкція будівлі охорони під житловий будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Східна, 114», категорія складності ІІ.

Як встановлено судом, після проведення ОСОБА_2 реконструкції будівлі літ. «А-3» та реєстрації 29.10.2014 року Інспекцією декларації про готовність зазначеного обєкту до експлуатації ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_8, яка діяла в інтересах малолітнього ОСОБА_7 у своїй заяві до нотаріуса від 27.01.2015 року при укладенні договору дарування зазначили, що «технічна характеристика обєкту майна, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Східна,114 відповідає відомостям наявним у технічній документації, реконструкція, перепланування, перебудова, додаткова прибудова і т.п., з порушенням вимог, визначеним державними будівельними нормами, стандартами і правилами, самочинно не проводилася». При цьому, в договорі дарування від 27.01.2015 року зазначено, що права третіх осіб при відчуженні 1/2 частки майна по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві не порушуються, а нотаріусу була надана довідка Управління земельних ресурсів, з якої вбачається, що земельна ділянка, на якій розташоване відчужуване майно, ПМП «ДАО» у власність чи у користування не надавалася.

Все наведене вище свідчить, що при проведенні реконструкції будівлі ОСОБА_8 «А-3» ОСОБА_2 жодних прав інших осіб порушено не було, а ПМП «ДАО» не є користувачем або власником земельної ділянки по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві та не є власником нерухомого майна за вказаною адресою, у звязку з чим не має ніякого відношення до проведеної реконструкції.

Натомість, відповідно до ч. 1, 3 ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими обєктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель і споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими обєктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України чинного на даний час, за якою, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Зазначені норми Земельного кодексу України кореспондуються з нормами Цивільного кодексу України, а саме з ч. 1 ст. 377, відповідно до якої також визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що до ОСОБА_2 при переході права власності на нерухоме майно по вул. Східній,114 в м. Миколаєві перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

Позивачем жодними допустимими письмовими доказами не підтверджено право власності або право користування ПМП «ДАО» земельною ділянкою по вул. Східній, 114 в м. Миколаєві - не надано (в тому числі на вимогу суду) ні оригінал ОСОБА_6 на право користування чи право власності на цю земельну ділянку, ні рішення про відведення цієї земельної ділянки саме ПМП «ДАО». При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 на право постійного користування землею виданий Малому підприємству «ДАО» на підставі рішення Коларівської сільської ради від 27.08.1992 року не могло бути видано ПМП «ДАО», яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тільки 07.09.1992 року. Відтак, в матеріалах справи відсутні жодні докази порушення прав ПМП «ДАО», яке не є власником або користувачем земельної ділянки по вул. Східній,114 в м. Миколаєві або нерухомого майна, що на ній знаходиться.

Окрім цього, відсутні також і порушення вимог закону при реєстрації оскаржуваної ОСОБА_3.

Так, Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому на замовника (забудовника) під час створення обєкта архітектури покладаються обовязки, передбачені ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», в тому числі щодо ведення будівництва обєктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам, не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників, розташованих на них будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розміщення і будівництво обєктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих обєктів.

Документами, що надають замовнику право на виконання будівельних робіт є подане повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо обєктів будівництва, що належать до ІІ-ІІІ категорії складності, дозвіл на виконання будівельних робіт щодо обєктів будівництва, що належать до IV-V категорії складності, який видається замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до статей 34-37 Закону України «Про регулювання мостобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року.

Документами, що надають право на експлуатацію закінченого будівництвом обєкта є відповідна декларація подана в порядку ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженої Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року.

Як вбачається із матеріалів справи, з дотриманням вищеназваних законодавчих норм 26.09.2014 року ОСОБА_2 подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Реконструкція будівлі охорони під житловий будинок за адресою вул. Східна, 114, м. Миколаїв», підстав передбачених п.21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженої Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року в Інспекції не було, у звязку з чим, після відповідної перевірки повноти даних, 29.09.2014 року вона була зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області під № ЩК 142142720650.

При цьому, п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт обєктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, звязку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво обєктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Пунктом 29 Порядку № 461 передбачено, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

ОСОБА_2 не вказала в декларації про готовність обєкта до експлуатації від 29.09.2014 р. № МК 142142720650 інформацію про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Отже, ОСОБА_3 не містить недостовірних даних і відповідач не мав підстав для відмови в її реєстрації. При цьому, реконструкція ОСОБА_2 будівлі по вул. Східній, 114 м. Миколаєва не порушує права позивача, оскільки будівельні роботи не призвели до зміни зовнішніх геометричних розмірів будівлі, а відтак не порушили право позивача користуватися земельною ділянкою, яка не знаходиться під будівлею, що належить ОСОБА_2. Крім того, суд враховує, що на час розгляду даної адміністративної справи Центральним районним судом м. Миколаєва розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про виділ частки нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою по вул. Східній, 114 м. Миколаєва.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі і в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд вважає реєстрацію ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації від 29.09.2014 р. № МК 142142720650 проведеною відповідачем у межах повноважень і з дотриманням вимог містобудівного законодавства. Реєстрація декларації не призвела до порушення прав позивача, а відтак вони не підлягають судовому захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Твердження Позивача про те, що порушені його права при реєстрації оскаржуваної ОСОБА_3 та про те, що третьою особою неправомірно здійснено реконструкцію обєкта архітектури на належній ПМП «ДАО» земельній ділянці не підтверджено належними та допустимими доказами.

Оскаржувана ОСОБА_3 зареєстрована контролюючим органом обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний