Постанова № 54954176, 25.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 грудня 2015 р. Справа № 814/3216/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод",

до

Миколаївської митниці ДФС,

про

визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2014р. № 504000003/2014/000050/1, визнання нечинною та скасування картку відмови від 24.09.2014р. № 504010000/2014/00014,

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню товарів та коригування митної вартості.

Свій позов товариство обґрунтувало тим, що ціна товару чітко визначена контрактом з постачальником і у відповідача не було ніяких підстав підвергати її сумніву, відмовляти в прийнятті митної декларації, та визначати митну вартість за резервним методом.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: 1) відсутні відомості про страхування товару; 2) відсутні пояснення щодо надання знижки у 40 доларів США; 3) відсутні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, біржові котирування; 4) договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів.

Враховуючи це, митним органом, було самостійно визначено митну вартість за резервним методом.

Позивач просив розглянути справу за його відсутності.

Від відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» зареєстровано в якості юридичної особи 16.09.04. Основним видом діяльності ТОВ «МГЗ» є виробництво глинозему (оксиду алюмінію), який в свою чергу, є основним вихідним матеріалом для виробництва алюмінію.

Відповідно до технології виробництва підприємство виготовляє глинозем шляхом перероблення металургійних бокситів, які вилужнюють у міцному лужному розчині. Для приготування цього розчину використовують гідроксид натрію (сода каустична).

01.04.13 ТОВ «МГЗ» уклав контракт №RF/RD/79-13/11-М з ОАО «Единая торговая компания» (г. Стелитамак, РФ) на поставку гідроксиду натрію сумарним обсягом близько (+/-) 201500 тонн, на загальну орієнтовну суму 86645000 доларів США (+/-) (арк.спр.19).

Відповідно до п.2.3 Контракту ціна за 1 тону товару розраховується за формулою середнє котирування FOB MED Low агентства ICIS за два місяця, що передували періоду відвантаження з 21 числа першого місяця до 20 числа другого місяця мінус 40 доларів США.

Розрахована ціна зазначається в специфікації, що підписується кожного разу до 25 числа місяця, який передує відвантаженню.

Також, п.3.2 Контракту передбачено, що вантажовідправником по цьому контракту можуть бути ВОАО «Химпром» (РФ), ОАО «Каустик» (РФ), а також будь-які інші відправники на розсуд продавця.

20.08.14 ТОВ «МГЗ» та ОАО «Единая торговая компания» підписали специфікацію №19 про визначення ціни на гідроксид натрію (сода каустична) на вересень 2014 року – 267,5 доларів США в обсязі 5917,0 +/-% тонн (арк.спр.23).

23.09.14 ОАО «Единая торговая компания» поставило на адресу позивача 292,440 т гідроксиду натрію на загальну суму 37158,43 доларів США (267,50 доларів за тонну). При цьому, відповідно до інвойсу №ЕТК/ВЕС/В-243 від 08.09.14 в якості вантажовідправника зазначено ОАО «Каустик» (РФ) (арк.спр.24).

23.09.14 ТОВ «МГЗ» до Миколаївської митниці була подана електронна митна декларація №504010000/2014/002361 про оформлення 292440 кг соди каустичної, гідроксид натрію, на суму 37158,43 доларів США, яка надійшла від ОАО «Каустик» (РФ) (арк.спр.9).

Разом з декларацією підприємством надано відповідачу: контракт №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.13, інвойс №ЕТК/ВЕС/В-243 від 08.09.14, специфікацію №19 від 20.08.14, копію експортної декларації ОАО «Каустик» (РФ), залізничні накладні, підтвердження радіологічного та екологічного контролю, сертифікати походження товару, паспорта якості (арк.спр.20, 28, 19-46).

Тобто, ТОВ «МГЗ» під час митного оформлення зазначеної партії товару, визначив його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – 267,50 доларів США за тонну, на загальну суму 37158,43 доларів США.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач поставив під сумнів визначену підприємством митну вартість в 267,50 доларів США за тонну, у зв’язку з тим, що, на його думку, подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару), заявлена митна вартість не підтверджена документально, не подані документи про сплату.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, Миколаївська митниця витребувала у позивача для підтвердження митної вартості: 1) бухгалтерську документацію – платіжні документи, щодо оплати за товар, щодо оплати за складові митної вартості (страхування), страховий поліс, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни на 40 доларів США у контракті; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями та біржові котирування ICIS; 3) договір з третіми особами, пов’язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається (арк.спр.12).

24.09.14 позивач повідомив Миколаївську митницю: 1) надано "платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах" №4013 від 15.09.14 на суму 159642,94 доларів США, складовою цієї суми є зокрема сплата по інвойсу №ЕТК/ВЕС/В-243 від 08.09.14; 2) ТОВ «МГЗ» та ОАО «Единая торговая компания» не страхували товар; 3) формування ціни шляхом зменшення її на 40 доларів США є результатом комерційних переговорів; 4) договори на продаж товару з третіми особами ТОВ «МГЗ» не укладались, оскільки підприємство є безпосереднім споживачем товару; 5) надані біржові котирування ICIS за останні 5 тижнів, що формували цінову політику на каустичну соду за 25.07.14, 01.08.14, 08.08.14, 15.08.14 (арк.спр.47).

Разом з тим, Миколаївська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ «МГЗ» та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

24.09.14 Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №504000003/2014/000050/1, відповідно до якого, загальна вартість товару визначена в розмірі 201783,6 доларів США, тобто 690 доларів США за тонну (арк.спр.13).

24.09.14 Миколаївською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504010000/2014/00014, у зв’язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутнє документальне підтвердження вартості відповідно до п.2.3 Контракту №RF/RD/79-13/11-М; декларантом не надано витребувані митницею документи (арк.спр.15).

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст.60 МК України). За основу для коригування митної вартості Миколаївською митницею було взята митна декларація іншого підприємства від 16.09.14 №112050000.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною щу була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України.

Оцінюючу зазначену ситуацію, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв рішення не обґрунтовано.

Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, митницею вмотивовано рішення про коригування: 1) відсутністю інформації про страхування товару; 2) відсутністю обґрунтування зниження ціни на 40,0 доларів США відносно світових цін; 3) відсутністю договорів з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів; 4) відсутністю висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

По-перше, під час проведення консультацій 24.09.14 ТОВ «МГЗ» письмово повідомляв відповідача, що страхування товару не здійснювалося. Аналогічно страхування не здійснювалось ОАО «Единая торговая компания». На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною. Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такій договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

По-друге, необхідно розуміти, що «-40,0 доларів США», передбачені п.2.3 Контракту не є знижкою, оскільки ціна FOB MED Low (ICIS) не є звичайною ціною продажу цього товару ОАО «Единая торговая компания».

«FOB MED Low» та «-40,0 доларів США» є операндами у формулі ціни за Контрактом, де «FOB MED Low» - зменшуване, а «-40,0 доларів США» - від’ємник.

Індекс «FOB MED Low» не має ніякого зобов’язального значення для учасників торговельних відносин. Це усереднений результат щодо ціни на товар на світових ринках, за відомостями агентства ICIS. Інші рейтингові агентства, біржі, торговельні системи, можуть надавати відмінні від нього котирування.

Обрання сторонами Контракту «FOB MED Low» агентства ICIS за базову операнду у формулі обрахунку ціни товару, є результатом домовленості сторін за договором, про що позивач повідомляв відповідачу 24.09.14.

Надання переваги сторонами договору плаваючої ціни на товар відповідає практики ділового обігу та обумовлено волатильністю цін на соду каустичну на світових ринках.

По-третє, враховуючи, що ТОВ «МГЗ» не продає придбану за Контрактом соду каустичну іншим особам, а безпосередньо використовує її у своєму виробництві, цілком природно, що в нього не має та не може бути договорів з третіми особами з цього приводу. Саме про це позивач і повідомив митний орган 24.09.14.

По-четверте, з приводу начебто ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості (каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини), то суд вважає зазначити наступне.

Зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Більш того, ТОВ «МГЗ» надав біржові котирування агентства ICIS, повністю виконавши цей пункт вимоги митниці.

Позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також Специфікацію №19 з постачальником, де чітко визначена ціна у розмірі 267,5 доларів США з тонну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі від 08.09.14 виданим ОАО «Единая торговая компания». Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки (СРТ станція Жовтнева Одеської залізниці).

Крім того, зазначена митна вартість в 267,5 доларів США за тонну, повністю співпадає з митною вартістю, яку задекларовано ОАО «Каустик» (РФ) під час експорту з території Російської Федерації, що підтверджується експортною митною декларацією з відмітками митниці РФ (арк.спр.28).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у Миколаївської митниці не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки ТОВ «МГЗ» надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.

Також судом враховується позиція Верховного Суду України, висловлена в постанові від 30.06.15 по адміністративній справі №814/283/14 між тими самими сторонами, з приводу розмитнення того самого товару, за тим самим Контрактом №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.13, але специфікацією за інший період.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Міндоходів від 24.09.2014 р. № 504000003/2014/000050/1.

3. Визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспорних засобів через митний кордон України №504010000/2014/00014 від 24.09.2014.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС України судовий збір в сумі 487,20 гривень (чотириста вісімдесят сім грн. двадцять коп.).

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко