Постанова № 54953914, 22.12.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р. Справа №818/3750/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" (далі - ТОВ "Група Айсберг"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 року № 0000781502/45468 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21857,00 грн. та нарахування 10929,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у м. Сумах, позивач отримав спірне податкове повідомлення-рішення. Підставою прийняття вказаного рішення став, на думку позивача, помилковий висновок податкового органу про відсутність первинних документів, що підтверджують витрати по господарським взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ "Прушинські".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні та зазначила, що проведеною ДПІ у м. Сумах перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 ст. 201 Податкового кодексу України по контрагенту ТОВ "Прушинські". Вказане порушення призвело до завищення ТОВ "Група Айсберг" суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 21857,00 грн. та повязане із відсутністю в товарно-транспортних накладних щодо постачання від ТОВ "Прушинські" до позивача товарно-матеріальних цінностей всіх обовязкових реквізитів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 16.06.2015 року по 19.06.2015 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Група Айсберг" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Прушинські". За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 25.06.2015 року № 1515/18-19-15-02/32779306 (а.с.7-13).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 21856,49 грн.

На підставі акту перевірки ДІП у м. Сумах прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 року № 0000781502/45468 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21857,00 грн. та нарахування 10929,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14).

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про відсутність реальних операцій постачання від ТОВ "Прушинські" до позивача товарно-матеріальних цінностей в звязку з дефектністю наданих на перевірку товарно-транспортних накладних, що свідчить про безтоварний характер вказаних господарських правовідносин.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2013 року між ТОВ "Група Айсберг" (покупець) та ТОВ "Прушинські" (постачальник) укладено договір № СУ-0143/П, відповідно до якого постачальник зобовязується забезпечувати виготовлення та передачу у власність покупця будівельні матеріали та комплектуючі до них, а покупець прийняти й оплатити товар (а.с.65-67).

На виконання вказаного договору в лютому 2015 року товар, зазначений у видаткових накладних (а.с.15-18) був поставлений позивачу.

ТОВ "Прушинські" зареєструвало в Єдиному реєстрі податкові накладні на поставку товару ТОВ "Група Айсберг", а саме податкові накладні від 06.02.2015 року № 256 (а.с.40), від 06.02.2015 року № 255 (а.с.43), від 18.02.2015 року № 829 (а.с.46), від 24.02.2015 року № 1050 (а.с.49), від 10.02.2015 року № 421 (а.с.52).

Оплата за отриманий товар проведена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 10.02.2015 року № 106 (а.с.20), 19.02.2015 року № 132 (а.с.22), 04.02.2015 року № 82 (а.с.24).

Перевезення товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних від 06.02.2015 року № СУ-0000011 (а.с.53), від 24.02.2015 року № СУ-0000010 (а.с.55), від 18.02.2015 року № СУ-0000012 (а.с.57).

При цьому, як випливає з акту перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочинів з постачання товарів, досліджені в ході перевірки, зауваження щодо їх складання у податкового органу були відсутні.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобовязання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

При проведенні перевірки зауваження перевіряючих стосувались відсутності в товарно-транспортних накладних (на підтвердження факту перевезення придбаного товару покупцю) всіх необхідних реквізитів.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт як придбання так і перевезення та використання за призначенням ТОВ "Група Айсберг" придбаного товару. Судом визнається безпідставним твердження представника відповідача відносно того, що у позивача відсутні докази транспортування товару від контрагента, оскільки такі твердження спростовані матеріалами справи та наявними товарно-транспортними накладними.

Як підтверджується матеріалами справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкових накладних фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договорам інший результат, ніж отримання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором надання послуг, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.

З матеріалів справи, актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги діючого податкового законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих послуг у безпосереднього контрагента, який, в свою чергу, зареєстрував відповідні податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по отриманні товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауваження податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, в момент складення податкових накладних був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обовязком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні отриманих товарів, а обовязок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець таких товарів.

Обовязок ТОВ "Група Айсберг" в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості отриманих товарів, при цьому відсутні можливості у отримувача товарів при включенні сум податку, сплаченого в ціні послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, податковим органом право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності не тільки іншої особи - контрагента, а і осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах, тобто у подальших контрагентах постачальників.

Оскільки в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Прушинські", суд вважає висновки податкового органу про завищення ТОВ "Група Айсберг" суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 21856,49 грн. необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 року № 0000781502/45468 таким, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 1218,00 грн., сплаченого платіжним дорученням від 24.11.2015 року № 919, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 01.09.2015 р. № 0000781502/45468.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" (м. Суми, вул. Воровського, 24, і.к. 32779306) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сумах судового збору в розмірі 1218 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25.12.2015 року.

Суддя С.М. Гелета