Постанова № 54953176, 23.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 р. Справа № 805/4846/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання недійсним рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання недійсним рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.01.2011 року між ним та відповідачем було укладено договори № 1 - № 12 про розстрочення суми заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені. З матеріалів судової справи № 805/4045/15-а позивачу стало відомо, що відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення суми, яка є предметом договорів № 1 - № 12. Натомість позивач зазначає, що не отримував документів, які б свідчили про скасування відповідачем договорів № 1 - № 12, а отже відповідне право позивача є порушеним. Також, посилаючись на вимоги п. 5 Постанови правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-4, позивач зазначає, що відповідач, перед прийняттям рішення про розірвання договорів № 1 - № 12, повинен був провести звірку сум заборгованості по кожному платежу, але цього не зробив. Таким чином, враховуючи вищевказані порушення законодавства, позивач вважає договори № 1 - № 12 від 21.01.2011 року діючими.

Також позивач наголошує, що відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення про розірвання договорів № 1 - № 12, адже чергова сума за базовий звітній період була сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 20.04.2015 року.

На підставі викладеного позивач просив скасувати рішення відповідача від 24.07.2015 року про скасування рішень № 1 - № 12 про розстрочення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 21.01.2011 року.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження,

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення в яких зокрема просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи через канцелярію суду надав пояснення в яких просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував про що свідчить відповідний підпис.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

21.01.2011 року між відповідачем та відокремленими підрозділами позивача укладено договори № 1 - № 12 про розстрочення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пільгових пенсій, в яких разом з іншим зазначено, що управління має право прийняти рішення про скасування договору про розстрочення, якщо страхувальник разом з іншим не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом трьох базових звітних періодів. Внаслідок укладених договорів прийняті відповідні рішення.

На виконання зобовязань, які є предметом вказаних договорів, на рахунок відповідача було сплачено кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

24.07.2015 року відповідачем були прийняті рішення № 1 - №12 про скасування вищезазначених рішень № 1 - № 12 від 21.01.2015 року.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Преамбулою Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 7 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI разом з іншим передбачено, що заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року. Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період. Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам у встановленому Пенсійним фондом порядку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-4 затверджено Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року (далі Порядок № 21-4), який, відповідно до п. 1, розроблено відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 3 Порядку № 21-4 передбачено, що заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та із сплати фінансових санкцій і пені, зазначена у пункті 2 цього Порядку (далі - заборгованість), підлягає розстроченню для сплати рівними частками терміном не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. 7 Порядку № 21-4, сплата розстрочених сум здійснюється рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

Згідно п. 8 Порядку № 21-4, керівник органу Пенсійного фонду приймає рішення про скасування рішення про розстрочення, якщо страхувальник разом з іншим не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом трьох базових звітних періодів.

Дослідивши надані докази суд зазначає, що позивач своєчасно сплачував встановлену суму боргу за зобовязаннями по договорам № 1 - № 12, таким чином прийняття відповідачем рішення від 24.07.2015 року про скасування рішень №1 - № 12 з причини несплати чергової частки розстроченої заборгованості протягом трьох базових звітних періодів є неправомірним.

Також суд зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства, юридична особа вважається такою, що припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про їх припинення.

Разом з цим, відповідно до витягу з ЄДР, позивач перебуває в стані припинення та не є припиненою юридичною особою. Таким чином саме позивач, а не його правонаступник, наділений відповідними юридичними правами та обовязками.

Отже суд вважає, що позивачем своєчасно було виконано свої грошові зобовязання перед відповідачем за договорами № 1 - № 12.

Також, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області від 24.07.2015 року про скасування рішень №1 - №12 про розстрочення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 21.01.2011 року підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, а, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись статтями 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання недійсними рішень- задовольнити.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 1 від 24.07.2015 року про скасування рішення №1 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 3920702, 35 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 2 від 24.07.2015 року про скасування рішення №2 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 5000218, 77 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 3 від 24.07.2015 року про скасування рішення №3 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 6350646, 42 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 4 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 4 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 248317, 98 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 5 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 5 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 6695632, 19 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 6 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 6 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 3722872, 14 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 7 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 7 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 152707, 84 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 8 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 8 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 103902, 34 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 9 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 9 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 122039, 33 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 10 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 10 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 16379, 57 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 11 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 11 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 1244330, 51 грн.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 12 від 24.07.2015 року про скасування рішення № 12 про розстрочення від 21.01.2011 року на загальну суму боргу 8798, 36 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (ЄДРПОУ 37755477) на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 32186934) у якості судового збору 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.