Постанова № 54953059, 29.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р. Справа № 804/9834/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні системи і машини" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічні системи і машини звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 12.03.2015 року № НОМЕР_1 по податку на додану вартість з вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) на суму 19 799,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення, яке виніс відповідач є незаконним та такими, що порушило права та законні інтереси позивача, тому вони підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки господарські операції були реально вчинені.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали адміністративний позов та просили його задовольнити з підстав реальності укладення угоди.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, надавши письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічні системи і машини як платник податку перебуває на обліку в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п.78.1.1. п. 78.1. ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до наказу Верхньодніпровської обєднаної ДПІ № 104 від 06.02.15 року проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ Технологічні системи і машини з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ Укртрансстандарт за вересень-жовтень 2014 року.

За результатами перевірки Верхньодніпровською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт від 18.02.2015 року №108/04-16-22-03/32433495, яким встановлено: відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання продукції у підприємства-постачальника ТОВ Укртрансстандарт у вересні-жовтні 2014 року та не підтверджено податковий кредит з ПДВ за вересень 2014 року у сумі 3 666,60 грн. та за жовтень 2014 року у сумі 9 533,16 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 13 199,76 грн., в тому числі: за вересень 2014 року 3 666,60 грн., за жовтень 2014 року 9 533,16 грн.

На акт перевірки, згідно статті 86 Податкового кодексу України, позивачем наданні заперечення, однак висновки в акті перевірки відповідачем визнані правомірними.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 12.03.2015 року № 000032433495, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 13 199,76 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -6 599,88 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що 21 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укртрансстандарт (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технологічні системи і машини (покупець) було укладено договір поставки товару № 210514. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями на підставі рахунку на придбання товару, оплаченого покупцем.

Базисні умови поставки EXW франко-склад м. Дніпропетровськ, транспортом покупця, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року (п. 4.1. договору).

Позивачем в підтвердження господарських відносин з ТОВ Укртрансстандарт до перевірки надано:

- договір поставки № 210514 від 21 травня 2014 року з відповідними специфікаціями (1-4),

- договір про надання транспортних послуг № 3509 від 06.09.2013 року;

- договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № ЖВ6 від 22.11.2011 року;

- договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 16 від 18.01.2013 року та додаткова угода до нього;

- видаткові накладні (№ РН-0000265 від 05.11.2014 року, № РН-0000243 від 22.10.2014 року, № РН-0000235 від 16.10.2014 року, № РН-0000221 ввід 01.10.2014 року),

- рахунки (№ СФ-0000382 від 07.10.2014 року, № СФ-0000371 від 25.09.2014 року),

- податкові накладні,

- товарно-транспортні накладні (№ 1201 від 05.12.2014р., № 1102 від 04.11.2014 року, № 1101 від 03.11.2014 року, № 051114-3 05.11.2014 року, № 221014-1 від 22.10.2014 року, № 011014 від 01.10.2014 року),

- акти виконаних робіт (від 02.10.2014 року, від 15.07.2014р., від 23.05.2014 року),

- акт надання послуг № 345 від 06.11.2014 року;

- акт-реєстр надання послуг № 102699 за жовтень 2014 року;

- акт прийняття здачі виконаних робіт № 2024 від 22.10.2014 року, № ОУ-0000561 від 04.11.2014 року;

банківські виписки,

- оборотно-сальдова відомість.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в матеріалах, наданих для перевірки відсутня технічна документація (технічний паспорт, сертифікат якості, сертифікати походження та відповідності тощо), які стосуються придбаного у ТОВ Укртрансстандарт товару, встановлює вимоги до його якості та підлягає передачі разом з придбаним товаром. Також були зауваження до перевезення товару, так при оформленні товарно-транспортних накладних було встановлено ряд недоліків в їх заповненні.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ "Укртрансстандарт" датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

За приписами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (стаття 198 Податкового кодексу України).

Згідно пояснень представника позивача отримані від ТОВ "Укртрансстандарт" матеріали використані у виробництві виробу "Перевод стрілочний Р-43, ПО 743-1/5-20" по замовленням ПАТ "АрселорМіттіл Кривий Ріг". Для перевірки надані Договір поставки №649 (SAP №4600051495) від 29.01.2014 року, укладений з ПАТ "ОСОБА_5 Кривий Ріг" та інші фінснового-господарські документи, що підтверджують реалізацію виробу "Перевод стрілочний Р-43, ПО 743-1/5-20".

Щодо відсутності сертифікатів відповідності та/або походження на товар, придбаний у ТОВ "Укртрансстандарт", слід зазначити.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, оскільки сертифікати відповідності та/або походження не містять відомостей про господарську операцію (не відображає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі), тому не є безпосереднім первинним документом, що підтверджує господарські відносини позивача із його контрагентом.

Що стосується тверджень податкової інспекції про відсутність документів на транспортування товару або неповне заповнення товарно-транспортної документації, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Тобто, товарно-транспортні накладні, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскiльки, законодавчi норми не ставлять в залежність вiдсутнiсть транспортних документiв на перевезення вантажу (товару) або їх недоліки з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартiсть. З урахуванням ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який пiдтверджує здiйснення господарської операцiї з поставки товарiв, та вiдповiдно набуття права власностi на нього, оскiльки не вiдображає вiдомостi про господарську операцiю з поставки товару, а вiдображає вiдомостi про господарську операцiю перевезення.

Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. На час укладання та виконання спірної угоди сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків та те, що договір укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надано, отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угоди недійсною.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України п.38.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням висновків суду викладених вище, податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0000372203 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його винесення.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні системи і машини" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні системи і машини" (код ЄДРПОУ 32433495) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1