Постанова № 54951523, 07.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року справа №810/3470/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Сакевич Ж.В.;

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл"

до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із даним позовом до державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000142202/403 від 13.02.2015 р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки позивача податковим органом були допущені такі порушення чинного законодавства, які зневілювали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 30.01.2015 р. № 150/10-36-21/39436796, а тому ухвалене на підставі складеного з порушеннями акту перевірки рішення, підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила, що працівники податкового органу при проведенні ними фактичної перевірки АЗС та магазину, які належать позивачу та знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, вул. Броварська, 4-А, не пред?явили уповноваженому представнику позивача направлення на перевірку та копію наказу на її проведення, у зв?язку з чим працівниками магазину та АЗС не було допущено співробітників ГУ ДФС у Київській області до проведення перевірки. Акти відмови за фактом недопущення до перевірки співробітників податкового органу не складались. Про результати проведеної перевірки позивачу стало відомо із акта №150/10-36-21/39436796 від 30.01.2015р., копію якого одержали поштою. Додатково зазначила, що працівники відповідача, будучи не допущені до проведення фактичної перевірки на законних підставах, як на думку представника позивача, в подальшому склали акт перевірки з надуманими порушеннями, які були для них зручними, копію акта в порушення Порядку проведення перевірок, не вручили, а направили засобами поштового зв?язку, що на її думку є підставою для скасування оспорюваного рішення.

Щодо, власне, самого рішення, то представник позивача стверджувала, що застосована у ньому норма є невірною та не відповідає тим обставинам справи, які б мали місце в процесі проведення перевірки, просила заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та пояснив, що працівники податкового органу діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а тому позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Допитаний у якості свідка оператор АЗС ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що дійсно відповідачем проводилась перевірка АЗС та магазину, які належать ТОВ «Стейт Оіл». В цей час на АЗС був присутній він та продавчиня магазину. Працівники податкового орану, прибувши до магазину на АЗС здійснили там закупку товару, лише в подальшому представились та надали документи на перевірку. Отримувати вказані документи він та продавчиня відмовились, оскільки вважають себе не уповноваженими на це особами, у зв?язку з чим зателефонували керівництву підприємства. Від керівника прибула відповідальна особа товариства, яка і продовжила спілкування з працівниками податкового органу.

Допитаний у якості свідка працівник податкового органу ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він є головним державним ревізором-інспектором Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області і ним, разом із іншим співробітником ОСОБА_5 на підставі наказу №100 від 29.12.2014 р. ГУ ДФС у Київській області, направлення на перевірку від 27.01.2015 р. №258, з метою контролю за дотриманням суб?єктом господарювання вимог ПКУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» було здійснено виїзд за адресою: Київська область, Бориспільський район, вул. Броварська, 4-А, для перевірки АЗС та магазину, що належать ТОВ «Стейт Оіл». Перед початком проведення перевірки уповноваженій особі позивача-оператору ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_6 були пред?явлені направлення на проведення перевірки, копія наказу та службові посвідчення, від підпису в направленнях ОСОБА_3 відмовився про що склали акти. Після чого, гр. ОСОБА_3 зателефонував керівництву товариства, принаймні так зрозуміли працівники податкового органу. В процесі проведення перевірки застосовувались засоби фото- та відеофіксації. При проведенні перевірки був виявлений факт реалізації двох пляшок вина: вино натуральне виноградне тихе червоне сухе «ОСОБА_7 Каберне Совіньон 2010», 075 л., 13%, виробництва «ОСОБА_8 Вайнхандекос» Німеччина, марковане МАП АААИ57999511/10 0,008 грн. по ціні 113,0 грн.; та вина натурального виноградного тихого червоного «ОСОБА_7 Каберне Совіньон 2011», 0,75 л., 12,5 % виробництва «ОСОБА_9 тес КЖ», країна походження Чилі по ціні 113,0 грн. без марки акцизного податку встанволеного зразка, чим порпушені вимоги ст.11 ЗУ №481-95 ВР від 19.12.1995 р. За наслідками проведеної перевірки складено акт 30.01.2015 р. № 150/10-36-21/39436796 та винесене рішення № 0000142202/403 від 13.02.2015 р.

Аналогічні покази були надані свідком ОСОБА_5

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, встановивши фактичні обставини справи, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлена вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

як встановлено судом позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» є юридичною особою та зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності, згідно виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2015 р.

Відповідно до наказу від 29.12.2014 р. №100 ГУ ДФС у Київській області та направлень на перевірку №№ 257-258 від 27.01.2015 р. головними ревізорами інспекторами ГУ ДФС у Київській області Івановим Д.О. та Атабєговим І.М. була проведена фактична перевірка магазину, належного ТОВ « Стейт Оіл», який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, вул. Броварська, 4-А на предмет додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та /або тютюновими виробами.

Висновки проведеної перевірки викладено в акті перевірки №150/10-36-21/39436796 від 30.01.2015 р.

Як зазначено в акті перевірки, 30.01.2015 р., працівниками податкового органу було виявлено факт реалізації алкогольної продукції без марки акцизного податку та з маркою акцизного податку не встановленого зразка, зокрема реалізація вина натурального виноградного «ОСОБА_7 Каберне Совіньон» виробництва Німеччина, 0,75 л., 13% яка маркована МАП АААИ №57999511/10 0,008 грн. по ціні 113,00 грн. та вина натурального виноградного «ОСОБА_7 Каберне Совіньон» виробництва Чилі 0,75 л. 12,5 % по ціні 113,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка.

13.02.2015 р., податковим органом на підставі акту перевірки прийнято рішення №0000142202/403 про застосування до суб'єкта господарювання ТОВ «Стейт Оіл» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

За правилами ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення). Таким чином, відповідач діяв на підставі законодавства України.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP (далі Закон № 481/95-ВР) передбачено, що контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, встановленої законами України.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

За нормами абз.3 ч.4 ст.11 зазначеного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення №1251). Пунктом 19 зазначеного Положення передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 20 цього ж Положення №1251 у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Враховуючи, що факт реалізації позивачем 2 пляшок вина немаркованого та маркованого акцизною маркою не встановленого зразка документально підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано представником позивача в ході судового засідання, суд вважає законним рішення відповідача №0000142202/403 від 13.02.2015 р. про застосування фінансових санкцій, передбачених ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зі змінами та доповненнями ( 481/95-ВР ) (далі - Порядок №790).

Відповідно до п.6 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.2.8. Інструкції про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженої наказом ДААК ДПА України від 8 липня 2003 р. №80, у редакції наказу від 20.06.07р. № 113 (із змінами та доповненнями), розгляд справи та прийняття рішення здійснюються у термін тридцяти робочих днів, з моменту складання акта про порушення субєктом підприємницької діяльності вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, чи з дати реєстрації матеріалів перевірок, які надійшли на розгляд від правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади. У разі необхідності отримання додаткових доказів по справі, термін розгляду матеріалів перевірки може бути продовжено на термін не більше ніж 6 місяців з дня виявлення порушення.

Дослідивши обставини прийняття оспорюваного рішення, суд вважає, що податковий орган діяв у строки та межах повноважень, передбачених законом.

Щодо тверджень позивача про недопущення працівників податкового органу до проведення перевірки та складання ними акту з порушенням визначеного чинним законодавством алгоритму дій, суд зазначає, що дослідженими у судовому засіданні доказами вказане твердження спростовується. Так, свідком ОСОБА_3 було визнано факт проведення перевірки та закупки працівниками податкового органу 2 пляшок вина у магазині, розташованого поряд з АЗС за адресою: Київська область, Бориспільський район, вул. Броварська, 4-А, для перевірки АЗС та магазину, що належать ТОВ «Стейт Оіл».

Із долучених до матеріалів справи доказів слідує, що головним ревізорам інспекторами ГУ ДФС у Київській області Іванову Д.О. та Атабєгову І.М., на підставі наказу начальника Головного управління ДФС у Київській області від 29.12.2014 р. були видані направлення на перевірку позивача №№257-258 від 27.01.2015 р. Згідно актів про відмову від підпису у направленнях на перевірку від 29.01.2015 р. оператор-касир ТОВ "Стейт Оіл" ОСОБА_10 відмовився від підпису у направленнях на перевірку №№257-258 від 27.01.2015 р.

Як слідує із акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 30.01.2015 р., перевіряючими було здійснено закупівлю двох пляшок вина в магазині, який належить ТОВ "Стейт Оіл", що підтверджується фіскальним чеком №337290 від 29.01.2015 р.

Акт перевірки № 150/10-36-21/39436796 від 30.01.2015 р. був направлений позивачу засобами поштового зв'язку. Згідно пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 акт перевірки був направлений поштою у зв'язку з відмовою представника ТОВ "Стейт Оіл" від отримання акту перевірки. Факт відмови від отримання акту перевірки підтверджується актом відмови від 29.01.2015 р.

У зв'язку з встановленим суд зазначає таке: невідємним правом платника податків, гарантованим п. 17.1.6 ПКУ є право на подачу письмових заперечень до складеного податковим органом акту перевірки. Свої заперечення на акт перевірки платник податків має право подати, разом з примірником акта, або окремо від акта перевірки, підписаного разом із зауваженнями (запереченнями) на акт до органу ДПС, не пізніше пяти робочих днів після дня отримання вами акта перевірки. Строк розгляду заперечень не пізніше пяти робочих днів, після дня їх отримання органом ДПС. Платник податку, також має право взяти участь у розгляді заперечень на акт та при прийнятті за наслідком його розгляду рішення.

При цьому, суд зазначає, що у будь-якому випадку керівники, посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків відповідно до абз. 2 п. 81.3 ПКУ зобовязані підписати акт. Відмова від підписання акту перевірки не створює для платника податків жодних позитивних наслідків та не впливає на порядок ухвалення рішення податкоим органом за наслідком проведеної перевірки. У разі, якщо платник не поділяє висновки акта перевірки, його потрібно підписати із зауваженнями (абз. 4 п. 86.1 ПКУ), які можна надати або разом з підписаним примірником акта, або окремо. Отже доводи позивача про порушення працівниками податкового органу порядку проведення перевірки, власне як і невизнання факту її проведення, спростовується наявними у справі документами, а відтак твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає заявлені вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.