Ухвала суду № 54950899, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. справа 804/3119/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддяСуховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Щербак А.А.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування рішення та зобовязання зареєструвати право власності на домоволодіння

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.02.2015 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №19350066 від 14.02.2015 про відмову в державній реєстрації права власності на домоволодіння 222 по вул.Луговській в м.Дніпропетровську та зобовязати зареєструвати право власності на домоволодіння.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 позов задоволений.

В апеляційній скарзі реєстраційна служба просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що заява подана на 650/1350 частину домоволодіння при наявності самочинно побудованої прибудови без введення в експлуатацію.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2013 у справі №401/12395/12 за ОСОБА_1 визнано право власності на 650/1350 частини домоволодіння №222 по вул.Луговській у м.Дніпропетровську в порядку спадкування за заповітом після смерті брата.

Позивач 09.02.2015 звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності на частину домоволодіння.

Державним реєстратором прийнято рішення №19350066 від 14.02.2015 про відмову в державній реєстрації. Відповідачем зазначено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Заява подана на реєстрацію права власності на 650/1350 частин в домоволодінні в якому самочинно побудовані: житлові прибудови А1-1, А2-1, А5-1, прибудови А3-1, а-1, а1-1, а3-1, гараж літ.Ж, без введення в експлуатацію. В зв'язку із зміною складу домоволодіння не розглядалось питання зміни розміру часток між його співвласниками.

Відповідно до статті 182 Цивільного Кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №868 від 17.10.2013, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до пункту 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Відповідно до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Відповідно до пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, одним із документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 18 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ №1141 від 26.10.2011, розділ державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Відповідно до пункту 20 названого Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості щодо об'єкта нерухомого майна: тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю); адреса об'єкта нерухомого майна; підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зазначивши підставу виникнення права власності рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2013 у справі №401/12395/12, відповідно до резолютивної частини якого за позивачем визнано право власності на 650/1350 частини домоволодіння 222 по вул.Луговській у м.Дніпропетровську в порядку спадкування за заповітом.

Крім того, ухвалою про розяснення рішення від 21.01.2015, Амур-Нижньодніпровським районним судом визначено технічний опис домоволодіння, на яке набув право власності ОСОБА_1

Окружний суд обгрунтовано визнав протиправним відмову в державній реєстрації права власності на домоволодіння з огляду на те, що в рішенні та ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду у справі №401/12395/12 наявні всі необхідні відомості щодо об'єкта нерухомого майна, які державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності, зокрема в описових та мотивувальних частинах названих рішень чітко визначено відомості про об'єкт нерухомого майна.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна належить до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2013 у справі №401/12395/12, яке набрало законної сили, є достатньою підставою для проведення державної реєстрації.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий:А.В. Суховаров

Суддя:Т.І. Ясенова

Суддя:А.А. Щербак