Постанова № 54950186, 21.12.2015, Луганський окружний адміністративний суд

6.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1358/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Смішливої Т.В.,

при секретарі:Кравцовій Т.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Білокуракинський агропостач» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державне підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство» про зобовязання вчинити певні дії, скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з додатковою відповідальністю «Білокуракинський агропостач» (далі позивач, ТДВ «Білокуракинський агропостач») до комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації», державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 (далі відповідач, державний реєстратор), у якому позивачем заявлено такі вимоги:

- скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації» від 30.04.2010 про державну реєстрацію права власності державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» на обєкти нерухомості, розташовані за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, у тому числі на адмінбудівлю 1 А, загальною площею 303,1 кв.м. та склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м., зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.04.2010 № САС 394768, видане Білокуракинською селищною радою 30.04.2010 згідно рішення сесії Білокуракинської селищної ради № 59/31 від 20.04.2010;

- зобовязати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області здійснити перенесення запису з реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та скасувати запис про право власності державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» на обєкти нерухомості, розташовані за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, у тому числі на адмінбудівлю 1 А, загальною площею 303,1 кв.м. та склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м.;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції Луганської області № 22915936 від 16.07.2015 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що всупереч постанови Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.11.2010 у справі № 2а-684/2010/1205, яким визнано нечинним рішення Білокуракинської селищної ради № 59/31 від 20.04.2010, на підставі якого видано ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.04.2010 № САС 394768, рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд), яким визнано недійсним договір № 3 оренди майнового комплексу з правом подальшого викупу від 22 січня 2008 року, укладений між ВАТ «Білокуракинський агропостач» та ДП «Білокуракинське Лісомисливське господарство»; зобовязано ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» повернути на користь ВАТ «Білокуракинський агропостач» таке майно: адмінбудівлю, площею 303,1 кв.м., склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95, та свідоцтва позивача про право власності на нерухоме майно № САА 518342 від 03.03.2004, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно безпідставно відсутні відомості про реєстрацію права власності за ВАТ «Білокуракинський агропостач» на обєкт нерухомості, розташований за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95 А, а саме: адмінбудівля, площею 303,1 кв.м., склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м.

Позивач 01.07.2015 звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищезазначені обєкти нерухомого майна. Державним реєстратором прийнято рішення № 22915936 від 16.07.2015, яким відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав не відповідності поданих документів вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в рішенні господарського суду відсутня відмітка про набрання законної сили цим рішенням.

Позивач з таким рішенням не згоден, оскільки рішення не містить, яким саме вимогам не відповідають надані документи.

Крім того, в резолютивній частині рішення господарського суду зазначено, що суд, зокрема, вирішив видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. В пакеті документів, що надавався відповідачу, був наявний також й наказ господарського суду про примусове виконання цього рішення суду, в якому чітко вказано, що рішення набрало чинності з 09.01.2012.

Таким чином, з наданих документів відповідач мав змогу встановити, що судове рішення набрало законної сили. Крім того, у господарського суду взагалі відсутнє повноваження щодо проставлення відмітки про набрання законної сили судовим рішенням.

Також, пославшись на п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та абз. 5 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», позивач зазначив, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого законного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.12.2015 позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «Білокуракинський агропостач» в частині позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації» від 30.04.2010 про державну реєстрацію права власності державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» та скасування запису про право власності державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» на обєкти нерухомості, розташовані за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, у тому числі на адмінбудівлю 1 А, загальною площею 303,1 кв.м., склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м., зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.04.2010 № САС 394768, виданого Білокуракинською селищною радою 30.04.2010 згідно рішення сесії Білокуракинської селищної ради № 59/31 від 20.04.2010, залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач подав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (а.с.120-122), у яких зазначив, що державним реєстратором встановлено не відповідність поданих позивачем документів для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також встановлено суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Так, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 30.04.2010 САС № 394768 власником нерухомого майна адмінбудівлі, загальною площею 301,10 кв.м., складу сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м., розташованого за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А є ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство». У наданому рішенні господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд) зазначено про зобовязання ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» повернути на користь ВАТ «Білокуракинський агропостач» нерухоме майно, розташоване за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95. Відповідно до даних Реєстру право власності на нерухоме майно цілісний майновий комплекс за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95, зареєстровано 03.03.2004 за ВАТ «Білокуракинський агропостач» на підставі свідоцтва про право власності № САА 518342 від 03.03.2004. Тобто, на даний час право власності на нерухоме майно, що зазначене у рішенні господарського суду Луганської області від 26.12.2011, належить ВАТ «Білокуракинський агропостач» і ця державна реєстрація є чинною. Оскільки позивач подав заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, а в якості підстави виникнення права власності надав рішення господарського суду, у якому не зазначено про скасування державної реєстрації права власності ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» на обєкт нерухомого майна, розташованого за цією адресою, у державній реєстрації прав обґрунтовано відмовлено через те, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Також, відповідач зазначив, що державний реєстратор вносить запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав на підставі рішення суду та при наданні заяви про скасування, форма якої затверджена наказом МУЮ від 17.04.2012 № 595/5. Оскільки, ВАТ «Білокуракинський агропостач» не подавав до реєстраційної служби Білокуракинського МУЮ заяву про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, та не надав рішення суду, яким дана реєстрація може бути скасована, державний реєстратор не має право самостійно проводити скасування державної реєстрації права власності та приймати будь-які рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за новим власником.

Представник ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» проти задоволення позовних вимог заперечував, про що подав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову, у яких зазначив пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову державного реєстратора (а.с.144-146).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

Відповідно до розділу 1 Статуту товариства з додатковою відповідальністю «Білокуракинський агропостач» останній є правонаступником всіх прав та обовязків відкритого акціонерного товариства «Білокуракинський агропостач». (а.с. 25-50)

Судом встановлено, що ВАТ «Білокуракинський агропостач» 03.03.2004 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно цілісний майновий комплекс за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95, у тому числі: адмінбудівля, 1 А, 303,10 кв.м. та склад сільгоспмашин, Б, 923,30 кв.м. (а.с. 17).

У свідоцтві зазначено, що підставою його видачі стало розпорядження голови Білокуракинської РДА № 53 від 02.03.2004.

Право власності зареєстровано в Білокуракинському РБТІ 03.03.2004 (а.с. 18).

22.01.2008 між ВАТ «Білокуракинський агропостач» в особі члена правління ОСОБА_3 Орендодавцем, і ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» в особі директора ОСОБА_4 Орендарем, підписано договір оренди цілісного майнового комплексу з правом подальшого викупу.

Умовами договору сторони визначили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс ВАТ «Білокуракинський агропостач».

Згідно п. 2 Договору обєктом оренди є адміністративна будівля, загальною площею 303,1 кв.м.; склад сільгоспзапчастин, загальною площею 923,3 кв.м.

Строк дії договору визначений сторонами з 22.01.2008 по 01.10.2009.

24.12.2008 сторонами підписано акт приймання-передачі, за яким з посиланням на пункти 5.1, 5.2 договору № 3 від 22.08.2008 ВАТ «Білокуракинський агропостач» передано у власність ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» майно: адмінбудівля, площею 303,1 кв.м., і склад сільгоспмашин, площею 923,3 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Білокуракинської селищної ради № 36 від 06.03.2009 виділено частину майнового комплексу ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», яка складається з адмінбудівлі та складу сільгоспмашин в окремий обєкт нерухомості та надано йому адресу: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А.

23.03.2009 на підставі розпорядження голови Білокуракинської РДА № 69 від 13.02.2009 ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно адміністративна будівля, склад за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А. (а.с. 149, 190).

Право власності зареєстровано в Білокуракинському РБТІ 23.03.2009 (а.с. 150).

23.04.2009 розпорядженням голови Білокуракинської РДА скасовано розпорядження голови Білокуракинської РДА № 69 від 13.02.2009 «Про оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 191).

У подальшому рішенням Білокуракинської селищної ради від 20.04.2010 № 59/31 ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» надано дозвіл на оформлення правовстановлюючих документів на обєкти нерухомого майна, що мають такі показники: адміністративна будівля, що розташована за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А; склад сільгоспмашин, що розташований за адресою: смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А (а.с. 192).

30.04.2010 на підставі рішення Білокуракинської селищної ради № 59/31 від 20.04.2010 «Білокуракинське лісомисливське господарство» видано свідоцтво № САС 394768 про право власності на нерухоме майно адміністративну будівлю, А1, склад, Б, за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А (а.с.148).

Право власності зареєстровано в Білокуракинському РБТІ 30.04.2010 (а.с. 148-зворот).

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 12.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010, рішення Білокуракинської селищної ради Луганської області № 59/31 від 20.04.2010 «Про надання дозволу ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» на оформлення правовстановлюючих документів на обєкти нерухомого майна по вул. Леніна, 95А, смт. Білокуракине» визнано нечинним (а.с. 19-21, 193-197).

В мотивувальній частині постанови суду від 12.11.2010 у справі № 2а-684/2010/1205 відображено встановлені судом обставини, зокрема, щодо реєстрації права власності на нерухоме майно 30.04.2010 за державним підприємством «Білокуракинське лісомисливське господарство» та видачу йому свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.04.2010 № САС 394768.

Постановою господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд) за позовом ВАТ «Білокуракинський агропостач» до ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» про визнання договору оренди недійсним та визнання права власності, позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним договір № 3 оренди майнового комплексу з правом подальшого викупу від 22 січня 2008 року, укладений між ВАТ «Білокуракинський агропостач» та ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство»; зобовязано ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» повернути на користь ВАТ «Білокуракинський агропостач» таке майно: адмінбудівлю, площею 303,1 кв.м., склад сільгоспмашин, площею 923,30 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95. У задоволенні позову в частині визнання права власності на зазначені обєкти за ВАТ «Білокуракинський агропостач» відмовлено. (а.с. 7-11).

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011, яке набрало чинності з 09.01.2012, видано наказ від 15.02.2012 № 11/182пд (10/220пд) про примусове виконання рішення (а.с. 12).

21.03.2012 державним виконавцем ВДВС Білокуракинського РУЮ при виконання наказу № 11/182пд (10/220пд) від 15.02.2012 складено акт про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі (а.с.13), та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 31450838 (а.с.14).

ТДВ «Білокуракинський агропостач» 01.07.2015 звернулося до державного реєстратора із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А (а.с. 172). Разом із заявою подано такі документи: рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд); наказ про примусове виконання рішення від 15.02.2012 № 11/182пд (10/220пд); акт державного виконавця ВДВС Білокуракинського РУЮ про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі від 21.03.2015; постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 31450838 від 21.03.2012. Зазначені обставини підтверджено карткою прийому заяви № 22486071 (а.с. 69).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 22915936 від 16.07.2015 відмовлено у державній реєстрації прав власності на обєкт нерухомого майна, розташований за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А за ТДВ «Білокуракинський агропостач» (а.с. 68).

Як зазначено у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором встановлено, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують: в рішенні господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд) відсутня відмітка про набрання законної сили цим судовим рішенням.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявленої позовної вимоги щодо зобовязання державного реєстратора здійснити перенесення запису з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі Закон № 1952-IV) постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Порядок № 1141).

Так, п. 29 Порядку № 1141 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, державний реєстратор вносить до записів Державного реєстру прав відомості про перенесення записів про нерухоме майно, про право власності та суб'єкта цього права, про інші речові права та суб'єкта цих прав, про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав із розділів, які закриваються, або спеціального розділу Державного реєстру прав, інформаційних систем, у яких до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства здійснювалася державна реєстрація прав (далі - інформаційна система).

Таким випадком, зокрема, є скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав (п. 41 Порядку № 1141).

У такому випадку, внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (абз. 3 п. 41 Порядку № 1141).

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав (абз. 6 п. 41 Порядку № 1141).

Разом з тим, судом встановлено, що правонабувач - ТДВ «Білокуракинський агропостач» (правонаступник ВАТ «Білокуракинський агропостач»), із заявою про скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно - адміністративну будівлю, А1, склад, Б, за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, за ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», та відповідним рішенням суду до державного реєстратора не звертався.

Також, системним аналізом положень Порядку № 1141 встановлено, що у державного реєстратора відсутні законні підстави для перенесення з власної ініціативи запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно - адміністративну будівлю, А1, склад, Б, за адресою: Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А, за ДП «Білокуракинське Лісомисливське господарство» з Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційної системи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин у суду відсутні підстави для зобовязання державного реєстратора здійснити перенесення запису з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора № 22915936 від 16.07.2015 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень», судом встановлено таке.

Законом № 1952-IV визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно із ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 2 та ч. 13 ст. 15 Закону № 1952-IV постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок № 868), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Так, Порядком № 868 визначено таке:

- для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (пункт 8);

- заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору (пункт 13);

- під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (пункт 15);

- за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 20);

- державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення. (пункт 28);

- для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (пункт 36);

- документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (підпункт 10 пункту 37).

Як вже вищевказано, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 22915936 від 16.07.2015 через те, що подані документи не відповідають вимогам Закону та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тобто, з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 868.

Так, судом з наявних у матеріалах справи документів встановлено, що заявником у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зазначено, що місцезнаходженням нерухомого майна, на яке заявлено право, є: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95А (а.с. 172).

Натомість, у документі, який надано на підтвердження переходу права на нерухоме майно, - рішенні господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд), йдеться про нерухоме майно, розташоване за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Леніна, 95 (а.с. 7-11).

Відповідно, суд дійшов висновку, що державним реєстратором обґрунтовано встановлено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, про що й зазначено в оскаржуваному рішенні.

Що стосується зазначення державним реєстратором в оскаржуваному рішенні про не відповідність поданих документів вимогам Закону, суд зазначає таке.

Правила ведення діловодства у Вищому господарському суді України, апеляційних та місцевих господарських судах, порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи встановлює та регламентує Інструкція з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 (далі Інструкція).

Так, п. 2.6 Інструкції визначено порядок реєстрації і надіслання вихідної кореспонденції, повязаної із судовими справами, зокрема:

- вихідними документами суду, пов'язаними із судовими справами, є належним чином засвідчені копії судових рішень та інші процесуальні документи, що створюються у суді та адресуються юридичним і фізичним особам (підпункт 2.6.1);

- учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою «Згідно з оригіналом». Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа «Підпис».

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що копія рішення господарського суду не обовязково повинна містити відмітку про набрання законної сили цим судовим рішенням.

Відповідно, твердження державного реєстратора щодо невідповідності копії рішення господарського суду Луганської області від 26.12.2011 у справі № 11/182пд (10/220пд) вимогам Закону через відсутність відмітки про набрання законної сили цим судовим рішенням є безпідставними.

Разом з тим, помилкове відображення державним реєстратором у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 22915936 від 16.07.2015 такої підстави для відмови, як невідповідність поданих документів вимогам Закону, не дає суду право на скасування цього рішення, оскільки через наявність іншої причини для відмови у державній реєстрації прав подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, таке рішення за своєю суттю є законним та обґрунтованим.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу, який не є субєктом владних повноважень, у справі не повертаються.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 21 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2015 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Білокуракинський агропостач» відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25 грудня 2015 року.

Суддя ОСОБА_5