КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2015 року 810/3685/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції ОСОБА_1, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій,-
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» з позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції ОСОБА_1, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправними дії щодо реєстрації права власності на квартиру № 226 за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Симоненка 4 в, корпус 5.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами реєстрація права власності на вказану квартиру проведена без необхідного пакету документів та з порушенням чинного законодавства.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, а також розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Третя особа проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити, а розгляд справи проводити за його відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» є управителем фонду фінансування по будівництву житлового будинку в Київській обл. м. Вишгород, вул. Симоненка, 4в.
Між ТОВ «НІКА» ЛТД як Забудовником та ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» 27.09.2013 року було підписано договір №25/2013/ ФФБ про організацію спорудження обєкту будівництва з змінами та доповненнями.
Предметом договору є будівництво Забудовником житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Симоненка, 4а в м. Вишгороді Київської області, що розташований за адресою: м. Вишгород, вул. Симоненка, 4а.
Між Іпотечним центром в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» - Замовник, Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД - Забудовник та Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» - Управитель 27.12.2013 року було укладено трьохсторонній договір № 131 про будівництво доступного житла (далі -Договір № 131 від 27.12.2013) та трьох сторонній договір № 131/1 про резервування житла.
Предметом Договору № 131 від 27.12.2013 є залучення коштів від фізичних осіб (Довірителів) та перерахування на фінансування будівництва житла.
Відповідно до п. 6.2 та 6.3. цього Договору № 131 від 27.12.2013, одночасно з укладанням договору між Замовником та Довірителем укладається договір між Управителем та Довірителем про участь у ФФБ, а після накопичення 100% вартості обєкта на рахунку Довірителя укладається договір про відступлення майнових прав з Управителем та Довірителем.
У подальшому 24 грудня 2014 року було укладено договір про участь у ФФБ між позивачем та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 зобовязувався профінансувати обєкт фінансування № 226.
Після 100 % оплати вартості обєкту інвестування між тими ж сторонами був укладений нотаріальний договір відступлення майнових прав від 24.12.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, предметом договірних відносин якого виступають майнові права на квартири в житловому будинку за адресою Київська обл., м. Вишгород, вул. Симоненка, 4а.
Невідємною частиною зазначених договірних відносин є Додаток №1 до договору про участь у ФФБ, а саме «Правила фонду фінансування будівництва № 25 виду «А», затверджені головою правління ЗАТ «ФК «Княгиня Ярославна» № 70від 27 вересня 2013.
Дані договірні відносини регулюються Законом України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю .
Будинок 21.10.2014 року був введений в експлуатацію, та Забудовником було виготовлено технічний паспорт на квартиру № 226.
Проте, для підписання Акту прийому-передачі квартири між Забудовником та ОСОБА_3 необхідно було провести остаточні розрахунки відповідно до п. 21 Договору, оскільки проектна та фактична площі обєкту інвестування не співпадали. Даний акт підписаний не був, оскільки ОСОБА_3 мав певні зауваження до виконаних робіт
Відповідно до листа ОСОБА_3 від 30.12.2014 року він не погоджувався з фактичними обмірами обєкту інвестування № 226 та просив провести переобміри квартири
Забудовник листом від 20.01.2015 вих. № 5 повідомив, що відповідно до Договору № 4а-226/25/2013 від 24.12.2014 року Забудовник письмово повідомляє про введення Об'єкта будівництва в експлуатацію Управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування. У звязку з цим відповідальність за надану інформацію Управителю щодо фактичної загальної площі квартири несе лише Забудовник.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до умов Договору, технічні паспорти виготовляються на замовлення Забудовника, та передаються Замовнику для визначення остаточних розрахунків за обєкти інвестування.
ОСОБА_5 від 03.04.2015 вих. № 327 повідомлялось ОСОБА_3 про необхідність здійснення остаточних розрахунків. Проте, кошти були внесені в неповному обсязі, а тому ОСОБА_3 не було надано довідки про право довірителя на набуття у власність обєкта інвестування.
На думку позивача, відсутність довідки про право довірителя на набуття у власність обєкта інвестування унеможливлює реєстрацію права власності на квартиру, а тому відповідачі не мали право реєструвати право власності на квартиру.
При наданні правової оцінки спірним правовідносинам, судом враховано наступне.
Відносини, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - ОСОБА_4).
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обовязки субєктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюст.
Відповідно до частини 7 статті 16 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 20 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
ОСОБА_3 22.05.2015 було подано заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру № 226, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Симоненка, 4-в, корпус 5, яка зареєстрована у базі даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 11510994.
До заяви про державну реєстрацію прав, як зазначає відповідач були надані відповідні документи, а саме:
-копія паспорта та ідентифікаційного коду;
-свідоцтво № 4а-226/252013/2 про участь у фонді фінансування будівництва №25 від 28.04.2015 видане Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна»;
- технічний паспорт виданий КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації 15.04.2015 року;
-договір відступлення майнових прав на нерухоме майно №830 від 24.12.2014 року;
-рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №266 від 20.11.2014, щодо присвоєння поштової адреси;
-копія договору оренди земельної ділянки №4290 від 14.07.2008;
-копія договору про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки №3652 від 06.12.2011 року;
-акт приймання - передачі земельної ділянки від 14.07.2008 року;
-копія сертифікату виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серія ІУ №164142940189 від 21.10.2014р.;
-акт про готовність обєкта до експлуатації №5 від 13.10.2014 р. виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
-акт приймання-передачі від 03.03.2015
-договір №4а-226/25/2013 про участь у Фонді фінансування будівництва від 24.12.2014р.
Крім того, як слідує з письмових пояснень відповідач ОСОБА_2, між Іпотечним центром в м. Києві і Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Замовник) та ОСОБА_3 03 березня 2015 року підписано акт приймання-передачі договору відступлення майнових прав на нерухоме майно для подальшого виготовлення свідоцтва про право власності, про що безпосередньо зазначено в самому акті.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
Прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
Встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
Прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
Внесення записів до Державного реєстру прав;
Видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
Надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з частиною 4 статті 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 50 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований обєкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею обєкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою обєкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність обєкта інвестування.
Відповідно до ст. 24 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень): у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Так, відповідачем ОСОБА_2 було перевірені надані ОСОБА_3 документи, встановлено факт наявності всіх необхідних документів, які відповідали вимогам Закону, давали змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а також відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень та прийнято рішення від 15 червня 2015 року № 22067272 про державну реєстрацію права власності на квартиру № 226, за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Симоненка 4 в, корпус 5.
За таких обставин суд вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 червня 2015 року № 22067272 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є таким, що не порушують права та свободи громадянина України, а тому вимога позивача про визнання протиправними дій державного реєстратора ОСОБА_2 є незаконною та необгрунтованою.
Щодо визнання протиправними дій державного реєстратора ОСОБА_1 то суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Наказу Міністерства юстиції України «Про запровадження у Київській області пілотного проекту щодо розподілу функціональних обовязків між особами, які приймають заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особами, які приймають рішення за результатами розгляду таких заяв» від 23.02.2015 №240/5, у день прийняття заяв, зазначених у пункті 2 цього наказу, орган державної реєстрації прав забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів цих документів та копій документів, що подаються для державної реєстрації прав, засвідчених в установленому порядку, та їх розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 6 зазначеного наказу встановлено, що у день прийняття заяв, зазначених у пункті 2 цього наказу, та після виконання дій, передбачених пунктом 5 цього наказу, орган державної реєстрації прав за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає права на обробку такої заяви до Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Відповідно, державним реєстратором на виконання Наказу Міністерства юстиції України № 240/5 від 23.02.2015 «Про запровадження у Київській області пілотного проекту щодо розподілу функціональних обовязків між особами, які приймають заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особами, які приймають рішення за результатами розгляду таких заяв», були виготовлені електронні копії документів, подані ОСОБА_3 для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів цих документів та копій документів та розміщені у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після розміщення відповідних документів у базі даних про реєстрацію заяв і запитів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передала права на обробку даної заяви до Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Отже, державним реєстратором ОСОБА_1 після прийняття рішення державним реєстратором ОСОБА_2 по заяві №11510994 про державну реєстрацію права власності, було лише видане Свідоцтво про право власності № 39075733 від 15.06.2015 p., і тому вимога позивача про визнання її дій протиправними є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідачі як суб'єкти владних повноважень довели правомірність оскаржуваних дій. Водночас, доводи, зазначені позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 54950136, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 04.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3685/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: