Постанова № 54950099, 16.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року 10:20Справа № 808/7407/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 7324,84 грн.

Розгляд справи призначено на 16 грудня 2015 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також до клопотання додано довідку щодо стану заборгованості відповідача.

Відповідач у судове засідання не зявився, надіслав до суду додаткові документи, а саме: копії квитанцій на підтвердження сплати суми кредиту та судових витрат, копію заяви про закриття виконавчого провадження у звязку з фактичним виконанням рішення суду, копію рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя по справі №334/1931/13-ц та копію уточненої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи підприємця, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області в якості платника податків та зборів.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки платника податків, станом на час звернення з даним позовом до суду, за відповідачем рахувалась податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7324,84 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з самостійною подачею відповідачем до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкової декларації від 30 квітня 2014 року №1400014839 (по терміну сплати 30.04.2015) на суму 7353,84 грн., з урахуванням переплати в розмірі 29,00 грн., залишок боргу складав 7324,84 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки податкове зобовязання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У звязку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобовязань, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Підприємцю особисто 24 червня 2014 року вручено податкову вимогу форми «Ф» від 20 червня 2014 року № 740-25 на суму 7324,84 грн.

Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп. 95.2 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 7324,84 грн.

Проте судом встановлено, що 14 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік в якій ним уточнена сума яка підлягає сплаті. У вказаній декларації позивачем самостійно вказана сума, яка підлягає сплаті в розмірі 5953,36 грн. Вказана декларація прийнята податковим органом про що свідчить вхідний штамп ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацом 2 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, з урахуванням уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та наявною переплати в розмірі 29,00 грн., сума боргу відповідача складає 5924,36 грн.

Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5924 (пять тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 36 (тридцять шість) коп., яку направити на р/р 3311834170000, код платежу 11010500, отримувач УК у Ленінському району м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П.Бойченко