Постанова № 54950045, 14.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року 810/2752/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лапія С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2014 року №0008832202 та №0008842202.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а дії відповідача вчинені з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у звязку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою суду від 14.12.2015.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Лапа» за період з 01.06.2012 по 30.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, тобто «ДП «Укрспирт» занижено суму податку на додану вартість в розмірі 686 031 грн., в т.ч. за червень 2012 в сумі 23545 грн., за липень 2012 205682 грн., за серпень 2012- 251309 грн., вересень 2012 205495 грн.; п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, тобто занижено податок на прибуток в загальній сумі 720 332 грн., в т.ч. за І півріччя 2012 на 24722 грн. та за період ІІІ квартали 2012 в сумі 695610 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку із непідтвердженням реальності господарських відносин між ДП «Укрспирт» та ПП «Лапа» за період з червня по вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2013 № 284/10-06-22-02/37199618.

На підставі даного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 10.12.2013 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Як слідує із матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка проведена на підставі наказу №418 від 07.11.2013 року та повідомлення про проведення перевірки №4184 від 07.11.2013 року, розпочата 07.11.2013 року.

Копії наказу №418 від 07.11.2013 року та повідомлення про проведення перевірки №4184 від 07.11.2013 року надіслані на адресу позивача лише 07 листопада 2013 року і отримані позивачем 25 листопада 2013 року. Це підтверджується самим актом перевірки (т.2 а.с.2-3).

Однак, дана перевірка була проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, норми якого встановлюють, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що надіслання рекомендованим листом відповідного наказу вимагає доказів (повідомлення) про його вручення адресату.

Оскільки докази належного повідомлення позивача про перевірку до початку її проведення відсутні, суд дійшов висновку про порушення порядку проведення перевірки, що дає підстави вважати висновки такої перевірки про порушення позивачем податкового законодавства передчасними.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стали акти Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 5 червня 2013 року №206/221/35595184 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації по взаємовідносинах з ТОВ «Хорс Енерджи» та від 18 грудня 2012 року №465/221/35595184 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Хорс Енерджи» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2012 року».

Судом встановлено, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» зареєстроване 18 серпня 2010 року як юридична особа. Основним видом діяльності підприємства є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

Так, 9 квітня 2012 року між ДП «Укрспирт» та ПП «Лапа» укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №154, за умовами якого постачальник (ПП «Лапа») зобов'язується з квітня 2012 року до березня 2013 року поставити/передати у власність замовника (ДП «Укрспирт») рідке котельне паливо код ДК 23.20.1, а замовник - прийняти та оплатити товар. Кількість товару становить 17000 тонн і може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та потреб замовника. Поставка доброякісного товару вважається здійсненою якщо поставлений товар відповідає діючим в Україні стандартам та технічним умовам на даний вид товару. Підтвердженням якості товару, який є предметом договору з боку постачальника, є сертифікат відповідності, що підлягає передачі разом з товаром замовнику. Ціна договору становить 73130000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12188333,33 грн. Ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Постачання товару відбувається на умовах доставки товару на склад структурних підрозділів, підпорядкованих ДП «Укрспирт», без додаткової оплати (т.1 а.с.63-66).

Судом досліджено, що до складу ДП «Укрспирт» входить більше 40 місць провадження діяльності, які фактично є виробничими цехами для виробництва продукції ДП «Укрспирт». Поставка рідкого котельного палива (мазуту) від ПП «Лапа» згідно договору від 9 квітня 2012 року №154 у період з червня по вересень 2012 року здійснювалась на Рава-Руське місце провадження діяльності та Бершадське місце провадження діяльності ДП «Укрспирт».

На виконання умов зазначеного Договору були здійснені поставки товару ПП «Лапа» до ДП «Укрспирт», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані позивачем в повному обсязі, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами прийому-передачі обємів рідкого котельного палива, товарно-транспортними накладними, що підписані матеріально-відповідальними особами ДП «Укрспирт». (т.1 а.с.218-225).

Оплата від ДП «Укрспирт» за придбані у ПП «Лапа» ТМЦ здійснювалась шляхом безготівкових розрахунків, що підстверджується відповідними платіжними дорученнями, які були надані позивачем. (т.1 а.с.218-225),

Також позивачем подано засвідчену копію витягу картки складського обліку матеріалів за період з березня 2012 року по вересень 2012 року по Рава-Руського МПД та копію витягу із контрольного журналу обліку котельного палива (т.1 а.с.226-230), у якому посадовими особами державної податкової служби реєструється вся сировина, що надходить на Рава-Руське місце провадження діяльності ДП «Укрспирт». Суд звертає увагу, що зареєстровані у такому журналі у червні -вересні 2012 року обсяги котельного палива, номери товарно-транспортних накладних та зазначених у них номерних знаків автомобілів відповідають тим, які вказані у поданих позивачем примірниках товарно-транспортних накладних, при цьому заповнення відомостей у такому журналі здійснюється саме працівниками податкового органу, а журнал скріплений печаткою та підписом начальника ДПІ у Жовківському районі Львівської області ОСОБА_1.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії термінових звітів про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за період з червня по вересень 2012 року (т.1 а.с.218-225), які щомісячно подавались до територіальних органів статистики.

На підтвердження повноважень службових осіб, що здійснювали приймання придбаного товару у ПП «Лапа», надано копії наказів про їх призначення (т.1 а.с.214-217).

З метою підтвердження наявності у ДП «Укрспирт» ємностей для зберігання придбаного у ПП «Лапа» котельного палива надано копії довідки, градуювальних таблиць, технічних паспортів циліндричного вертикального резервуара (т.1 а.с.231-243).

Крім того, позивачем на підтвердження реалізації виготовленої продукції подано копії нарядів на відпуск спирту (т.2 а.с.40-44).

На підтвердження відображення податкових зобов'язань за наслідками відносин із ПП «Лапа» у податковій звітності позивачем надані завірені копії декларацій із податку на додану вартість за період з червня по вересень 2012 року із додатком №5 та докази прийняття таких документів податковим органом (т.1 а.с.67-82).

Щодо неподання товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на придбану продукцію під час проведення перевірки, суд враховує, що позивач не був своєчасно повідомлений про проведення перевірки та об'єктивно не мав змоги надати відповідні документи.

При цьому, товарно-транспортна накладна є документом, що засвідчує факт перевезення товарів, однак не є первинним документом, який засвідчує факт передачі товару.

Разом з тим, надані до суду примірники товарно-транспортних накладних та сертифікатів і посвідчень якості, містять усі необхідні реквізити, необхідні для підтвердження факту перевезення придбаного позивачем у ПП «Лапа» товару.

Таким чином, з метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано до суду засвідчені належним чином копії всіх зазначених документів.

У свою чергу, судом встановлено, що недоліків у оформленні первинних документів та податкових накладних за операціями між ДП «Укрспирт» та ПП «Лапа» відповідачем не виявлено.

Як слідує з акту від 5 червня 2013 року №206/221/35595184 Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації по взаємовідносинах із ТОВ «Хорс Енерджи», основним видом діяльності ПП «Лапа» була оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; а штатна чисельність працівників на час перевірки складала 15 осіб, підприємство знаходилось за своєю податковою адресою (т.2 а.с.60-73). До того ж, ПП «Лапа» на час виконання договору із ДП «Укрспирт» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало право виписувати податкові накладні; на обліку у податкових органах перебувало з 26 грудня 2007 року.

Крім того, позивачем було надано суду нотаріально посвідчену заяву керівника ПП «Лапа» ОСОБА_2 (податковий номер: НОМЕР_3) про те, що між ПП «Лапа» та ДП «Укрспирт» в період з квітня 2012 року по березень 2013 року дійсно були взаємовідносини, поставка товару на МПД здійснювалась силами ПП «Лапа» на підставі товаросупровідних документів, а також заборгованість перед «Лапа» за отриманий товар ДП «Укрспирт» відсутня.

Для додаткового підтвердження реальності господарських взаємовідносин ДП «Укрспирт» з ПП «Лапа» позивачем надано суду копії розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевіряємий період, копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних ПП «Лапа», а також копію пояснень старшого бухгалтера ОСОБА_3 (повноваження підтверджуються наказом про переведення ОСОБА_3 на посаду старшого бухгалтера від 24.10.2011), копію пояснень завідувача матеріального складу ОСОБА_4 (повноваження підтверджуються наказом про зарахування до штатного складу Рава-Руського місця провадження діяльності від 15.02.2011 року №1/11-к); копію витягу з картки складського обліку матеріалів, копії лімітно-забірної карти, копії сертифікатів якості та посвідчень якості палива котельного, яке постачалось від ПП «Лапа» до ДП «Укрспирт»; копії статутних документів ПП «Лапа», копія договору суборенди нежитлового приміщення з додатками ПП «Лапа»; копії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, копії дозволів МВС України Управління Державтоінспекції, копії полісів обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які здійснювали перевезення котельного палива.

Більш того, представниками Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проводилась ще одна документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Укрспирт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Лапа» (код ЄДРПОУ 35595184) за травень 2012 року та за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28.01.2014 №56/10-06-22-02/37199618.

На підставі даного акту перевірки Броварською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014 №0002002202 та №0001992202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року,залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року. Також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 року у справі №810/4398/14 (К/800/56596/14) позовні вимоги ДП «Укрспирт» задоволено, податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014 №0002002202 та №0001992202 скасовано.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 року у справі №810/4398/14 (К/800/56596/14) зазначено: «…Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2012 року між ДП «Укрспирт» (замовник) та ПП «Лапа» (постачальник) укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №154, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується з квітня 2012 року до березня 2013 року поставити/передати у власність замовника рідке котельне паливо, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Фактичне виконання умов вищевказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийому - передачі, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, тощо.

Також, в матеріалах справи наявна копія витягу із контрольного журналу обліку котельного палива, у якому посадовими особами державної податкової служби реєструється вся сировина, що надходить до ДП «Укрспирт».

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи, зокрема - копіями термінових звітів про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за травень та жовтень 2012 року, які щомісячно подавались до територіальних органів статистики.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та ПП «Лапа».

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Лапа» на час спірних відносин було зареєстроване як платник податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Таким чином, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ОДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними…»

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими для виконання на всій території України.

Таким чином, обставини щодо реальності здійснення операцій між ДП «Укрспирт» та ПП «ЛАПА» не підлягають додатковому доведенню в рамках розгляду справи №810/2752/14.

Отже, судами було вже зясовано обставини щодо взаємовідносин ДП «Укрспирт» та ПП «Лапа» в рамках Договору про поставку останнім рідкого котельного палива на користь ДП «Укрспирт» з квітня 2012 року до березня 2013 року та визначено, що зазначені операції були реальними, придбаний товар використовувався у власній господарській діяльності ДП «Укрспирт», первинні документи, які підтверджують здійснення операцій, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, тоді як оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням чинного законодавства, без повного, обєктивного дослідження усіх обставин щодо взаємовідносин ДП «Укрспирт» із ПП «Лапа».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість закріплено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто саме по собі порушення податкового законодавства контрагентом підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та об'єкта оподаткування податком на прибуток; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались.

Зі змісту акту перевірки слідує, що посадові особи відповідача відобразили у такому документі суб'єктивні думки посадових осіб іншого податкового органу щодо контрагента позивача, на підставі яких зробили висновки за результатами перевірки.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що позивачем надані належно оформлені первинні документи, податкові накладні, які містять усі необхідні передбачені законодавцем реквізити, що підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання між ДП «Укрспирт» та ПП «Лапа», використання придбаної продукції у господарській діяльності позивача.

У той же час податковим органом не надано суду доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту і врахування відповідних витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. До того ж, відповідачем порушено порядок проведення перевірки.

За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, відповідачем не доведено того, що товари контрагентом не постачались, а доводи позивача про реальність правочину є неспростованими.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 10 грудня 2013 року № НОМЕР_1 та №0008832202.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.