Постанова № 54949884, 18.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 р. Справа № 804/14426/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" звернулося до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просить :визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015р. №0000661501 в якому зазначено, що на підставі акта перевірки 276/2205/35607571 від 06.03.15р. встановлено порушення СТ.121 п.121.1 абз.Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем : адміністративні штрафи та інші санкції, в розмірі 510грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Красногвардійському районі було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, в рамках вказаної перевірки було складено акт №276/221/35607571 від 06.03.15р. «про ненадання документів/їх копій до перевірки посадовими особами ТОВ «МН-Строй» при проведенні планової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.13р. по 31.12.13р.» На підставі акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення №0000661501 від 03.04.2015 року, яким збільшено суму грошового зобовязання у розмірі 510 грн. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився,подав письмові заперечення, у яких зазначив, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МН-строй перевіряючими надавались запити про надання документів та їх документального підтвердження. Крім того, 25.02.2015 за підписом головного бухгалтера ТОВ «МН - Строй» перевіряючими отримано лист без дати та номеру про відмову в наданні копій документів. Зазначені у вищевказаних запитах документи до перевірки в повному обсязі не надано. За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення винесене на законних підставах.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що в рамках проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «МН-Строй» підприємства зі період з 01.01.2013р. по 31.12.13р. згідно наказу №75 від 05.02.2015р. було складено акт №276/221/35607571 від 06.03.15р. «про ненадання документів/їх копій до перевірки посадовими особами ТОВ «Мн-Строй» при проведенні планової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.13р. по 31.12.13р.»

Позивач, не погодившись з висновками вказаного акту оскаржив його до контролюючого органу запереченням від 27.03.15р №200, яке до відома взято не було з посиланням на прострочку подання заперечення.

На підставі вказаного акту, відповідачем було прийнятно податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015р. №0000661501 в якому зазначено,що на підставі акта перевірки 276/2205/35607571 від 06.03.15р. встановлено порушення ст..121 п. 121.1 абб.1 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за Платежем : адміністративні штрафи та інші санкції, в розмірі 510грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в своїх запереченнях до ГУ ДФС України в Дніпропетровській області які були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом також встановлено, що 31.07.15р позивачем було отримано копію рішення про розгляд первинної скарги №5651/10-04-30-10-07-09 від 08.06.2015р. додатком до листа №6899/10/04-36-10-07-09 от 30.07.15р. Рішенням про розгляд первинної скарги залишено без задоволення. У розгляді повторної скарги ДФС відмовлено з посиланням на пропуск строку для оскарження.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від №0000661501 від 03.04.2015 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За визначенням пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків, зокрема, зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7); не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (підпункт 16.1.9); забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12).

Разом з цим, пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому, числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (підпункт 20.1.2); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, у тому числі, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 статті 62 Податкового кодексу України).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Отже, пункт 121.1 статті 121 Податкового кодексу України встановлює відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися, зокрема, у формі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій є самостійним порушенням, не пов'язаним з наявністю фактів незабезпечення їх зберігання. Ненадання може виявлятися як у формі прямої відмови надати документи чи їх копії, так у формі невиконання вимоги контролюючих органів надати оригінали документів чи їх копій у передбачений законодавством строк. Після завершення вказаного строку можливе притягнення до відповідальності за це правопорушення незалежно від того, що платник податків (його посадові особи) прямо не відмовляється від надання документів чи їх копій.

Так, судом встановлено, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МН-строй» (код 35607571) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, яка проводилась з 16.02.2015 по 06.03.2015 на підставі наказу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 05.02.2015 №75, перевіряючими дійсно надавались запити про надання документів та їх документального підтвердження, а саме:

- від 20.02.2015 №1 та №2 (направлені на електронну скриньку бухгалтера ТОВ «МН - Строй») ;

- від25.02.2015 №3 (вручено бухгалтеру ТОВ «МН - Строй» 25.02.2015), від 25.02.2015 №4 (вручено бухгалтеру ТОВ «МН - Строй» 28.02.2015) що не заперечується позивачем ;

- від 03.03.2015 №5 (не вручено підприємству у зв'язку з відмовою в отриманні);

- від 06.03.2015 №6 (направлено засобами поштового зв'язку, отримано та містить резолюцію до виконання ).

Судом встановлено, що відповідно до листа від 24.02.15 року позивачем надано пояснення за підписом головного бухгалетру, у яких відмовлено у наданні копій запитуваних документів у звязку з відсутністю технічних можливостей.

Виходячи з вищезазначеного, оскільки позивачем дійсно було порушено вимоги п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, а саме не надано необхідних документів до перевірки, на відповідні запити, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Суд також звертає увагу на питання розгляду ДПІ заперечення ТОВ «МН-строй» на акт від 06.03.2015 №276/221/35607571, так зазначений акт лише фіксує факт ненадання документів та не є тим актом, по якому платник має право подавати свої заперечення в розумінні норм статті 86 Податкового кодексу України. Тобто, доводи платника податків, наведені у скарзі, не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

В силу ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 року № НОМЕР_1 винесене на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому не підлягає скасуванню з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1