Постанова № 54940475, 29.12.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2015 р. Справа № 809/4371/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - Пилип`як О.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська область,76492

до відповідача: Приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження", вул. Шевченка,с. Підвисоке,Снятинський район, Івано-Франківська область,78321

про стягнення плати за проїзд в сумі 9684,77 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами в сумі 9 684,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем в добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 9 684,77 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмовому запереченні, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 39). Суду наголосив що згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу такий транспортний засіб є бортовим вантажем, який у своєму складі мав додатково бортовий причіп. Моделі, марки, реєстраційні номера вказаних транспортних засобів збігаються із зазначеними в довідці про результати здійснення габаритно вагового контролю. Таким чином, для такого типу транспортних засобів допустимий тоннаж 46 т., що передбачено п. 22.5 Правил дорожнього руху. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом встановлено наступне.

30.07.2015 року на підставі завдання на перевірку №025618 та графіка щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Івано-Франківській області на липень 2015 року на ділянці дороги км. 337+900 автодороги Н-09 Мукачеве-Львів (м. Галич) Івано-Франківської області державними інспекторами управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області було зупинено та проведено контрольне зважування вантажного автомобіля НОМЕР_1, який належить приватному виробничо-орендному підприємству "Відродження". За результатами зважування встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме нормативно допустима вага 40 т., а фактична 45,850 т. (а.с. 12)

При перевірці автомобіля НОМЕР_1 30.07.2015 року встановлено, що осьові навантаження становили 7,45/14,05/7,5/8,05/8,8т., тобто перевищення нормативно допустимих навантажень на здвоєну вісь склало 5,55 т., або 34,7% (нормативно допустима 16 т., фактична 21,55 т.), а перевищення параметрів від нормативу загальної маси склало 5,85 т. або 14,6 %. Доказом зважування є чек №00560 від 30.07.2015 року та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю. За наслідками складено акт №001965 від 30.07.2015 року габаритно-вагового контролю та розрахунок №2 від 30.07.2015 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 438,75 Євро., що станом на день проведення розрахунку 30.07.2015 складає 9 684,77 грн. (а.с. 11-15).

Несплата відповідачем в добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 9 684,77 гривень стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 29.03.2012 року "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті" утворено юридичну особу публічного права територіального органу Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті - Управління Укртрансінспекції у Івано-Франківській області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року №387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 року передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у пп. 4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як вже зазначалось, згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 001965 від 30.07.2015 року відповідачем було здійснено перевезення, при якому фактична маса автомобіля становила 45,850 тон.

Згідно з п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.

Враховуючи наведене управлінням Уктрансінспекції у Івано-Франківській області згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №2 від 30.07.2015 року відповідачу нарахована плата за проїзд в сумі 438,75 євро.

В свою чергу, пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

З цього огляду суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 9 684,77 грн. підлягає задоволення, шляхом стягнення коштів з відповідача в національній валюті.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Відповідно до п. 41 Порядку №879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

З аналізу викладених норм законодавства вбачається, що право на стягнення Уктрансінспекцією та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що порушує інтереси держави.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Що стосується заперечення представника відповідача, а саме те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу такий транспортний засіб є бортовим вантажем, який у своєму складі мав додатково бортовий причіп. Моделі, марки, реєстраційні номера вказаних транспортних засобів збігаються із зазначеними в довідці про результати здійснення габаритно вагового контролю. Таким чином, для такого типу транспортних засобів допустимий тоннаж 46 т., що передбачено п. 22.5 Правил дорожнього руху, то слід зазначити наступне.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 873945 на автомобіль НОМЕР_2 повна маса автомобіля становить 24 000, а згідно свідоцтва про реєстрацію серії САТ 873944 на причеп KOGEL ANBS д.н. АТХ3176Т повна маса становить 16 000 (а.с. 40, 41). При здійсненні габаритно вагового контролю здійснюється поосне зважування та визначається загрузка на кожну вісь транспортного засобу чи автопоїзда.

Крім того, судом в якості свідків було викликано ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також за клопотанням представника позивача - ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, однак на адресу суду направив письмові пояснення в яких зазначив, що при проведенні габаритно-вагового контролю вказував інспекторам на неправильність зазначених осьових навантажень, що не було взято до уваги.

В той же час, в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказали на те, що допустима маса зазначена відповідачем в 46 т. стосується виключно контейнеровозів, в той же час, як вбачається із технічної документації, автомобіль що перевірявся є бортовим вантажним. Однак, допущення помилки в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, що полягає в проставленні відмітки навпроти графічної піктограми за №12, не вказує на неправильність зважування та відсутності перевищення встановленого вагового нормативу, оскільки як в акті перевірки так і в зазначеній довідці дані про автомобіль та причіп вказані вірно.

В контексті вищевикладеного суд зазначає, що сам факт допущення помилки щодо відмітки певної графічної піктограми, не може вказувати на неправильність зважування, невідповідність технічних даних транспортного засобу та не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за допущене порушення.

Станом на дату розгляду справи судом відповідачем доказів сплати вказаної плати за проїзд в сумі 9 684,77 грн. не надано.

Як встановлено п.26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин суд доходить висновку, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного виробничо-орендного підприємства "Відродження" (код ЄДРПОУ 30627043) в дохід Державного бюджету України 9 684 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 77 копійок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 04.01.2016 року.