Постанова № 54940471, 28.12.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2015 р. Справа № 809/4348/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до відповідача: Івано-Франківського обласного військового комісаріату,

про визнання нечинною та скасування відмови в наданні статусу учасника бойових дій від 10.06.2015 року, зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання нечинною та скасування відмови в наданні статусу учасника бойових дій від 10.06.2015 року і зобов»язати відповідача надати такий статус.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 року «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 було призвано на військову службу до військової частини пп В-0120, 31.08.2014 року він приступив до виконання службових обовязків старшого водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 5 батальйону територіальної оборони ВОС-8376702А. З 31.08.2014 року по 16.10.2014 року позивач був відряджений в м.Артемівськ Донецької області у військову частину А2730, яка відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 30.07.2014 року була залучена до безпосередньої участі в антитерористичній операції. 20.02.2015 року у звязку з погіршенням стану здоровя ОСОБА_1 було звільнено у запас. В червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського обласного військового комісаріату для надання йому статусу учасника бойових дій. Рішенням відповідача від 10.06.2015 року було відмовлено позивачу у наданні такого статусу, оскільки військова частина пп В0120 станом на 01.09.2014 року не залучалася до сил і засобів АТО, а довідку №349 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України до уваги не взято.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити. Додатково суду пояснили, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу до військової частини пп В-0120, відповідно до наказу №126 від 31.08.2014 року він приступив до виконання службових обовязків старшого водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 5 батальйону територіальної оборони ВОС-8376702А. 31.08.2014 року позивача було відряджено в м.Артемівськ Донецької області у військову частину А2730, яка відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 30.07.2014 року «Про внесення змін до наказу Генерального штабу Збройних Сил України» від 20.06.2014 року «Про залучення сил та засобів Збройних Сил України до безпосередньої участі в антитерористичній операції» приймала участь у АТО. У військовій частині А2730 позивач перебував та виконував службові обовязки (обслуговував військову техніку) до 17.10.2014 року, що підтверджується витягом з наказу №202 від 16.10.2014 року командира військової частини А2730 (по стройовій службі). Вважають відмову відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій протиправною, оскільки військова частина А2730 знаходилась в зоні АТО, участь позивача в антитерористичній операції підтверджується посвідченням про відрядження, довідкою №349 від 25.11.2014р. про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, показаннями свідків. Відтак вважає відмову відповідача незаконною та безпідставною, а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні. Суду пояснив, що при винесенні комісією Івано-Франківського обласного військового комісаріату рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій було взяте до уваги те, що ОСОБА_1 не приймав безпосередню участь в бойових діях, оскільки із посвідчення про відрядження №451 від 31.08.2014 року, виданого на його імя вбачається, що позивач лише був відряджений у військову частину А2730 в м. Артемівськ для отримання техніки. Перебуваючи у відрядженні в період з 01.09.2014 року по 19.09.2014 року ніяким чином не приймав безпосередньої участі в бойових діях. Крім того, позивачем не було надано наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції, що є основним документом при вирішенні питання про надання особі статусу учасника бойових дій. На підставі вище наведеного просив в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 31.08.2014 року його призвали на військову службу і разом із ОСОБА_1 його відрядили до в/ч А 2730 в м.Артемівськ Донецької області для отримання техніки. Однак, пробули вони там до 16.10.2014 року. У військовій частині займались обслуговуванням бойових машин, розукомплектовуванням військової техніки. Неодноразово потрапляли під обстріли. Після повернення 17.10.2014р. до в/ч пп В0120 та її розформування в листопаді 2014 року Кулинич був направлений у військову частину в м.Ужгороді, яка згодом приймала участь у бойових діях в районі Дебальцево. Опісля командиром частини було направлено відповідні матеріали до комісії для надання йому статусу учасника бойових дій.

Свідок ОСОБА_5 суду дав аналогічні показання. Зазначив, що був мобілізовний та 31.08.2014 року відряджений керівництвом в/ч пп В0120 до в/ч А 2730 (танкову військову частину) в м.Артемівськ Донецької області, де він разом із ОСОБА_1 забезпечували технічне обслуговування військової техніки. Після повернення з відрядження 17.10.2014р. ні йому, ні іншим військовослужбовцям жодних наказів начальника сектора Антитерористичного центру при СБУ не надавали.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що був призваний у 5 батальйон (в/ч пп В0120). У вересні 2014 року був відряджений в м.Артемівськ Донецької області для ремонту бойової техніки. У в/ч А 2730 до 16.10.2014 року проходив службу разом із ОСОБА_1 Жодних наказів начальника сектора Антитерористичного центру при СБУ йому командир не надавав. Показав, що статус учасника бойових дій отримав за зверненням свого командирами із відповідними документами до комісії внаслідок участі у бойових діях в районі Дебальцево.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21.07.2014 року позивач 31.08.2014 року був призваний на військову службу до військової частини польова пошта В0120 (далі в/ч пп В0120).

Відповідно до наказу командира в/ч пп В0120 №126 від 31.08.2014 року ОСОБА_1 приступив до виконання службових обовязків старшого водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 5 батальйону територіальної оборони ВОС-8376702А. (а.с.9)

31.08.2014 року рядового ОСОБА_1 на підставі розпорядження тимчасово виконуючого обовязків начальника штабу оперативного командування «Північ» №186/9/1/143 від 30.08.2014 року відряджено до м.Артемівськ у військову частину А2730, куди позивач прибув 01.09.2014 року і перебував там до 16.10.2014 року, що підтверджується копією посвідчення про відрядження. (а.с.11)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А2730 (по стройовій службі) №160 від 02.09.2014 року військовослужбовця військової частини п/п В0120 рядового ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення з 02.09.2014 року.

Згідно із витягу наказу командира військової частини №А2730 №202 від 16.10.2014 року ОСОБА_1 вибув до військової частини п/п В0120 та був знятий з котлового забезпечення (а.с. 13-14, 27).

25.11.2014 року командиром в/ч пп В0120 видано ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №349 про те, що позивач дійсно в період з 01.09.2014 року по 16.10.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області в м. Артемівськ, військова частина А2730. (а.с.15)

На підставі наказу командира в/ч пп В0120 №203 від 25.11.2014 року ОСОБА_1, старшого водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини польова пошта В0120, призначений розпорядженням ТВО НШ-ПЗ КВ ОК «Північ» №186/5/2/1508 від 23.10.2014 року на посаду в військовій частині польова пошта В0892, справу та посаду здав і вибув до нового місця служби м. Мукачево Закарпатської області.

30.11.2014 року військову частину польова пошта В0120 було розформовано (а.с.76).

Відповідно до витягу з наказу №35 від 20.02.2015 року командира військової частини польова пошта А0892 (по стройовій службі) солдата ОСОБА_1 звільнено у запас за станом здоров»я наказом Командувача військ оперативного командування «Північ» та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с. 26)

09.06.2015 року позивач подав Військовому комісару Івано-Франківського ОВК заяву щодо направлення його документів на комісію Івано-Франківського ОВК для надання статусу учасника бойових дій за безпосередню участь в антитерористичній операції. Разом із заявою позивачем подано наступні документи: довідку про безпосередню участь в АТО; витяг з наказу про призначення на посаду; витяг з наказів про прибуття та вибуття з зони АТО; копію посвідчення про відрядження; довідку громадської організації «Станція Харків»; телефонограму першого заступника начальника Озброєння ЗСУ №342/1/3/828 т від 13.05.2014 року; витяг з наказу про звільнення; копію паспорта та копію ідентифікаційного номера.

На засідання комісії позивача не викликали, інших документів не витребовували. Про результати розгляду не повідомили, що стало підставою для звернення позивача до відповідача щодо повідомлення про рішення комісії.

06.11.2015 року позивачу надано витяг з протоколу №7 засідання комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України від 10.06.2015 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій (а.с.17).

Підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував висновок комісії про те, що військова частина польова пошта В0120 станом на 01.09.2014 року не залучалась до сил та засобів АТО, а тому довідку №349 від 25.11.2014 року до уваги не було взято, а також те, що відсутній наказ керівника сектора.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного регулювання спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до п.19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року N 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі по тексту - Порядок).

Згідно із пунктом 2 Порядку статус учасника бойових дій надається, зокрема, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Відповідно до пункту 5 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія).

Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (пункт 6 Порядку).

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії (пункт 8 Порядку).

Рішення комісії (міжвідомчої комісії) може бути оскаржено в судовому порядку (пункт 8 Порядку).

Як встановлено судом, командиром військової частини польова пошта В0120 не було виконано обов»язку щодо подання на розгляд комісії довідки та документів, які є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Відтак, позивач скористався своїм гарантованим пунктом 8 Порядку правом самостійного звернення до відповідної комісії.

При цьому як підставу для надання йому статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 було надано посвідчення про відрядження, довідку №347 від 25.11.2014 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, копію телеграми з інформацією про внесення змін до наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 20.06.2014 «Про залучення сил та засобів Збройних Сил України до безпосередньої участі в антитерористичній операції», відповідно до якого до безпосередньої участі в антитерористичній операції залучено сили та засоби військової частини А2730, у якій позивач перебував у відрядженні 46 діб тощо.

З урахуванням пункту 4 вищезгаданого Порядку суд дійшов висновку, що вказані документи свідчать про направлення ОСОБА_1 у відрядження до району проведення АТО, його перебування в зоні АТО з метою забезпечення проведення антитерористичної операції.

Доводи представника відповідача про те, що м.Артемівськ не відносився до зони АТО, спростовуються розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053 від 30.10.2014 року, згідно з яким до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась АТО, відноситься, зокрема, м.Артемівськ Донецької області.

Крім того, відмова у наданні позивачу статусу учасника бойових дій з тих підстав, що військова частина польова пошта В0120 станом на 01.09.2014 року не залучалась до сил та засобів АТО, а тому довідка №349 від 25.11.2014 року до уваги не була взята, є необгрунтованою, оскільки позивач, будучи військовослужбовцем в/ч пп В0120, перебував 46 діб у відрядженні у в/ч А2730, сили та засоби якої були залучені до безпосередньої участі в антитерористичній операції. А тому, здійснюючи свої військові обов»язки по обслуговуванню бойової техніки у в/ч А 2730 в період свого відрядження у цю частину, позивач приймав безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції.

Стосовно не взяття до уваги довідки №347 від 25.11.2014 року, суд зазначає, що довідка видана відповідно до встановленої Порядком форми, однак не була подана командиром в/ч пп В0120 разом з іншими документами на розгляд комісії для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як того зобов»язує згаданий вище Порядок, а видана безпосередньо позивачу. А тому не свідчить про недостовірні відомості і неприйняття її до уваги суд вважає необгрунтованим та протиправним.

Доводи представника відповідача про відсутність наказу керівника сектору Антитерористичної операції, що було однією із підстав для прийняття рішення відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, суд вважає необгрунтованими, оскільки в пункті 4 Порядку наведено перелік документів, які слугують підставою для надання особі статусу учасника бойових дій. Системний аналіз даного пункту дає змогу суду дійти висновку, що надання особі статусу учасника бойових здійснюється за наявності хоча б одного з перелічених документів.

Крім того, відповідно до пункту 6 вищезгаданого Порядку такий наказ видається не безпосередньо особі на руки, а направляється командиру частини, який зобов»язаний після видання такого наказу подати на розгляд комісії відповідні документи.

Поряд з цим відповідно до згаданого пункту комісія в разі потреби може заслухати пояснення особи, свідків, а також не обмежена правом витребувати необхідні документи, оскільки в даному випадку позивач самостійно звернувся до комісії, а військова частина, в якій він служив в/ч пп В0120 станом на час розгляду комісією питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій розформована.

За таких обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо протиправності та скасування протокольного рішення Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України №7 від 10.06.2015 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

З приводу позовної вимоги позивача про зобов'язання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій Івано-Франківського обласного війського комісаріату визнати позивача учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка, суд зазначає наступне.

Із системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Аналізуючи зазначені у ч.2 ст.162 КАС способи захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи наведе, позовна вимога про зобов'язання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій Івано-Франківського обласного військового комісаріату визнати позивача учасником бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, суд не може підміняти орган управління в реалізації владних функцій, а по-друге, така вимога спрямована на майбутнє, оскільки стосується виключно тих відносин і подій, котрі ще не склались і не відбулись відповідно.

Водночас, в ч.2 ст.11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що достатнім для захисту прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Відтак, підлягає стягненню з Івано-Франківського обласного військового комісаріату за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 487,20 грн. судових витрат.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України №7 від 10.06.2015 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Зобов'язати Комісію Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України повторно розглянути питання щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Івано-Франківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 07742609) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (паспорт серіїї СС 102096, виданий Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 08.06.1996 року) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 31.12.2015 року.