Постанова № 54940447, 10.12.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р. Справа № 809/4331/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ОСОБА_3 Ворота"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкової вимоги № 3919-25 від 08.05.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2015 року Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 ворота" в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ОСОБА_3 Ворота" (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про скасування податкової вимоги № 3919-25 від 08.05.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.05.2015 року відповідачем складено та направлено на адресу ПАТ "ОСОБА_3 ворота" податкову вимогу № 3919-25, відповідно до якої зобовязано ПАТ "ОСОБА_3 ворота" терміново сплатити суму податкового боргу в розмірі 983,24 грн., з яких 520,09 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками обєктів житлової нерухомості; 463,15 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості. Даною податковою вимогою позивача також попереджено, що з 01.05.2015 року на майно платника податків розповсюджується право застави, а у разі несплати даного податкового зобовязання після спливу 60-денного терміну з дня надіслання вимоги майно позивача буде реалізовано з прилюдних торгів. Вважає складання та направлення податкової вимоги № 3919-25 від 08.05.2015 року протиправним, а саму податкову вимогу такою, що не відповідає пункту 3 статті 46, статті 52 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, пункту 2.4 глави 2 розділу V Положення Про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 2 від 05.07.2012 року. Просить суд скасувати податкову вимогу № 3919-25 від 08.05.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав наведених в письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи. (а.с. 22 - 23).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачені вимоги, відповідно до яких, Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Приписами частини 1 статті 34 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України № 781 від 04.12.2014 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "ОСОБА_3 ворота". (а.с. 10). Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 142 від 05.12.2014 року, яким з 05.12.2014 року запроваджено процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ОСОБА_3 ворота" ОСОБА_4.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 1 рік з 05.12.2014 року по 04.12.2015 року включно. (а.с. 11 12).

12.12.2014 року позивачем направлено лист за вих. № 6358 начальнику ДПІ у м. Івано-Франківську, яким повідомлено про запровадження тимчасової адміністрації банку. (а.с. 13).

08.05.2015 року відповідачем складено та направлено на адресу ПАТ "ОСОБА_3 ворота" податкову вимогу № 3919-25, відповідно до якої зобовязано ПАТ "ОСОБА_3 ворота" терміново сплатити суму податкового боргу в розмірі 983,24 грн., з яких 520,09 грн. - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості; 463,15 грн. - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками обєктів житлової нерухомості. Даною податковою вимогою позивача також попереджено, що з 01.05.2015 року на майно платника податків розповсюджується право застави, а у разі несплати даного податкового зобовязання після спливу 60-денного терміну з дня надіслання вимоги майно позивача буде реалізовано з прилюдних торгів. (а.с. 8).

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною 5 статті 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 вказаної вище статті Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За таких підстав, протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами по справі, що спірну податкову вимогу було винесено відповідачем - 08.05.2015 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ОСОБА_3 ворота".

Згідно положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі Кодекс), податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків в установлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1 статті 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Згідно п.129.7 статті 129 Кодексу, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Враховуючи, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, оскаржувана податкова вимога № 3919-25 від 08.05.2015 року не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягає скасуванню, а адміністративний позов до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 2982 від 23.10.2015 року про сплату судового збору в розмірі 1218 грн. (а.с. 3).

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1218 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 3919-25 від 08.05.2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 ворота" в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ОСОБА_3 Ворота" сплачений судовий збір в розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 15.12.2015 року.