Ухвала суду № 54939785, 11.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/35/16 Слідчий суддя: Ткаченко О.А.

Справа № 629/3230/15-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Зубкова Л.Я., Меркулової Т.В.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Коріного Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року про застосування запобіжного заходу тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року задоволено клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015220380001009 та застосовано стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, останній раз 24.06.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 353, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого умовно достроково 20.08.2014 року з невідбутим строком покарання 1 рік і 6 місяців, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.02.2016 року та визначено розмір застави у сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, що дорівнює 80-т мінімальних заробітних плат.

Слідчий суддя приймаючи таке рішення вважав доведеним існування передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, і вважав, що для запобігання вказаним ризикам застосувати більш мякий запобіжний захід неможливо.

Не погоджуючись з вказаним рішенням судді, адвокат ОСОБА_1, яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного мешкання.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що прокурором не доведено наявності ризиків, вказаних у клопотанні слідчого, не надано доказів, які б свідчили про можливість їх настання - а саме не надано повісток чи викликів до поліції з приводу розслідування в кримінальному провадженні, а матеріали справи не містять жодного рапорту чи доповідних записок про незявлення ОСОБА_2 за викликом до слідчого. Адвокат ОСОБА_1 звертає увагу на те, що затримання ОСОБА_2 в порядку ч.1 ст.208 КПК України ухвалою слідчого судді від 25.12.2015 року визнано незаконним. З посиланням на практику Європейського суду з права людини вважає, що прокурором також не доведено неможливості застосування більш мяких запобіжних заходів, і зазначає, що слідчим суддею не враховано стан здоровя підозрюваного, не взято до уваги те, що ОСОБА_2 неофіційно працевлаштований та має дохід, проживає разом з особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисникаОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2015 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001009.

02.07.2015 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220380001529.

25.12.2015 року вказані кримінальні провадженні обєднані в одне за номером №12015220380001009.

23.12.2015 року ОСОБА_2 був затриманий у порядку ч.1 ст.208 КПК України, однак, ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2015 року затримання ОСОБА_2 визнано незаконним.

25.12.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст.186 КК України, а саме у тому, що 03.05.2015 року, близько 18-30 годині він разом з ОСОБА_4, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, у стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_5, скориставшись його відсутністю, за попередньою змовою зі ОСОБА_4О, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: блендер «Startex», вартістю 120 грн., мобільний телефон марки «самсунг», вартістю 60 грн., два ТВ-тюнера сірого кольору марки «ORTON tm» 4050С, вартістю 212 грн. кожен, мікрохвильова піч марки «Самсунг», вартістю 902 грн. та телевізор марки «Лібертон» LCD 22716 HDR, з пультом управління, вартістю 2142 грн. З місця злочину зникли, викраденим розпорядилися на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду у сумі 3648 грн. Kpiм цього 20.06.2015 року приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_2 перебуваючи біля магазину «Престиж», що розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Карла Лібкнехта, буд. 1/а, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, а саме лівою рукою вихватив грошові кошти з нагрудного кишені сорочки ОСОБА_6 в сумі 911 гривень. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 911 гривень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується -протоколом допиту підозрюваного, відповідно до якого ОСОБА_2А свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею вірно встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчим суддею розглядалося питання про можливість застосування стосовно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу. Однак, враховуючи вагомість наявних доказів існування зазначених вище ризиків, наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 вказаних злочинів, ту обставину, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень в період умовно-дострокового звільнення, відсутність доказів того, що ОСОБА_2 проживає з особою, яка потребує стороннього догляду, і ніхто крім ОСОБА_2 цей догляд надавати не може, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про доведеність неможливості застосування більш мякого запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 для запобігання встановленим ризикам. Відповідно до вимог ч. ч. 4 та 5 ст.182 КПК України слідчим суддею визначено розмір застави у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат у сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень. Колегія суддів, частково задовольняючи апеляційну скаргу вважає необхідним скасувати ухвалу, яка оскаржується, в частині визначення розміру застави (110240 грн.), оскільки вона у визначеному слідчим суддею розмірі перевищує той, який визначений у п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік». В цій частині апеляційний суд ухвалює нову ухвалу і визначає заставу у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що дорівнює 97440 грн.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року у відношенні ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначення розміру застави і в цій частині ухвалити нову ухвалу, визначити заставу у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат, що дорівнює 97 440 грн.

В іншій частині ухвалу від 25.12.2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: