Ухвала суду № 54936860, 13.01.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/1768/15-ц Провадження № 22-ц/795/281/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції Новіков О. М.

У Х В А Л А

13 січня 2016 року м. Чернігів

суддя апеляційного суду Чернігівської області Позігун М.І., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення,-

встановив :

Не погоджуючись з рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Бахмацьким районним судом справу було направлено до апеляційного суду Чернігівської області.

Проте дана справа підлягає поверненню до суду першої інстанції з таких підстав.

Як вбачається з уточненої позовної заяви, ОСОБА_2 просив: визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул.Чернігівська,2, м.Бахмач, укладений між ним та ОСОБА_3 01.07.2009 року, що є вимогами немайнового характеру; визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться в буд.2 по вул.Чернігівській в м.Бахмач, яке складається з приміщень цокольного поверху, позначених на плані будівлі як приміщення 1, 2, 3, 4, 5, що є спором майнового характеру (вартість спірного майна згідно звіту про незалежну оцінку обєкту нерухомості становить 38 680 грн.).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з зазначеним позовом позивач мав оплатити судовий збір як за майнові, так і за немайнові вимоги, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2015 року (1218 грн.)

Згідно п/п 1, 2, 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлювалась в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом мав сплатити 386 грн. 80 коп. (38 680 грн. х 1%) судового збору за майнові вимоги, а також 243 грн. 60 коп. (1218 грн. х 0,2) за немайнові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено лише 386 грн. 80 коп. судового збору (а.с.1).

Частиною 3 статті 80 ЦПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції не вирішив питання про стягнення недоплаченого судового збору.

Згідно п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 7 ст.297 ЦПК України передбачено, що при надходженні неналежно оформленої справи, зокрема, без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Крім того, згідно розяснень, викладених в абз.2 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку, суддя-доповідач своєю ухвалою може повернути справу до суду першої інстанції для усунення таких недоліків: зокрема, не вирішено питання про ухвалення додаткового рішення.

В звязку з викладеним, дана справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ч.7 ст.297 ЦПК України,

ухвалив :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення повернути до Бахмацького районного суду Чернігівської області та надати строк до 15 лютого 2016 року для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

СуддяОСОБА_4