Рішення № 54925174, 23.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17741/14-ц

Провадження №2/761/301/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Ковальчук Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, та визнання права вимоги по договору інвестування будівництва квартири в житловому будинку в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою,

в с т а н о в и в:

10 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації, Державного науково-виробничого підприємства «Центр Будінвест», направивши його поштовим відправленням, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, а також просив визнати за ним право вимоги на оформлення права власності на квартиру в будинку АДРЕСА_3 за договором №26 та №13/п про пайову участь в будівництві житлового будинку від 01.09.2005 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4. Оскільки на той час позивач був неповнолітнім, в його інтересах до державного нотаріуса Першої Київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася його мати ОСОБА_5, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на майно померлого.

Під час розгляду справи судом, за клопотанням позивача до участі в справі було залучено співвідповідача ОСОБА_2 та замінено Шевченківську районну в м.Києві державну адміністрацію на належного відповідача - Київську міську раду. Також, ОСОБА_1, в порядку ст. 31 ЦПК України змінив позовні вимоги, остаточно визначившись, він просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, визнати за позивачем право вимоги на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3 за договором №26 та №13/п про пайову участь в будівництві житлового будинку від 01.09.2005 року, укладеним між ОСОБА_4 та Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест», а також на машиномісце на автостоянці за адресою: АДРЕСА_4, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 та на машиномісце на автостоянці за адресою: АДРЕСА_4, витребувати квартиру АДРЕСА_3 з незаконного володіння ОСОБА_2

Крім того, за клопотанням представника ОСОБА_1, ухвалою суду від 12.12.2014 року провадження в даній справі в частині вимог що стосуються Державного науково-виробничого підприємства «Центр Будінвест» було закрито, у зв'язку з припиненням цієї юридичної особи.

Судом до спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_3.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі продажу укладеного між ним та ОСОБА_6 21.05.2014 року. Проте ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_5 не впускає його до квартири та чинить перешкоди у користуванні вищевказаною квартирою.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала первісний позов, в останній його редакції, просила його задовольнити з підстав викладених в самому позові, проти задоволення зустрічного позову заперечила, оскільки ці вимоги є взаємовиключними.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти первісного позову заперечила, просила задовольнити зустрічний позов, оскільки її довіритель є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_3, а тому він як власник має право користуватися нею, в тому числі для проживання.

Київська міська рада свого представника в судове засідання не направила, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника КМР.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.10).

28.05.2008 року з заявою про прийняття спадщини в інтересах неповнолітнього сина померлого ОСОБА_1 звернулася його мати ОСОБА_5, на підставі якої Першою Київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №693/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, свідоцтвом про народження ОСОБА_1, свідоцтвом про укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, завіреною копією спадкової справи на майно ОСОБА_4 №693/2008, яка була надана суду Першою Київською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

У відповідності з п.п.4.15, п.п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22 лютого 2012р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до матеріалів справи 23.09.2004 року між ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В., відповідно до якого ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_2, вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (а.с.30-32). Разом з тим вказаний договір за життя ОСОБА_1 не був зареєстрований в органах БТІ.

Згідно довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна НОМЕР_2 від 19.03.2014 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. за №6481 від 30.10.2002 року (а.с.65). Але правовстановлюючого документу на вказану квартиру на ім'я померлого ОСОБА_14 у позивача не має.

При зверненні позивача до відповідної державної нотаріальної контори нотаріус винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані квартири, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів.

Разом з тим, відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, але у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме спадкове майно, у зв'язку з чим приватний нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2, відноситься до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 Беручи до уваги, що згідно матеріалів спадкової справи №693/2008, відкритої після смерті ОСОБА_4, до кола спадкоємців першої черги відноситься лише позивач, оформити в передбаченому законом порядку право власності позивач не має можливості, суд вважає необхідним, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

Крім того, судом було встановлено, що 01.09.2005 року між Державним науково-виробиничим підприємством «Центр Будінвест» та ОСОБА_4 було укладено договір №26 від 01.09.2005 року про будівництво квартири у житловому будинку АДРЕСА_3 (а.с.21-25). А також 01.09.2005 року між Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест» та ОСОБА_4 було укладено договір №13/п про інвестування будівництва машиномісця на автостоянці, що розташована у житловому будинку АДРЕСА_3 (а.с.13-16).

25.04.2014 року державний нотаріус Василевська О.П. винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та машиномісце за цією ж адресою, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на квартиру та на машиномісце.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, оформити в нотаріальній конторі право власності на майно померлого батька, право власності на яке останній набув на підставі вказаних договорів від 01.09.2005 року укладених між ним та Державним науково-виробиничим підприємством «Центр Будінвест», суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ОСОБА_1 права вимоги на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2, а також на машиномісце на автостоянці за адресою: АДРЕСА_3, за договорами № 26 та № 13/п про пайову участь в будівництві житлового будинку від 01.09.2005 року, укладеними між ОСОБА_4 та Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест», як спадкоємця після смерті ОСОБА_4.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, реєстрація права власності на спірну квартиру АДРЕСА_2 була здійснена 22.05.2014 року на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 21.05.2014 року. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновальовою Е.А. Однак, відповідно до довідки Відділу реєстрації смерті у м.Києві, громадянин ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.129), тобто до укладання ним вказаного договору, за яким ОСОБА_2 придбав спірну квартиру.

Факт незаконного заволодіння вищевказаною квартирою ОСОБА_6 підтверджуються також довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пашковець О.В., в якій зазначено, що 22.02.2008 року за №308 вона не посвідчувала договору купівлі продажу квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2, а вказаний реєстраційний номер 38 від 22.02.2008 року не відповідає реєстраційному номеру в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за цей день.

Згідно з правовим висновком Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року по справі № 6-164 цс 12, встановлено, що в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього

Згідно зі ст. 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно зі ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги ОСОБА_4 згідно закону.

Суд вважає, що згідно зі ст. 391 ЦК України позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а відповідно ст. 392 ЦК України пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою.

З урахуванням перелічених норм закону, оскільки договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 21.05.2014 року не відповідає вимогам закону, вказана квартири вибула з власності спадкодавця ОСОБА_4 поза його волею, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, а тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 та витребувати цю квартири з незаконного володіння ОСОБА_2

ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові про усунення перешкод в користуванні квартирою просить зобов'язати ОСОБА_1 припинити чинити перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2. Своїми вимоги обґрунтовує тим, що 21.05.2014 року було укладено договір купівлі продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, відповідно до якого було придбано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч.2). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Враховуючи, що судом встановлено незаконність відчуження квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, у зв'язку з чим суд вирішив витребувати цю квартиру з його незаконного володіння на користь ОСОБА_1, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні ним квартирою АДРЕСА_3, а тому суд відмовляє йому в задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, та визнання права вимоги по договору інвестування будівництва квартири в житловому будинку в порядку спадкування.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право вимоги на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 за договорами № 26 та № 13/п про пайову участь в будівництві житлового будинку від 01.09.2005 року, укладений між ОСОБА_4 та Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест», а також на машиномісце на автостоянці за адресою: АДРЕСА_3, як спадкоємця після смерті ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: