Ухвала суду № 54924736, 11.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №6-21/16

(№760/2836/13-ц)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: Оксюти Т.Г.

при секретарі: Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішень суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за відповідними заявами ОСОБА_2 про примусове виконання вказаних рішень суду та на підставі виданих 26.12.2013 року виконавчих листів на суму 10950,00 грн. та 1032929,05 грн., головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві були відкриті відповідні виконавчі провадження за постановою ВП №45566177 та постановою ВП №45566249.

Обидві постанови були заявником отримані 28.01.2015 року.

Зазначила, що до подачі заяви ОСОБА_2 про примусове виконання судового рішення, нею було сплачено ОСОБА_2 480000,00 грн., про що він вказав у своїй заяві.

Саме тому у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №45566177 зазначено суму до стягнення 552929,05 грн.

Крім того, пізніше заявником було сплачено на рахунок ОСОБА_2 суму в загальному розмірі 130000,00 грн.

Таким чином, заявнику залишилось сплатити кошти в сумі 422929,05 грн.

Однак, своєчасне виконання рішень суду з її сторони є ускладненим та сплатити всю суму одразу чи повністю вона немає можливості у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

Зазначила, що на її утриманні знаходиться син ОСОБА_6, який навчається у вищому учбовому закладі на платній основі, та оплату за якого здійснює вона на підставі відповідного договору.

Крім того, на виконання іншого рішення суду заявник виплачує кошти на користь ПАТ «Київенерго», а також зобов'язана здійснювати виплати за двома кредитними договорами, укладеними з АБ «УкрСиббанк», а все належне їй майно перебуває в іпотеці.

На підставі вказаних обставин, заявник просила заяву задовольнити.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.

Інші учасники судового процесу до суду не з'явились, що не є перешкодою для розгляду даного питання по суті.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Виділено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в натурі квартиру АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в натурі автомобіль TOYOTA, д.н. НОМЕР_4.

Виділено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, кошти в сумі 209194,71 грн., які були передані ним ТОВ "Вишня" за договором позики від 20.09.2007 року.

Виділено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, в натурі нежилі приміщення №5 (групи приміщень №159) з №1 по №4 (групи приміщень №162), які розташовані по АДРЕСА_3.

Виділено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, в натурі автомобіль ГАЗ-3302, д.н. НОМЕР_5.

Виділено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, в натурі малі архітектурні форми, розміщені за адресами АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 компенсацію вартості його частки у спільному майні в 1437926,05 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, 1/2 частину витрат на проведення експертизи в сумі 10950,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року в частині виділення в натурі малих архітектурних форм, розміщених за адресами АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13;

стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості його частки у спільному майні в сумі 1437926,05 грн.

скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Відмовлено в задоволенні зустрічної вимоги ОСОБА_2 про виділення ОСОБА_1 в натурі малих архітектурних форм, розміщених за адресами АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації вартості його частки у спільному майні в сумі 1032929,05 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

За відповідними заявами ОСОБА_2, стягувача у виконавчому провадженні, про примусове виконання судового рішення та на підставі двох виконавчих листів, виданих 26.12.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва на суму 1032929,05 грн. та на суму 10950,00 грн. головним державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, 21.11.2014 року були відкриті виконавчі провадження ВП №45566177 та ВП №45566249.

Встановлено, що до подачі ОСОБА_2 заяви про примусове виконання судового рішення, боржником ОСОБА_1 було виплачено ОСОБА_2 480000,00 грн., про що ОСОБА_2 зазначив у своїй заяві.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 сплатила частину боргу, у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №45566177 була зазначена сума до стягнення 552929,05 грн.

Крім того, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були сплачені кошти на загальну суму 130000,00 грн., що підтверджується квитанціями та розпискою (Т. 6, а.с. 124).

На даний час рішення суду боржником виконано частково.

Заборгованість складає 422929,05 грн.

Заявник просила розстрочити на сорок два календарних місяці з дати ухвалення відповідного судового рішення виконання нею рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року шляхом погашення заборгованості в сумі 422929,05 грн. рівними частинами у формі щомісячних виплат нею по 10000,00 грн. за місяць упродовж 41-го календарного місяця та сплати кінцевого залишку по заборгованості в розмірі 12929,05 грн. у 42-му місяці, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Виходячи з вимог вказаної вище норми закону вбачається, що розстрочка рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Наведені заявником обставини щодо наявності у неї інших обов'язкових платежів, а також її обов'язків по оплаті навчання сина не є винятковими, тобто такими, які б позбавляли можливості останню виконати рішення суду.

Не є такими і сплата заявником коштів на погашення заборгованості перед банками.

Суд вважає, що зазначені заявником обставини про неможливість виконати рішення суду та сплатити суму не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Водночас суд враховує скрутний матеріальний стан ОСОБА_2, наявність у нього інвалідності, тривале невиконання боржником рішення суду в умовах знецінення національної валюти України та виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи, необхідність захисту інтересів, як стягувача так і боржника, суд вважає, що задоволення поданої заяви ОСОБА_1 призведе до порушення прав стягувача у виконавчих провадженнях.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 373 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішень суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Вишня", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя