Ухвала суду № 54923145, 19.08.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3962/14-к

У Х В А Л А

19 серпня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі :

головуючого - судді Царевич О.І.

суддів - Цокол Л.І., Горкавої В.Ю.,

при секретарі - Гуцинюку Я.І..,

за участю:

прокурора - Беба Є.Г.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілої юридичної особи «Лана CO. LTD» - ОСОБА_4, ОСОБА_5

провівши судове засідання з розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває вказана кримінальна справа.

До обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеним альтернативним запобіжним заходом у виді застави в розмірі 45 000 мінімальних заробітних плат до ОСОБА_6 17000 мінімальних заробітних плат до ОСОБА_7 та в розмірі 300 мінімальних заробітних плат відносно ОСОБА_8.

При перегляді доцільності продовження застосування запобіжних заходів до обвинувачених прокурор та представники потерпілих вважали необхідним їх продовження, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які посилалися на відсутність підстав для подальшого утримання під вартою обвинувачених та просили застосувати до останніх запобіжний захід будь який, який не пов'язаний з триманням під вартою, звертаючи увагу на те, що ОСОБА_8 в повному обсязі визнає вину в інкримінованих йому діяннях, обвинувачений ОСОБА_6 хворіє на ряд тяжких захворювань, а тому потребує надання йому спеціалізованої медичної допомоги, яка не надається в умовах СІЗО, а також, що підстави, які були судом враховані при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відпали, оскільки вони базувались на оперативній інформації, яка станом на день проведення судового засідання є застарілою.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, та вказаних судом вище, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди (ст. 178 КПК України).

Переглядаючи доцільність продовження застосування вказаних запобіжних заходів, колегія суддів враховує тяжкість злочину, в яких обвинувачуються ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, соціальні зв'язки обвинувачених, вік та стан здоров'я обвинувачених, який не виключає тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховує, та надходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть незаконно впливати на осіб, які підлягають виклику в судове засідання для допиту свідків, знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому для запобігання вказаних ризиків, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

При цьому, приймаючи рішення про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченим, суд виходив з того, що справа призначалась до розгляду 12.08.2014, 14.08.2014 та 19.08.2014 на 11 год. та 11 год. 30 хв. Однак обвинувачені в судове засідання не доставлялись, при цьому службовими особами Київського СІЗО надавались довідки про неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні, внаслідок його поганого самопочуття.

Означені обставини викликають у суду справедливі сумніви щодо достовірності даних, зазначених у вказаних довідках, зважаючи на процесуальну поведінку останнього в судових засіданнях щодо його небажання перебувати в судовому засіданні безпосередньо, а виключно в режимі відеоконфренцзвязку, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені будуть перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від явки в судові засідання.

Також суд, приймаючи означене рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності , що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Також суд враховує положення ст. 182, 183 КПК України, згідно з якими суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведені ризики, та те, що саме визначений попередніми судовими рішеннями розмір застави зможе належно забезпечити виконання обвинуваченими, покладених на них процесуальних обов'язків, з урахуванням принципу пропорційності завданої шкоди, суд не знаходить підстав для зменшення розміру раніше визначеного розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 23 жовтня 2014 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 45 000 мінімальних заробітних плат, що становить 54 810 000 гривень (п'ятдесят чотири мільйони вісімсот десять тисяч гривень).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 000 мінімальних заробітних плат, що становить 20 706 000 грн. (17000 *1218 гривень).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 грн. (850 *1218 гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

За умови внесення застави зобов'язати обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здати на зберігання суду свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Копію ухвали надіслати до Київського СІЗО №13 - для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: