Ухвала суду № 54921541, 23.12.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8736/15-ц Провадження № 22-ц/795/2340/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Мороз К. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ВІНГАЛЬ В.М., ОСОБА_2,при секретарі:ОСОБА_3,за участю:позивача ОСОБА_4, представника відповідача -ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2015 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики грошових коштів від 27.01.2015 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі № 68 в сумі 67200 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 672 грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необєктивним, необґрунтованим, ухваленим при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, крім того, недоведені обставини, які суд вважав встановленими.

Так апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Судом не допитано в якості свідка нотаріуса Другої Державної нотаріальної контори ОСОБА_11Г, яка могла б підтвердити, що ОСОБА_7 повністю віддала борг ОСОБА_6. Також, суд не дослідив розписки та зробив хибний висновок, що розписка дана за одним договором, хоча в розписці не зазначено, за яким договором повернуто грошову суму. Судом не враховано розписку, в якій ОСОБА_6 особисто зазначив про належне виконання позичальником боргових зобовязань.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач та третя особа послалися на безпідставність апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті укладення двох договорів позики від 27.01.2015 та 29.01.2015 у відповідача ОСОБА_7 виникли зобовязання, які в повному обсязі нею не виконані.

З таким висновком погоджується колегія суддів, враховуючи наступні обставини.

Судом по справі встановлено, що 27 січня 2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений Договорі позики грошових коштів у сумі 109200 грн. 00 коп., що є еквівалентом суми 5200 доларів США, за середнім курсом продажу валюти фізичним особам комерційними банками міста Чернігова станом на 27 січня 2015 року. Сторони домовилися, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 27 липня 2015 року у сумі, що буде еквівалентом 5200 доларів США. У разі порушення зобов'язання ОСОБА_6 вправі буде вимагати повернення суми позики та суми штрафних санкцій, що буде еквівалента 4000 доларам США за середнім курсом продажу валюти фізичним особам комерційними банками міста Чернігова на день відшкодування. Договір позики грошових коштів посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі за № 68 ( а. с. 17-18).

29 січня 2015 року ОСОБА_7 написала розписку про отримання від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 420000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 20000 доларів США по курсу на 29 січня 2015 року. Строк повернення 27 липня 2015 року (а.с.19). На звороті розписки наявний напис, що ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 20000 доларів США.

20 липня 2015 року ОСОБА_6 написав розписку, що гроші в розмірі 22000 доларів США отримав від ОСОБА_7 в повному обсязі. Претензій немає (а.с.26).

27 липня 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 512-514 ЦК України уклали договір № 1/07 про відступлення прав вимоги від ОСОБА_7 по несплаченим останньою боргам по розписці від 29 січня 2015 року в сумі 420000 грн. 00 коп. та Договору позики грошових коштів на суму 109200 грн. 00 коп. від 27.01.2015. Договір оформлений у письмовій формі і підписаний сторонами правочину (а.с.3).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як десять разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи вказані вище правові норми у взаємозвязку з обставинами справи, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Позивачем в судовому засіданні доведений факт надання двох позик відповідачеві. Обставин на підтвердження повернення боргу в повному обсязі в судовому засіданні встановлено не було.

Доводи апелянта щодо хибності висновків суду є безґрунтовними.

За змістом ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передачі грошей у тій кількості, яка позичалася.

Загальна сума позики за двома договорами від 27 та 29 січня 2015 року є еквівалентом 25 200 доларів США. За розпискою від 20.07.2015 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 гроші в сумі 22 000 доларів США (а.с.26). Різниця між цими сумами складає еквівалент 3200 доларів США (25 200 - 22 000 = 3200), чи 67 200 грн (за курсом НБУ у серпні 2015 року 21 грн за 1 долар США; 3200$ х 21 грн = 67 200 грн ).

Посилання апелянта на те, що в розписці від 20.07.2015 ОСОБА_6 вказав на відсутність претензій не є підставою для відмови в позові, оскільки розписка ОСОБА_6 не містить конкретизації щодо відсутності претензій та даних про повне погашення зобовязань.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач не довела ґрунтовності своїх заперечень. Дані щодо повернення позики в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Посилання суду першої інстанції на статті 625,1050 ЦК України, з огляду на ч.2 ст.308 ЦПК України не є підставою для скасування вірного по суті судового рішення. Вказана описка може бути усунута судом першої інстанції на підставі ст.219 ЦПК України.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.303, 307, 308,313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів

Головуючий:Судді: