Постанова № 54917409, 25.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10840/15-а

провадження № 2-а/753/253/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2015 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ДРАГА О.А.

сторін:

представника відповідача -1 ОСОБА_2

представника відповідача -2

адвоката ДЕРІЯ В.І.

відповідача-3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 , Начальника дільничних інспекторів майора міліції ОСОБА_4 про визнання бездіяльності суб"єкту владних повноважень та зобов"язання вчинити дії, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_5 10.06. 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 , Начальника дільничних інспекторів майора міліції ОСОБА_4 про визнання бездіяльності суб"єкту владних повноважень та зобов"язання вчинити дії, уточнюючи свої позовні вимоги в остаточній редакції від 28.08. 2015 року ( т.1, а.с. 115-124) просив :

- визнати факт бездіяльності дільничного інспектора міліції Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6;

- визнати факт бездіяльності начальника дільничних інспекторів міліції Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_4 ;

- визнати факт бездіяльності Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві;

- зобов'язати Дарницьке РУ ГУМВС України в м. Києві вчинити наступні дії скласти адміністративний протокол відносно ОСОБА_7 та доставити правопорушника до Дарницького районного суду м. Києва для притягнення останнього до адміністративної відповідальності згідно закону;

- зобов"язати Дарницьке РУ ГУМВС України в м. Києві надати письмову відповідь належним чином посвідчену, скільки часу закон дає Дільничному інспектору міліції на складання адміністративного протоколу за ст. 173 КУпАП ( два чи три місяці з моменту вчинення правопорушення), а також стягнути з Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві судовий збір понесений ним на його користь в розмірі 78 грн. 08 копійок.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративного позову у судове засідання не з"явився, про те, через загальну канцелярію подав письмові заяви за вх. № 51399 від 26.10. 2015 року ( т.1, а.с. 183) та відповідно за вх. № 60660 від 11.12. 2015 року ( т.2, а.с. 46-47) та за вх. № 63269 від 23.12. 2015 року та просив продовжувати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - 1 Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, член ліквідаційної комісії Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка діє на підставі довіреності № 47/521 від 30.11. 2015 року ( т.2, а.с. 26), видана згідно наказу Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_8 № 189 від 30.11. 2015 року ( т.2, а.с. 24-25), позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити Позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки вважає, що вимоги ОСОБА_5 - необгрунтовані та безпідставні.

Відповідач-2 ОСОБА_6 та його представник адвокат Дерій Валерій Іванович, який діє за угодою про надання правової допомоги від 24.05. 2015 року ( т.1, а.с. 39- 41), надавши свої письмові заперечення ( т.1, а.с.247-250) заперечували проти адміністративного позову та просили у його задоволенні відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідач- 3 ОСОБА_4 заперечуючи проти адміністративного позову та не погоджуючись з доводами позивача звернув увагу суду на те, що відповідно до усного наказу начальника Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9 щодо розмежування території району між територіальними відділами міліції Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві дільничні інспектори міліції, адміністративні зони яких розташовані на території обслуговування територіальних відділів міліції, безпосередньо підпорядковуються начальникам цих територіальних відділів.

Заява Позивача за номером ЄО 47871 від 24.10.2014 заступником начальника Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_10 скерована для розгляду заступнику начальника Дарницького РУ - начальникові ТВМ № 1 Дарницького РУ - ОСОБА_11, та заява Позивача за номером ЄО 51300 від 14.11.2014 начальником Дарницького РУ ОСОБА_9 також скерована для розгляду заступнику начальника Дарницького РУ начальникові ТВМ № 1 - ОСОБА_11 Безпосереднім виконавцем матеріалів за заявами Позивача був визначений ОСОБА_6

Отже, обидві заяви Позивача розглядалися в Дарницькому РУ ГУМВС України на підставі ЗУ «Про звернення громадян», крім того наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 затверджено Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організація їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 4.3 вказаного Положення передбачено, що за результатами перевірки звернення складається мотивувальний висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання.

Відповідно до Порядку складання висновку про результати розгляду звернення громадян, такий висновок складає безпосередній виконавець, який здійснював перевірку (в нашому випадку дільничний інспектор ВДІМ Дарницького РУ ОСОБА_6. Вивчає обгрунтованість його складання та затверджує такий висновок начальник районного управління або його заступник. Відповідно до Порядку складання висновку за результатами звернення громадян такий висновок не потребує погодження з безпосереднім керівником ВДІМ Дарницького РУ або його заступником, тобто відсутній факт моєї бездіяльності як начальника ДІМ, так як ці повноваження покладені на інших посадових осіб органу, при проведені перевірки по заяві та прийняття законного рішення, відповідно ЗУ «Про звернення громадян».

Як вбачається з матеріалів справи, висновок від 07.11.2014 за заявою зареєстрованою в ЄО за №47871 від 24.10.2014 затверджено заступником начальника Дарницького РУ - начальником ТВМ № 1 Дарницького РУ - ОСОБА_11, а висновок від 11.12.2014 за заявою зареєстрованою в ЄО за № 51300 від 14.11.2014 затверджено заступником начальника Дарницького РУ - начальником відділу громадської безпеки - ОСОБА_10, вважає, що вимоги позивача ОСОБА_5 - необгрунтовані та безпідставні, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення відповідачів та їх представників, заслухавши 24.09. 2015 року пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7 ( т.1, а.с. 164-166,167- 178), вивчивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як встановлено у судовому засіданні та слідує з матеріалів адміністративної справи, 24.10.2014 року Позивач звернувся до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою про вчинення відносно нього хуліганства ОСОБА_7, яке мало місце по вул. Севастопольській, 14 в м. Києві поблизу приміщення Дарницького районного суду м. Києва, яке виразилося у застосуванні нецензурної лайки у громадському місці.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС від 19.11.2012 № 1050, вказана зава ОСОБА_5 була зареєстрована в журналі Єдиного обліку за № 47871 від 24.10.2014 ( т.1, а.с. 56).

Ознайомившись з заявою ОСОБА_5 заступник начальника Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві - начальник відділу громадської безпеки - ОСОБА_10 наклав резолюцію про необхідність проведення перевірки викладених обставин для прийняття остаточного рішення. Безпосереднє виконання матеріалу 28.10.2015 було доручено дільничному інспектору міліції ВДІМ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6, який в ході проведення перевірки опитав заявника - ОСОБА_5 та останній підтвердив, що ОСОБА_7 висловлювався брутальною лайкою в його адресу. Крім того заявник зазначав, що свідком даного конфлікту була ОСОБА_12 (інтереси якої ОСОБА_5 представляє в суді, а відповідачем у справі є ОСОБА_7), допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердила той факт, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла конфліктна ситуація на підгрунті неприязнених відносин ще з грудня 2013 року, коли ОСОБА_7 її образив на автобусній зупинці, а ОСОБА_5 за неї вступився і представляв її інтереси у суді, на одному із судових засідань ОСОБА_7 ображав ОСОБА_5 - " бомжем", а за межами суду ображав його нецензурною лайкою.

ВДІМ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6 також був опитаний ОСОБА_7, який наполягав на тому, що ніяких конфліктних ситуацій у нього з ОСОБА_5 не виникало, вказаний факт підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні.

Дільничним інспектором міліції ОСОБА_6, в повноваження якого входили перевірка та дослідження всіх обставин справи, встановлення інших свідків та очевидців вказаної події (доказів), які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не встановлено. Дослідженні всі обставини справи, в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, цією посадовою особою, встановлено відсутність адміністративного правопорушення та прийнято рішення про розгляд заяви ОСОБА_5 на підставі ЗУ «Про звернення громадян», в подальшому матеріали було списано до справи Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві і 07.11.2014 заявнику надана відповідь, яку відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян» ОСОБА_5 у встановленому порядку не оскаржено.

Крім того 14.11.2014 до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві Позивач, повторно, звертається з заявою з одного і того ж приводу, в якій зазначає, що 24.10.2014 по вул. Севастопольській, 14 в м. Києві поблизу приміщення Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 вчинив відносно нього адміністративне правопорушення, яке виразилося у застосуванні нецензурної лайки у громадському місці. Суть заяви одна і та ж, при цьому зазначаючи ще одного свідка конфлікту - ОСОБА_13

Дана заява була зареєстрована в журналі СО Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві за № 51300 ( т.1, а.с. 66).

Ознайомившись з заявою ОСОБА_5, яку він подавав до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, начальник Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9 наклав резолюцію про необхідність проведення перевірки викладених обставин у заяві для прийняття остаточного рішення.

Безпосереднє виконання матеріалу 15.11.2015 було доручено дільничному інспектору міліції ВДІМ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6, який в ході проведення перевірки, опитав ОСОБА_12 яка підтвердила пояснення ОСОБА_5, та був опитаний ОСОБА_13 який повідомив, що був свідком вищезазначеного конфлікту, в ході судового засідання допитаний в якості свідка ОСОБА_13 підтвердив, що випадково був свідком конфліктної ситуації між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 по вул. Севастопольській у м. Києві, ОСОБА_5 представився йому адвокатом і дав свій мобільний телефон на той випадок щоб посвідчити про конфліктну ситуацію, але посадовою особою, після дослідження всіх обставин справи однієї події, в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, не було встановлено ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та розглянуто заяву ОСОБА_5 відповідно до ЗУ «Про звернення громадян», матеріали списано до справи Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві та 11.12.2014 заявнику надано відповідь, яку відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян» ОСОБА_5 у встановленому порядку не оскаржено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП посадова особа органів внутрішніх справ має право скласти протокол про адміністративне правопорушення, розглянути справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із пояснень відповідача -2 ДІМ ОСОБА_6, при розгляді заяви ОСОБА_5, керувався статтею 251 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але не встановивши ознак адміністративного правопорушення, керуючись зібраними матеріалами (наявними доказами), обставинами конфлікту, даними про осіб, прийняв рішення за заявами Позивача на підставі ЗУ «Про звернення громадян».

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян» у разі порушення законодавства про звернення громадян, особи винні у порушенні цього закону несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Щодо дисциплінарної відповідальності то ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян» не передбачено притягнення посадової особи до зазначеної відповідальності.

Тобто позивач, відповідно до вимог цього закону, після отримання відповідей на свої заяви, у разі незгоди з прийнятим рішенням, двічі мав можливість оскаржити їх. Однак Позивачем, в ході розгляду справи по суті, не надано жодного доказу, щодо притягнення посадової особи до відповідальності відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про звернення громадян».

Водночас, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 є представником ОСОБА_12 у цивільному процесі, у якому ОСОБА_7 є відповідачем , то пояснення вказаних осіб дільничним інспектором міліції ОСОБА_6 сприйняті критично, оскільки між сторонами склалися конфліктні відносини на підгрунті особистих неприязнених стосунків і можуть бути зацікавленими особами у притягненні ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Крім того не здобуто доказів на підтвердження того чи взагалі мало місце порушення громадського порядку, а не відбулася конфліктна ситуація сторін судового процесу.

Отже, приймаючи рішення за заявами ОСОБА_5, ВДІМ ОСОБА_6 керувався матеріалами справ, обставинами конфлікту, даними про осіб, наявними доказами та прийняв рішення згідно вимог закону, а отже в діях дільничного інспектора міліції ВДІМ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6 відсутній факт бездіяльності.

Стосовно вимог, щодо бездіяльності начальника Дільничних інспекторів міліції Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4, який, на думку Позивача, вчинив бездіяльність при виконанні своїх повноважень, як начальника, тому що також мав можливість притягнути ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, слід зауважити, що відповідно до вимог ст. 38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду.

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Отже, як встановлено у судовому засіданні та слідує із матеріалів адміністративної справи, конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 відбувся 24.10. 2014 року, а Відповідача- 3 ОСОБА_4 наказом Головного управління МВС України в м. Києві № 397 о/с було призначено на посаду начальника відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві лише 31.01. 2015 року, тобто, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП України перебуваючи на посаді начальника не міг притягти ОСОБА_7 до відповідальності, так як на момент його призначення сплили терміни притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, Наказом МВС № 1050 від 19.11. 2012 затверджена Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Пунктом 3.5 визначено, що заяви і повідомлення, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, у яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов"язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України " Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Тобто начальник, або особа, яка виконує його обов"язки у разі явного адміністративного правопорушення накладає резолюцію: " Скласти адміністративний протокол. Доповісти."

Відповідно до усного наказу начальника Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9 щодо розмежування території району між територіальними відділами міліції Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві дільничні інспектори міліції, адміністративні зони яких розташовані на території обслуговування територіальних відділів міліції, безпосередньо підпорядковуються начальникам цих територіальних відділів.

В матеріалах за зверненнями ОСОБА_5, безпосередньо на заявах які він подавав до Дарницького РУ ГУМВС України у м. Києві, стоять резолюції заступника начальника Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві- начальника відділу громадської безпеки ОСОБА_10 та начальника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві - ОСОБА_9 Безпосереднім виконавцем матеріалів за заявами Позивача був визначений ОСОБА_6 і відповідно до накладених резолюцій, вказані заяви були направлені для проведення додаткової перевірки з метою підтвердження або спростування викладених обставин. Після проведеної перевірки у разі не підтвердження інформації, зазначеної заявником, вона розглядається на підставі ЗУ " Про звернення громадян", та складається відповідний висновок про розгляд звернення, який затверджує керівник районного управління , або особа, яка його заміщує. Висновки, складені за результатами розгляду заяв ОСОБА_5 вивчені заступниками начальника районного управління та затверджені ними, що свідчить про обгрунтованість їх складення та правильність прийнятого рішення. Тобто це і являється контролем з боку керівництва районного управління за підлеглими.

Як вже зазначалося вище, обидві заяви Позивача розглядалися в Дарницькому РУ ГУМВС України на підставі ЗУ «Про звернення громадян», крім того наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 затверджено Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організація їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 4.3 вказаного Положення передбачено, що за результатами перевірки звернення складається мотивувальний висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання.

Відповідно до Порядку складання висновку про результати розгляду звернення громадян, такий висновок складає безпосередній виконавець, який здійснював перевірку вивчає обґрунтованість його складання та затверджує такий висновок начальник районного управління або його заступник. Відповідно до Порядку складання висновку за результатами звернення громадян такий висновок не потребує погодження з безпосереднім керівником ВДІМ Дарницького РУ або його заступником, тобто відсутній факт бездіяльності начальника ДІМ ОСОБА_4, так як ці повноваження покладені на інших посадових осіб органу, при проведені перевірки по заяві та прийняття законного рішення, відповідно ЗУ «Про звернення громадян».

Як вбачається з матеріалів справи, висновок від 07.11.2014 за заявою зареєстрованою в ЄО за №47871 від 24.10.2014 затверджено заступником начальника Дарницького РУ - начальником ТВМ № 1 Дарницького РУ - ОСОБА_11, а висновок від 11.12.2014 за заявою зареєстрованою в ЄО за № 51300 від 14.11.2014 затверджено заступником начальника Дарницького РУ - начальником відділу громадської безпеки - ОСОБА_10, які позивачем не оскаржені і не скасовані та на даний час чинні.

Щодо бездіяльності Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві під час розгляду заяв Позивача, останній зазначає, що Дарницьке РУ не проконтролювало дії свого підлеглого ОСОБА_6 в результаті чого правопорушника не притягнуто до адміністративної відповідальності, та саме в цьому на думку Позивача полягає бездіяльність районного управління.

Пунктом 3.5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС від 19.11.2012 № 1050, визначено, що заяви і повідомлення, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, у яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України „Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до накладених керівниками Дарницького РУ на підставі вищезазначеної Інструкції, резолюцій , заяви були скеровані для проведення перевірки з метою підтвердження або спростування викладених обставин

Визначений виконавець ДІМ ОСОБА_6, при розгляді заяв ОСОБА_5 щодо вчинення адміністративного правопорушення, керувався статтею 251 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але не встановивши ознак адміністративного правопорушення, керуючись зібраними матеріалами (наявними доказами), обставинами конфлікту, даними про осіб, прийняв рішення за заявами Позивача на підставі ЗУ «Про звернення громадян» та складені відповідні висновки про розгляд звернення, які затверджує керівник районного управління, або особа, яка його заміщує на підставі вимог Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організація їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177.

З матеріалів справи вбачається, що висновки, складені за результатами розгляду заяв ОСОБА_5, вивчені заступниками начальника районного управління та затверджені ними, що свідчить про обґрунтованість їх складення та правильність прийнятого рішення, що і контролем, з боку керівництва районного управління, за розглядом заяв відповідно до вимог чинного законодавства. Тому в даному випадку відсутній факт бездіяльності Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, так як виконані всі вимоги вищезазначених нормативних актів МВС України та діючого законодавства.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян» у разі порушення законодавства про звернення громадян, особи винні у порушенні цього закону несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві в частині складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 24.10.2014, є необгрунтованим, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо накладення адміністративних стягнень відповідно до вимог п.З ч.2 ст. 17 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України - правовий порядок в Україні гарантується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

і-

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 19, Конституції України; ст. ст. 2, 8,9, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. 24 ЗУ «Про звернення громадян», Главою 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ст. ст., 38, 173, 251, 252 КУпАП, Пунктом 3.5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події , затвердженої Наказом МВС № 1050 від 19.11. 2012 року, Пунктом 4.3 Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організація їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджено наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177,суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 , Начальника дільничних інспекторів майора міліції ОСОБА_4 про визнання бездіяльності суб"єкту владних повноважень та зобов"язання вчинити дії, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30 грудня 2015 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК