Рішення № 54914800, 25.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7852/15

Головуючий у першій інстанції:

ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Мартинової К.П., Процик М.В.,

при секретарі - Феленко В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби, ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась із позовом до Одеського міського управлінні юстиції в особі Реєстраційної служби та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позову посилалась на те, що згідно договору дарування від 15.12.1992 року є власником 67/100 частин житлового будинку, що знаходиться в м. Одесі по вул. Південна (колишня Миколаївська) дорога під №37 та складається з однієї кам'яної будівлі літ. «Б» житловою площею - 43,8 кв.м з надвірними господарчими спорудами: «А» - літня кухня, «Г,3» - вбиральня, «Ж,Д,К,И,Л» - сараї, №1-6 огородження, І - мощення. ОСОБА_2, який є співвласником 33/100 частин зазначеного будинку, в користуванні якого перебувала із житлового будинку літ.«Б» одна житлова кімната, площею 21 кв.м., збудував на її місці житловий будинок під літ.«М» без її згоди, зайняв прилеглу територію, не відступивши від старого житлового будинку літ.«Б». В звязку з порушенням відповідачем будівельних норм і правил під час будівництва, частина житлового будинку літ.«Б», якою користується позивачка руйнується.

Виданим свідоцтвом про право власності порушені її права співвласника, змінена частка у праві власності позбавляє її прав на користування земельною ділянкою в розмірі за її правовстановлювальними документами, тому вона вимушена звернутися до суду.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.08.2015 року задоволено позов ОСОБА_3 Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1986240 від 26 квітня 2013 року державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області - ОСОБА_4 щодо проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки: 93/100 на домоволодіння, що розташоване: Одеська обл., м. Одеса, Південна дорога, будинок 37, за суб'єктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справи на об'єкт нерухомого майна. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності бланк серії САЕ №920742 від 26.04.2013 року про право власності на нерухоме майно індексний номер 2967006, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції державним реєстратором ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на об'єкт: 93/100 частин домоволодіння за адресою: м.Одеса, Південна дорога, будинок 37, що складаються з житлового будинку літ. «М» - повністю, житловою площею 108,2 кв.м. загальною площею 268,7 кв.м. Скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкт: 93/100 частин домоволодіння за адресою: м.Одеса. Південна дорога, будинок 37, що складаються з житлового будинку літ. «М» - повністю, житловою площею 108,2 кв.м., загальною площею 268,7 кв.м у Державному реєстрі від 22.04.2013 pоку, реєстраційний номер: 50943251101, номер запису про право власності: 807137. Вирішено питання щодо судових витрат.

У апеляційній скарзі Одеське міське управління юстиції в особі реєстраційної служби, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно договору дарування від 15.12.1992 року, посвідченого нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори, реєстр. № 1-4501, зареєстрованого в ОМБТІ 30.12.1992 року №17571 стор. 63 кн.184 є власником 67/100 частин жилого будинку, що знаходиться в м. Одесі по вул. Південна (колишня Миколаївська) дорога під №37 та складається з однієї кам'яної будівлі літ. «Б» житловою площею - 43,8 кв.м з надвірними господарчими спорудами: «А» - літня кухня, «Г,3» - вбиральня, «Ж,Д,К,И,Л» - сараї, № 1 -6 - огородження, І - мощення.

В її користуванні знаходяться в житловому будинку літ. «Б» приміщення 1-1 пл.6,4 кв.м, 1-2 пл. 8,4 кв.м, 1-3 пл. 1,1 кв.м, 1-4 пл.10,8 кв.м, 1-5 пл.17,4 кв.м, 1-6 пл.11,0 кв.м, 1-7 пл.6,3 кв.м, 1-8 пл.12,3 кв.м, 1-9 пл. 19,6 кв.м, 1-10 пл. 17,7 кв.м, літні кухні літ. «И», А, убиральня літ. «З», сарай літ. «Ж», І, III - вимощення, огорожа. (т.1, а.с. 11-12).

11.03.1989 року на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом Восьмої одеської держнотконтори, р.№1-1247, відповідачу ОСОБА_2 належать 33/100 частин зазначеного будинку. В користуванні ОСОБА_2 із житлового будинку літ.«Б» знаходилась одна житлова кімната площею 21 кв.м. (т.1, а.с. 12-14)

В 2004 році ОСОБА_2 зруйнував кімнату площею 21 кв.м, що була частиною житлового будинку літ.«Б» і знаходилась в його користуванні, і на її місці, а також зайнявши прилеглу територію, не відступивши від старого житлового будинку літ.«Б», побудував житловий будинок літ.«М».

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.02.2012 року, яким було визнано за ОСОБА_5 право власності на 93/100 частини будинку №37 по вул. Південна дорога у м. Одесі з надвірними господарськими спорудами, однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.07.2012 року рішення апеляційного суду Одеської області від 08.02.2012 року скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.1, а.с. 16-17).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 18.12.2012 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2011 року, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на 93/100 частин домоволодіння № 37 по вул. Південна дорога у м. Одесі було залишено без змін.

Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2012 року було встановлено, що ОСОБА_2 фактично не реконструював належну йому частину домоволодіння, а побудував житловий будинок під літ.«М» і відповідне будівництво було здійснено за наявності згоди співвласника ОСОБА_3 на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності або на будівництво житлового будинку під літ.«М».

На підставі заяви ОСОБА_2 про реєстрацію прав та обтяжень від 22.04.2013 року, копії паспорта, копії договору дарування від 11.03.1989 року, сертифікату відповідності житлового будинку від 25.08.2010 року №15000923, довідки про розрахунок ідеальних часток від 27.09.2010 року, акту готовності обєкта до експлуатації від 25.08.2010 року, копії технічного паспорту на домоволодіння, копії заяв ОСОБА_3 від 12.10.2010 року та 23.06.2002 року, копії державного акту на право приватної власності не землю державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1986240 від 26 квітня 2013 року щодо проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки: 93/100 на домоволодіння, що розташоване: Одеська обл., м.Одеса, Південна дорога, будинок 37, за суб'єктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справи на об'єкт нерухомого майна.

На підставі вищевказаного рішення державного реєстратора було видано свідоцтво про право власності серії САЕ № 920742 від 26.04.2013 року про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 на об'єкт: 93/100 частин домоволодіння за адресою м.Одеса, Південна дорога, будинок 37, що складаються з житлового будинку літ.«М» - повністю, житловою площею 108,2 кв.м, загальною площею 268,7 кв.м., а також здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт: 93/100 частин домоволодіння за адресою м. Одеса, Південна дорога, будинок 37, що складаються з житлового будинку літ.«М» - повністю, житловою площею 108,2 кв.м, загальною площею 268,7 кв.м у Державному реєстрі від 22.04.2013 року номер:50943251101, номер запису про право власності: 807137 (т.l, а.с. 192-221).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оформленням права власності на збільшену частку без згоди позивачки порушені її права співвласника будинку, і тому право власності зареєстроване неправомірно.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи, ґрунтується на законі.

Частиною 3 ст.356 ЦК України встановлено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Згідно ч.4ст.356 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Як встановлено судом, на підтвердження факту надання згоди реєстратором було отримано дві заяви від імені ОСОБА_3 від 20.06.2002 року та від 12.10.2010 року про згоду із розрахунком часток у домоволодінні, проте зі змісту жодної із заяв достовірно встановити те, про що конкретно було надано згоду встановити неможливо.

Так, із заяви від 26.06.2002 року видно, що ОСОБА_3 надала згоду як на реконструкцію, так і на будівництво будинку, що є різними за змістом діями, а із заяви від 12.10.2010 року не вбачається чітко визначеного розміру часток, згоду на які надано ОСОБА_3, хоча зясування цього має істотне значення, оскільки спір виник не з приводу відсутності згоди на реконструкцію частини будинку, таке не заперечувалось, а з приводу будівництва нового будинку, що призвело до істотного збільшення частки іншого співвласника із зайняттям території земельної ділянки.

Крім того, реєстрація права власності була здійснена в 2013 році із застосуванням заяв відповідно 2002 та 2010 років, тобто без зясування актуальних відомостей станом на час звернення про реєстрацію права власності.

Більш того, ухвалою апеляційного суду було відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на частину будинку саме з підстав відсутності належних доказів на підтвердження факту надання згоди, що має преюдиційне значення для цієї справи.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення прав позивачки виданим свідоцтвом про право власності на частину будинку як співвласника будинку.

З матеріалів справи вбачається, що сторонам як співвласникам на праві спільної сумісної власності належить спірна земельна ділянка під будинком, частки у праві власності не визначені, отже збільшення частки у праві власності на будинок ОСОБА_2 матиме наслідком визначення права користування земельною ділянкою в більшому розмірі без згоди ОСОБА_3, тому з огляду і на такі обставини її права співвласника є порушеними.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом безпідставно прийнятий до уваги факт подання ОСОБА_2 заяви до реєстраційної служби про реєстрацію права власності, обізнаним про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 93/100 частин домоволодіння №37 по вул. Південна дорога у м. Одесі. Дійсно, законом не передбачено надання рішення суду як умова реєстрації права власності, водночас неповідомлення служби про такі обставини мало негативні наслідки, оскільки фактично за наявності спору з цього приводу, неактуальності письмової згоди від 2002 та 2010 років за умов такого рішення суду призвело до не зясування актуальних відомостей щодо можливості реєстрації права, коли фактично існує спір з цього приводу. В свою чергу, сам факт звернення ОСОБА_2 із позовом до суду про визнання права власності на змінену частку є підтвердженням існуванням між сторонами спору з цього приводу, незважаючи на наявність відповідних заяв.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги реєстраційної служби про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, ураховуючи положення ст.1 ЦПК та ст.2 КАС, не є публічно правовим спором і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та /або органом місцевого самоврядування як субєктом приватного права фізичною особою, в якому управлінські дії субєкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь субєкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Відповідно до п.27 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно із ст.19 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У звязку із цим суд відповідно до ч.1ст.21,ст.393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права та інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Разом із тим, не можна погодитися із рішенням суду в частині задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності, оскільки таке є непередбаченим законом способом захисту прав.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є підставою для скасування державної реєстрації самим реєстратором і не повинно здійснюватися судом.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині скасування державної реєстрації права власності скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в зазначеній частині, а саме в задоволенні позову про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на 93/100 частини домоволодіння по вул.Південна дорога в м.Одесі.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2015 року в частині задоволення позову про скасування державної реєстрації права власності на частину домоволодіння №37 по Південній дорозі в м.Одесі за ОСОБА_2 скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби про скасування державної реєстрації права власності на частину домоволодіння №37 по Південній дорозі в м.Одесі відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: