Ухвала суду № 54914473, 16.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/7989/15 Головуючий І інстанції -

Справа: № 638/224/14-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

за участі секретаря Красношапка К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» в особі правонаступника: Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» про захист прав споживачів і визнання договорів недійсними, -

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до Публічного Акціонерного товариства « Неос Банк» в особі Публічне Акціонерне Товариство « Банк Кіпру» про захист прав споживачів і визнання договорів недійсними.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2014 року позовні вимоги були задоволені частково: визнано АБ «АвтоЗАЗ банк» в особі правонаступника ПАТ «Банк Кіпру» таким, що порушив права ОСОБА_2 як споживача за кредитним договором та договором про погашення заборгованості від 16.05.2012. Визнано недійсним договір про погашення заборгованості від 16.02.2012 № ДД-02-12 між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Кіпру». В іншій частині позову було відмовлено.

Представником ПАТ «Неос Банк» (правонаступника ПАТ «Банк Кіпру») було подано заяву про перегляд заочного рішення; ухвалою суду від 23 березня 2015 року заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

На зазначену ухвалу суду першої інстанції позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій вона зазначила, що вважає цю ухвалу суду такою, що не відповідає чинному законодавству України.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що з березня 2015 року про дати судових засідань суд ОСОБА_2 не повідомляв, ані повістки, ані повідомлення нею не отримувались. Разом з тим, позивач періодично перебуває у службових відрядженням та інших поїздках за межами Харкова.

Враховуючи викладене вище, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи скарги і матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому проваджені у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася у судове засідання і від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд прийшов до висновку, що сторона позивача зловживаючи своїми процесуальними правами, не зявлялася до судових засідань, а саме після 06.07.2015 року та 26.08.2015 року, і втратила цікавість до вирішення справи.

Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи та зроблені з порушенням вимог цивільного процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, і якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, після постановлення ухвали про скасування заочного рішення, розгляд справи неодноразово призначався.

В судові засідання призначені на 02.04.2015 року о 14-30 год., 21.05.2015 року о 15-30 год., 15.06.2015 року о 10 год. 30 хв., 10.08.2015 року о 10-50 год., 26.08.2015 року о 12-00 год. позивач та її представник не зявлялися.

27.04.2015 року зявлялася представник позивача ОСОБА_3, а 06.07.2015 року о 11-30 год., судове засідання не відбулося у звязку з несправністю засобу технічного фіксування судового засідання.

З висновком суду першої інстанції про те, що на кожне судове засідання, яке призначалося після 06.07.2015 року належно повідомлені позивач та її представник, не зявилися, погодитися не можна, оскільки він не є вмотивованим та спростовується матеріалами справи. Відсутні у справі також і дані про направлення та вручення судової повістки-повідомлення представнику позивача, а сама позивач отримала таке повідомлення тільки у день судового засідання 26.08.2015 року, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 74, та ч. 3 ст. 191 ЦПК України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою, рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно ч.1, 2 ст.76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали повертається до суду.

Частиною третьою статті 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", суд закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалах, постановлених з цього приводу. Про наслідки вчинення зазначених процесуальних дій суд роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК і правил, що їх регулюють.

Суд, при розгляді справи, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, повинен сприяти всебічному і повному зясуванню обставин справи, розяснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджати про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим Кодексом.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 26 серпня 2015 року, суд першої інстанції не врахував вказаних вимог законодавства.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права підтверджуються матеріалами справи.

Судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 311 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч. 2ст.307, п.3 ч.1 ст.311, 313, 314, 315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Неос Банк» в особі правонаступника: Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» про захист прав споживачів і визнання договорів недійсними- повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: Т.М. Костенко

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_4