Рішення № 54913590, 14.12.2015, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/611/15-ц

Провадження № 2/628/430/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Купянський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Цендра Н.В.,

при секретарі Кравцовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Купянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Територіальної громади в особі ОСОБА_1 міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до територіальної громади м. Куп'янська Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

посилаючись на те, що 15.01.2015 р. на адресу позивача надійшла ухвала суду про залучення в інтересах держави Україна, у якості відповідача ОСОБА_1 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області за позовною заявою ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. З даного позову позивачу стало відомо, що 24.11.1993 року, ОСОБА_3, яка померла 02.06.2014 року, склала заповіт, за яким належну їй на праві власності кооперативну квартиру, яка знаходиться у Житлово-будівельному кооперативі № 5 в АДРЕСА_1 заповіла державі. Звернувшись до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом було розяснено, що строк для прийняття спадщини закінчився 02.12.2014 року. У звязку з чим для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивач і звернувся до суду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник ОСОБА_1 міської ради Харківської області у судове засідання не зявився, надав до суду заперечення, в яких просив справу розглянути без його участі, та при вирішенні справи врахувати, що відповідно до абзацу 3 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді таких категорій справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи, обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса v вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Згідно абзацу 6 пункту 24 цієї ж постанови, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому позивачем не вказується поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Заповітом від 24.11.1993 р., ОСОБА_3, заповіла державі належну їй на праві власності кооперативну квартиру, яка знаходиться у Житлово-будівельному кооперативі № 5 в АДРЕСА_1. (а.с. 3)

Згідно листа ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Харківської області від 04.02.2015 р. спадщину після померлої 02.06.2014 р. ОСОБА_3, прийняла ОСОБА_2 (а.с. 4)

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.08.2015 р. скасовано рішення Купянського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2014 р., яким було задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання з ОСОБА_5

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30.09.2015 р. скасовано рішення Купянського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2015 р., яким було задоволено позов ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідност. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.3 ЦПК України у випадках встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Ч.3 ст.17 ЦК України дозволяє органу державної влади здійснювати захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Згідно Положення «Про Державну фіскальну службу України» затвердженого

Постановою КМУ від 21 травня 2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Випадки, в яких контролюючі органи, до яких відноситься позивач, мають право подавати позови до суду, перелічені в ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно із приписами зазначених норм контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо:

- визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, повязаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

- зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу), та зобовязання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

- накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

- нарахування та сплати податкових зобовязань, коригування відємного значення обєкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання;

- вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

- порушення справ про банкрутство;

- застосування санкцій, повязаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- визнання осіб повязаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.

У Постанові Пленуму ВАСУ «Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року № 2 та від15 травня 2014 року№6» від 22.05.2015 р. зазначено, що правовідносини, які виникають під час виконання Державною фіскальною службою України та її територіальними органами покладених на них завдань, є публічно-правовими, а справи зі спорів між субєктами цих відносин є адміністративними».

Відтак, діючим законодавством, не передбачено право податкового органу на звернення до суду в інтересах держави, із цивільним позовом в порядку спадкування, а саме про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини при переході спадкового майна до держави.

Цивільний Кодекс України у ст. 170 закріплює загальне правило щодо органів, через які діє держава у цивільних відносинах, згідно з якою, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава набуває для себе цивільні права та створює цивільні обов'язки, тобто реалізує свою дієздатність, через свої органи (органи державної влади), що діють в межах їхньої компетенції, встановленої законом про статус цих органів, оскільки поза їх діяльності вона діяти не може, незалежно від того, йдеться про цивільно-правові чи інші, наприклад, державно-правові відносини.

Згідно ч. 4 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» при переході спадкового майна до держави, свідоцтво про право на спадщину, видається відповідному фінансовому органові.

З аналізу діючого законодавства вбачається, що одним із фінансових органів, який набуває і здійснює цивільні права та обов'язки для держави є Державна казначейська служба України (Казначейство), яке здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. (Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Постановою КМУ № 215 від 15.04.2015 р.)

На підставі викладеного, враховуючи, що правовідносини, які виникають під час виконання Державною фіскальною службою України та її територіальними органами покладених на них завдань, є публічно-правовими, а справи зі спорів між субєктами цих відносин є адміністративними, беручи до уваги, вимогу ст. 67 Закону України «Про нотаріат», що при переході спадкового майна до держави, свідоцтво про право на спадщину, видається відповідному фінансовому органові, а таким фінансовим органом, на думку суду, є Державна казначейська служба України, яка у м. Купянську здійснює свої повноваження через ГУ державної казначейської служби України в Харківській області, тому суд вважає, що ОСОБА_1 обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області є неналежним позивачем у даній справі, у звязку з чим, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1217-1218, 1261, 1272 ЦК України, ст.ст.10,60,88,213,215,223 ЦПК України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Територіальної громади в особі ОСОБА_1 міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Купянський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2015 року.

Суддя Купянського міськрайонного суду

Харківської області ОСОБА_6