Рішення № 54913525, 22.12.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/23157/14-ц

н/п 2/640/753/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення юридичного факту - проживання з однією сімєю із померлим ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, а також визнання спільною сумісною власністю майна: житлового будинку із надвірними будівлями по вул..Васильєва,6, загальною площею 227 кв.м., побутового майна меблі, техніка, картини, ікони та пістолет, на суму 142527,60 грн. та поділ вказаного майна, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину будинку та побутового майна на суму 656788,10 грн., посилаючись на ст.ст.3, 60, 61, 70, 74 СК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в період з 06.06.2006р. проживала однією сум'єю із ОСОБА_5 до його смерті - 25.07.2014р., без реєстрації шлюбу. В період проживання вони за спільні кошти зробили у будинку по вул.Васильєва, 6 в м.Харкові внутрішні роботи, належне інженерне обладнання , перебудували літню кухню, перебудувли балкон, тому вказний будинок є майном набутим в період спільного проживання та є спільною сумісною власністю.

Також період спільногопроживання вони придбали інше майно: спальний гарнітур дерев'яний (ліжко, матрац, шафа 4-х секційна, комод, дзеркало. 2 тумбочки); телевізор плазмовий LG 42PT81; підставка під телевізор TEXHOLINK 4004; телевізор плазмовий TOMSON 39FU6663; мякі меблі (1 диван, 2 крісла); диван «Рікко»; корпусні меблі (пенал кутовий , вітрина, письмовий стіл, шафа кутова, надставка на стіл); дерев'яну декоровану підставку для квітів-3 од.; корпусні меблі ОСОБА_6 «Фандер»; холодильник SAMSYNG RL 48RЕ; пральну машину НOTPOINT /ARІSTON; газову колонку BOSCН TЕRM4000 О WR 10/13/15-2Р; косарку ROTАК 34; пилосос BOSCН BSCGL3; домофон GARDI DPS-24B; кухонні ваги SATYRN ST-KS7801; спутнікову антену та ТВ тюнер; обладнання для Інтернету абонентський пристрій BDCOM Р1501; роутер ASYS RЕ -N12; кришталеву люстру; ікони для іконостаса з зображенням святих; ікону із зображенням пресвятої діви; картину натюрморт; картину натюрморт з вікном; картину портрет написаний в 2011р., а також пістолет "Макаров", тому вкзане майно є спільною сумісною власністю та підлгає поділу.

Відповідачі у поданих запереченнях та у судовому засіданні через своїх представників, проти позовних вимог заперечували, зазначаючи, що їх померлий батько однією сімєю із позивачкою не проживав, спірний житловий будинок з надвірними будівлями був збудований, ще в 1998 році. Рухоме майно, яке просить позивачка визнати спільним сумісним та поділити, відсутнє.

Свідок ОСОБА_6 (працювала прибиральницею у будинку з 2006р. по 2012р.) засвідчила, що у 2006 році померлий привів позивача додому та сказав, що це його дружина и вони стали мешкати разом як сім»я. Вони разом ремонтували будинок, міняли вікна в якихось кімнатах, котел, ремонтували кришу, однак дату придбання, ремонту та марки речей значити не змогла.

Свідок ОСОБА_7 (дочка ОСОБА_6В.) засвідчила, що коли допомагала матері з 2007р. по 2008р. прибирати будинок, бачила позивачку. Яку померлий представляв як дружину, в той період в будинку здійснювався ремонт.

Свідок ОСОБА_8 ( є другом позивача та померлого, познайомились на відпочинку) засвідчила, що померлого вважала чоловіком позивача. Бувала у них в домі на деякі свята, позивачка та померлий зустрічали її як подружжя. Перший раз у будинку по вул. Тихій,6 вона була у 2007 році. Деякі кімнати потребували реконструкції. Вона бачила, що змінили спальну, нова мебель у бібліотеці, у дитячій, придбали телевізор, люстру та меблі. Однак, коли були придбані меблі, опису меблів, де були встановлені меблі , який телевізор (марку) , яка люстара - не знає.

Свідок ОСОБА_9 (працював рядом із фірмою директором якої був померлий) засвідчив, що позивача знає, оскільки є друзями, з померлим також був знайомий та бував у нього вдома, оскільки померлий збирав картини свідка так як останній є художником. Йому відомо, що померлий ОСОБА_4 вселився у будинок по вул.Тихій, 6 у 1999 році разом із дружиною ОСОБА_10. У 2006році ОСОБА_9 приїхав до померлого додому та той представив йому позивача як свою дружину та вони проживали разом., робили ремонт у будинку, купували меблі.

Свідок ОСОБА_11 засвідчив, що позивача знає оскільки вони є сусідами. Він думав, що позивач та померлий були чоловіком та дружиною, оскільки вони жили разом. Бачила, як позивачка працювала на подвірї. Також бачила як до будинку підвозились якісь будівельні матеріали, однак точної дати не памятає. Зазначила? що станом на 2004р. будинок де проживав померлий був збудований.

Свідок ОСОБА_12 (сусід) засвідчив, що з позивачем знайомий, відповідачів не знає, померлого також знав. Вважав померлого та позивача чоловіком та дружиною, вони разом їздили на роботу. Також бачив як позивач та померлий міняли деякі вікна та бачив робочих біля каналізації, однак коли робились вказані роботи та коли саме позив з померлим проживали разом назвати не зміг. Його будинок знаходиться неподалік та він з другого поверху бачив, як велись якісь будівельні роботи.

Свідок ОСОБА_13 засвідчив, що позивачка є його донькою, відповідачів він не знає. Померлого знав, були дружні відносини. З 2007 року часто бував у домі де мешкала позивачка разом з померлим, вважає, що донька любила померлого. Бачив, що придбали нові меблі, міняли каналізацію, котел, були поміняні вікна, однак хто робив ремонтні роботи йому не відомо, коли здійснювалися вказані роботи назвати не зміг

ОСОБА_2 (син померлого ОСОБА_4О.) будучи допитаним у якості свідка, показав, що будинок по вул.Тихій, 6 був збудований у 1998 році, в той же рік батько переїхав у будинок разом із дружиною ОСОБА_10 та її сином ОСОБА_14, будинок був повністю готовий із внутрішніми роботами та меблями. У батька з позивачкою були стосунки, вона часто бувала у батька по вул.Тихій, 6, однак у 2011 році посварилася із батьком, вивезла усі свої речі з будинку.

ОСОБА_3 (син померлого ОСОБА_4О.) будучи допитаним у якості свідка, показав, що будинок по вул.Тихій, 6 був збудований у 1998 році, в той же рік батько переїхав у будинок разом із дружиною ОСОБА_10 та її сином ОСОБА_14, будинок був повністю готовий із внутрішніми роботами та меблями. Позивачку знає, вона працювала на фабриці разом із батьком стала проживали із батьком десь у 2008 році, однак у 2011 році посварилася із батьком, вивезла усі свої речі з будинку.

ОСОБА_15 засвідчила, що позивача знає, в службових відносинах, відповідач ОСОБА_2 її чоловік, померлий свекр. Будинок по вул. Тиха, 6 в м. Харків побудований у 1998 році, всі кімнати були облаштовані, меблі та комунікації були, вселився із дружиною ОСОБА_16 Позивач проживала у будинку з померли з 2008-2011року в якості співмешканки, а потім з 2012 по 2013рік чи по 2014рік точно не памятає, на момент проживання позивача ремонт у будинку не робився. Все, що зазначено у позові нічого не робилось. Всі речі померлий купував за свої кошти.

Свідок ОСОБА_17 засвідчив, що померлий є їй свекром. У 1998 році будинок був побудований та заселений, на той час померлий переїхав туди разом із дружиною ОСОБА_16 та її сином ОСОБА_18 Позивачка є одна із знайомих її свекра. На момент вселення позивачки та померлого будинок був готовий на сто відсотків, усі кімнати були готові ( меблі, техніка тощо).. Була у будинку у 2014році там нічого не змінилось. Чи проживали померлий та позивачка однією сім»єю не відомо.

Свідок ОСОБА_19 засвідчив, що позивача не знає, а померлого знала, оскільки він був другом її батька, також працювала на фабриці де був директором померлий десь до 2000р.. Померлий здійснював будівництво будинку з 1992-1993р., переїхав проживати до будинку у 1998 р. під новий рік.

Свідок ОСОБА_20 засвідчив, що померлий був його дідусем, позивачку знає погано, чи проживала позивачка з померлим не знає. Дідусь проживав у будинку по вул.Тихій, 6 спочатку із бабусею ОСОБА_16 (вказав її та себе на знімках т. 1 а.с.104, 107), потім із ОСОБА_21.

Свідок ОСОБА_22 засвідчила, що з померлим вона проживала разом з 2004р. до осені 2006р. по вул.Тихій,6, будинок був повністю збудований, мались внутрішні роботи, меблі , комунікації. Позивачка у будинку по вул. Тиха, 6 в м. Харків не жила до осені 2006року її не бачила.

Свідок ОСОБА_18 (пасинок померлого ОСОБА_4О.) показав, що будинок по вул. Тихій, 6, будувався у 90-х роках, будував його померлий ОСОБА_4, усі родичі допомагали. У 1998році будинок був повністю готовий та ОСОБА_4, із дружиною ОСОБА_16А.(матірю свідка) та він вїхали у вказаний будинок. Він проживав у будинку до липня 2005р. У 2008 році позивачка переїхала до померлого та мешкала там як подруга. Він бував у будинку після 2005 р. ніяких суттєвих змін в облаштуванні будинку не бачив.

Свідок ОСОБА_10 (дальній родич померлого та відповдіачів) засвідчив, що з позивачем стосунків немає, познайомився у лікарні, коли хворів померлий. Будинок будував померлий разом із своєю померлою дружиною ОСОБА_10. Останній раз у будинку був у 2005 році, тоді померлий жив із ОСОБА_21. У 2000-2001 році будинок був повністю готовий.

Свідок ОСОБА_23 засвідчив, що позивача знає, оскільки разом працювали на фабриці у померлого, який був директором, з 1976 року по 2014р. Будівництво будинку по вул. Тиха,6 в м. Харків було завершено у 1998 році. Вона двічі була у тому будинку у 2000 році та у 2004 році, будинок був повністю готовий, із влаштуванням внутрішніх робіт та меблів. Позивачка працювала у померлого з 2005 року, у них були відносини, однак сімейними їх назвати неможна.. Позивачка звільнилась за власним бажанням у 2011 році, після сварки із померлим. У 2012 році померли привів на роботу ОСОБА_24 та сказав, що це його улюблена жінка.

Свідок ОСОБА_25 засвідчив, що з позивачем вони є друзями, відповідачів ніколи не бачила. Померлий проживав з позивачкою з 2006 року та по день його смерті як чоловік та жінка. В момент проживання вони робили в домі ремонт, купляли меблі, холодильник. Однак точної дати купівлі не знає.

Свідок ОСОБА_26 засвідчив, що з позивачкою є сусідами. З померлим її бачила, вони проживали однією родиною. Приблизно у 2009 році на першому поверсі будинку все було готово.

Свідок ОСОБА_27 засвідчив, що з позивачкою та померлим вони були сусідами, познайомились з померлим у 2009-2010 році та він представив позивачку як свою дружино. В дім купляли меблі, саджали дерева біля будинку, робили газон, міняли кришу на літній кухні.

Свідок ОСОБА_28 засвідчив, що позивачку він знає, оскільки вони були сусідами та позивачка мешкала разом з померлим як чоловік та дружина з 2006р.. Та коли свідок ОСОБА_28 переїхав у 2001 році, померлий вже проживав у будинку із дружиною ОСОБА_28. З 2014року у будинку була перекрита криша, у дворі застеляли доріжки травою. В нутрі будинку були нові штори, клали плитку у котельній, купували меблі до дитячої. За чиї кошти все придбавалось не знає. Позивачку бачив у будинку кожен день.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Також у відповідності до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, суд розглядає даний позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами у відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України.

Суд лише сприяє у реалізації сторонами їх прав, шляхом розяснення їх процесуальних прав. Особам які були присутні під час судових засідань, суд розяснював їх права, в тому числі позивачу та його представнику.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, позивача, свідчення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_28, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи , вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

З лікарського свідоцтва про смерть, зі свідоцтва про смерть виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби ХМУЮ, вбачається, що ОСОБА_4, 28.02.1948р.н., помер 25.07.2014р. (т.1 а.с. 100-101).

За даними Восьмої Харківської державної нотаріальної контори померлий ОСОБА_4 проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини звернулися сини спадкодавця - ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також ОСОБА_30, заведена спадкова справа, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (т.1 а.с.205-207).

Позивачем у судовому засіданні зазначено, що вона проживала із ОСОБА_4 в період з 06.06.2006р. по 25.07.2014р., тобто до моменту його смерті, сімю без реєстрації шлюбу.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків сусіди ОСОБА_4 - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 показали, що бачили позивачку майже кожен день, вони проживала із померли ОСОБА_4, останній представляв її як дружину, вони їх сприймали як сімю. Також вказані обставини підтвердили також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які здійснювали прибирання у будинку по вул. Тихій,6.

Співробітники померлого у своїх свідченнях також вказували, що їм відомо, що між позивачкою та померлим були близькі відносини.

Свідки зі сторони відповідачів, зокрема ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_17 з 2006 року у домоволодінні за адресою: м.Харків, вул.Васильєва,6 не бували.

За відомостями Харківської гімназії №55, Харківської спеціалізованої шкоди І-ІІІ ступенів №17 де навчався син позивачки ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що за період навчання з 01.09.2008р. по 2013р. адреса проживання в шкільних документах ОСОБА_31 була зазначена як м.Харків, вул.Тиха,6 (на теперішній час вул.Васильєва)

З договору про надання послуг з глобальної мережі Інтернет від 20.06.2014р. з додатками, укладений між ТОВ «АЯК-С» та позивачем вбачається, що на замовлення позивача у будинку 6 по вул. Васильєва (колишня вул.Тиха )в м.Харкові була проведена та наданий доступ до мережі Інтернет.

За відповіддю з лікарні, померлий лікувався в Обласній клінічні лікарні - центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф у січня, лютому, грудні 2011р., а також у червні 2014р., перебував на стаціонарному лікуванні та його під час лікування відвідувала дружина ОСОБА_32 (т. 2 а.с. 164-1656)

Між тим, у судовому засіданні допитані у якості свідків сусіди, колеги по роботі, друзі дату з якої стали проживати сімєю без реєстрації шлюбу позивач та померлий не вказували, також не вказували дату коли вони перестали проживати разом.

Проаналізувавши свідчення усіх допитаних свідків, із співставленням із наявними у справі документами, суд приходить до висновку, що позивач із померлим ОСОБА_4 проживали разом однією сімєю без реєстрації шлюбу з 2006р., однак точної дати не встановлено, по червень 2014 року.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8цього Кодексу.

За ч.1 ст. 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

ОСОБА_4 на підставі Державного акту на приватизацію від 20.04.2000 року належала земельна ділянка розміром 0,15 га. по вул.Тихій,6 с.Циркуни. В подальшому згідно рішення ХРМ №204 від 26.03.2014р. адреса змінена на вул.Васильєва,6 в м.Харкові, у звязку із зміною території м.Харкова.

Згідно акту земельна ділянка була надана ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Харківського району Харківської області Циркунівської сільської ради №165 від 17.05.2007р. вирішено надати дозвіл на збереження житлового будинку з надвірними будівлями по Тихій, 6 загальною площею 227,0кв.м. Актом приймальної комісії від 21.06.2007р., затвердженого розпорядженням Харківської районної державної адміністрації, вказаний будинок прийнятий до експлуатації та видано свідоцтво про право власності від 06.07.2007року Виконавчим комітетом Циркуновської сільської ради, яке зареєстровано в реєстрі. При виготовлені вказаного свідоцтва була допущена помилка в загальній площі будинку - 213,8кв.м. та не були вказані господарські будівлі. У звязку з помилкою це свідоцтво було вилучено та зберігається у матеріалах інвентаризаційної справи, замість нього Виконавчим комітетом Циркуновської сільської ради було видано свідоцтво про право власності 23.04.2012р., у якому було вказано загальну площу - 227,0 кв.м. та усі господарські будівлі на ділянці по вул. Васильєва, 6. Вказане свідоцтво було зареєстровано 23.04.2012року, номер витягу 33919158, р№19466569, номер бланку свідоцтва - САЕ №551274, номер бланку витягу про реєстрацію CEE 560602 (за відомостями БТІ).

Майном відповідно до ч. 1 ст. 190 та ст. 179 ЦК України є окремі речі, сукупність речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обовязки.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, обєкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обовязки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними .

За даними технічного паспорту від 07.03.2007 року на спірний будинок, вбачається, що сам будинок, прибудови до нього, в тому числі ганок, веранда, тераса , каналізаційні ями та надвірні будівлі із воротами були збудовані у 1997-1998р., остання побудова на земельній ділянці відбулася у 2001 році (була збідована альтанка).

Газопровод у будинок був проведений у 1998 році за замовленням ОСОБА_4, що підтверджується актом приймання побудови газопроводу та технічною документацією, актом пуску газу у будинок, із зазначенням, що встановлений газовий котел Бош наданою Харківміськгаз (т.2 а.с.87-98), а також квитанціями на сплату газу за показанням лічильника датовані, починаючи з 1999 року (т.1 а.с.226-243). До електромережі будинок був приєднаний у 1998р., що підтверджується документами наданими з Центрального районного відділення «Харківенергозбуд» (т.2 а.с. 12-19).

Зі свідченнями свідків, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідачів, які узгоджуються із фотознімками (т. 1 а.с. 104-117) та документами, спірний житловий будинок був повністю збудований із влаштуванням внутрішніх робіт, газопостачання, електроенергії та каналізації, встановленням меблів та влаштуванням подвіря, станом на 2003 рік., коли померлий ще проживав у будинку із дружиною ОСОБА_16, померлою 20.11.2003р. (т.1 а.с.129-130).

Крім того, з наданого відеозапису весілля ОСОБА_18 (сина колишньої дружини померлого ОСОБА_16А.), який узгоджується із свідченнями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладання шлюбу ОСОБА_18 від 15.07.2005р., вбачається, що будинок збудований маються вікна двері, поклеєні шпалери , маються сходи у самому будинку, облаштоване подвіря будинку (т.2 а.с. 3, 40)

Як встановлено у судовому засіданні померлий був засновником ТОВ «Ф.Т.Р.» (за даними ЄДОРПУ) також згідно наданих наказів працював в товаристві директором, мав дохід.

Таким чином, хоча право власності на спірний на житловий будинок з надвірними будівлями з юридичної точки зору виникло 06.07.2007року, тобто в період проживання однією сімєю без шлюбу позивача із померлим ОСОБА_4, позивачка не набула на нього права власності, оскільки будинок з надвірними будівлями був збудований до 2006 року, не за спільні кошти.

Посилання позивачки на те, що під час їх спільного проживання із померлим вони придбали та встановили необхідне інженерне обладнання опалювання будинку та його електроживлення, спростовується документами на газифікацію та електропостачання будинку. Так суду дійсно надані документи на заміну у 2013 році лічильника електропостачання у спірному будинку, однак доказів того, що вказаний лічильник взагалі був придбаний споживачем, суду не надано та вказана обставина не свідчить про підключення будинку до електромережі у 2013р.

Здійснення у будинку внутрішніх робіт, зокрема штукатурення стін та стелі кімнат, поклейка шпалер, перебудова каналізації, перебудова балкону, заміна дверей, вікон, перебудова пандусу та балкону, заміна даху літньої кухні - документально не підтверджені, свідчення свідків в даному випадку не можуть бути допустимими доказами, оскільки ними не вказано, коли були здійснені вказані роботи, в якому обємі, скільки витрачено коштів.

Більш того, усі перелічені позивачкою дії є ремонтом будинку, у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених 17.05.2005 N 76 Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства та може судом враховуватися лише в разі, якщо вказані роботи призвели до істотного збільшення житлового будинку з надвірними будівлями, у відповідності до ч. 1 ст. 62 СК України, що позивачкою доведено не було. Більш того, спростовано відповідачами наданим висновком експерта ОСОБА_33, відповідно до якого з 1998 р. істотні ремонтні роботи у будинку не проводились, поліпшень, які б істотно вплинули на споживчу цінність не виявлено. Вказаний експерт має кваліфікацію з оцінки нерухомості, майна, свідоцтво та міститься у реєстрі Міністерства юстиції України атестованих судових експертів (т.3 а.с.10-113).

За клопотанням позивача судом призначалась будівельно-технічна експертиза, однак не була проведена, у звязку із не забезпеченням можливості експертом обстежити будинок та не наданням необхідних документів для її проведення, зокрема чеків, накладних інших документів на придбання матеріалів, а також інвентаризаційної справи. Суд сприяв позивачу у наданні документів експерту, зокрема інвентаризаційної справи, шляхом направлення клопотання експерта до ХМР (де на теперішній час перебувають матеріали), однак ХМР відмовлено в наданні справи з посиланням на необхідність витребування документів шляхом прийняття ухвали про забезпечення доказі. Суд направляв позивачу відмову ХМР, яку вона отримала, однак жодних клопотання з приводу витребування документів, забезпечення доказів не заявляла. (т.3 а.с. 131-139).

Суд зазначає, що не приймає як допустимий доказ акт від 10.12.2014р. складений особами із прізвищами - ОСОБА_34, ОСОБА_11Б, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, оскільки їх підписи є не завірені.

Під час допиту у якості свідків - ОСОБА_34, ОСОБА_11Б, ОСОБА_26, не могли вказати обставини зазначені в акті вказани не змогли.

Стосовно рухомого майна яке просить поділити позивачка, суд зазначає наступне.

Позивачка у позові зазначає, що за час проживання із померлим ОСОБА_4 сімєю вони придбали наступне майно: спальний гарнітур дерев'яний (ліжко, матрац, шафа 4-х секційна, комод, дзеркало. 2 тумбочки); телевізор плазмовий LG 42PT81; підставка під телевізор TEXHOLINK 4004; телевізор плазмовий TOMSON 39FU6663; мякі меблі (1 диван, 2 крісла); диван «Рікко»; корпусні меблі (пенал кутовий , вітрина, письмовий стіл, шафа кутова, надставка на стіл); дерев'яну декоровану підставку для квітів-3 од.; корпусні меблі ОСОБА_6 «Фандер»; холодильник SAMSYNG RL 48RЕ; пральну машину НOTPOINT /ARІSTON; газову колонку BOSCН TЕRM4000 О WR 10/13/15-2Р; косарку ROTАК 34; пилосос BOSCН BSCGL3; домофон GARDI DPS-24B; кухонні ваги SATYRN ST-KS7801; спутнікову антену та ТВ тюнер; обладнання для Інтернету абонентський пристрій BDCOM Р1501; роутер ASYS RЕ -N12; кришталеву люстру; ікони для іконостаса з зображенням святих; ікону із зображенням пресвятої діви; картину натюрморт; картину натюрморт з вікном; картину портрет написаний в 2011р. Вказане майно перебуває в будинку по вул.Васильєва,6 в м.Харкові, куди її не пускають.

В підтвердження придбання вказаного майно позивачкою надалі лише чеки на придбання : мяких меблів «Ріміні» - диван два кресли; дивана «Рикко»; меблів - пенал кутовий , вітрина, письмовий стіл, шафа кутова, надставка на стіл; горку «Фандер», пральну машину НOTPOINT /ARІSTON, косарку ROTАК 34. На інше майно, яке позивачка просить визнати сумісною власністю, документів на його придбання не надала (чекі, накладні, інші розрахункові документи ). Копії гарантійних талонів, інструкції з експлуатації, доказом придбання майна в період спільного проживання, не є.

Відповідно до розяснень, які містяться в п.п.22, 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідачі проти наявності на теперішній час вказаного майна заперечували, також заперечували його вартість, яка зазначена позивачем у позові. Судом ухвалою суду від 08.04.2015р.за клопотання позивача призначалась експертиза, в тому числі із встановленням вартості рухомого майна, однак проведена не була у звязку із не оплатою.

Тобто позивачем не доведено наявність майна яке вона просить визнати спільною сумісною власністю та його поділити.

Надані суду фотознімки (т. а.с. 140-158) не підтверджуються, що вказане майно на час розгляду справи у суді мається в наявності, оскільки дата на знімках відсутня.

Крім того, на фотознімках не відображено ні назви майна, ні торгівельного знаку за яким його можна ідентифікувати майно.

Пістолет, який просить позивачка визнати спільною сумісною вланістю, у відповідност ідо ч.1 ст. 61 СК України не може бути обєктом спільної сумісної власності та подділу не підлягає.

Таким чином, позивачкою не доведені позовні вимоги в частині визнання обсяг майна який вона просить визнати спільною сумісною власністю

На підставі викладеного та керуючись 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сімєю без шлюбу ОСОБА_4, 28.02.1984р.н. та ОСОБА_1, 04.11.1970р.н. в період з 2006 року по червень 2014 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. по 121 грн. 80 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Бородіна Н.М.