Рішення № 54913249, 17.12.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2011/13336/12

Провадження № 2/638/50/15

17.12.15 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Помазан М.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Публічне Акціонерне Товариство «Універсал Банк» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" (далі по тексту Банк. Кредитор), в особі керуючого Харківського відділення №1 ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 28.03.2008 року, зареєстрованої в реєстрі за номером 1781, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з однієї сторони та громадянкою України - ОСОБА_1 (далі по тексту - Позичальник, Клієнт, Боржник), з іншої сторони, був укладений кредитний договір №095-2008-1960 (на придбання майна) - далі по тексту - Договір.

Відповідно до даного кредитного договору Банк надав Позичальникові кредитні кошти у розмірі 35000,00 долл. США. Кредит був виданий готівкою згідно заяви на видачу готівки № 095В501081570015 від 05.06.2008 р„ що також підтверджується випискою, з особового рахунку Позичальника № 26207000202833 з 05.06.2008 року.

Одночасно, з ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №095-2008- 1960Р від 05.06.2008 р., за яким поручитель (п. 1.1.) зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобовязань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору №095-2008-1960 від 05.06.2008 р., укладеного між кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель засвідчив, що усі умови кредитного договору йому відомі.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Кредит, а також сплатити проценти за користуванням Кредитом в розмірі та на умовах, зазначених у цьому Договорі.

09.09.2008 р. Позичальником до Банку було подано заяву про зміну дати сплати суми кредиту, внаслідок чого 16.09.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору №095-2008-1960 від 05.06.2008 р. за якою сторони домовилися встановити новий Графік повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Умови договору з боку Позичальника не виконані, що спричинило порушення вимог ст. 629 ЦК України, відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, що прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення, (ст. 612 ЦК України).

Порушуючи прийняті на себе зобов'язання, Позичальник кредит і відсотки, нараховані за користування кредитом, своєчасно не погашає.

Якщо Боржник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник зобов'язаний передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає в незалежності від наявності у кредитора збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо ж предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Проте, взяті на себе зобовязання Позичальник не виконує, порушуючи як умови договору, так і вимоги норм матеріального права. Отримавши кредит готівкою 05.06.2008 р., починаючи з квітня 2009 року Позичальник взяті на себе зобовязання виконує неналежним чином не вніс до прибуткової каси Банку кредитора жодного платежу як основної суми боргу, так і нарахованих відсотків за користування кредитом протиріч погодженим ним обставин та умов Договору.

Посилаючись на вищенаведені норми Цивільного Кодексу України, умови Договору, представник позивача вважає, що Боржник зобов'язаний повернути кредитору заборгованість по кредиту, нараховані відсотки, підвищені відсотки, що на 24.05.2012 року складає 51937,84 долл. США, в тому числі:

-прострочена заборгованість по кредиту: 3440,14 долл. США;

-сума дострокового стягнення кредиту: 30867,70 долл. США;

-відсотки : 15400.44 долл. США;

-підвищені відсотки: 2229.56 долл. США.

Еквівалент зазначених сум боргу в національній валюті України за офіційним курсом НБУ, станом за дату розрахунку (24.05.2012 року) складає 415113,19 грн. у тому числі:

-прострочена заборгованість по кредиту: 27495,32 грн.;

-сума дострокового стягнення кредиту: 246710,09 грн.;

-відсотки : 123088,02 грн.;

-підвищені відсотки: 17819,76 грн.

На підставі викладеного представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково тільки щодо стягнення із ОСОБА_5 суми тіла кредиту. В іншій частині просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а також застосувати строки позовної давності щодо стягнення із ОСОБА_1 зазначених сум як з поручителя та солідарного боржника.

Надав пояснення про те, що 05 червня 2008 року між ВАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на придбання майна №095-2008- 1960 в сумі 35 000 доларів США, яка в договорі еквівалентна 169820 грн.

З метою забезпечення своєчасного виконання зобовязання за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2, та ОСОБА_1 укладено Договір Поруки № 095-2008-1960-Р.

16 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №095- 2008-1960 від 05 червня 2008 року, де зазначається що, в звязку із зміною дати погашення кредиту сторони домовилися встановити новий графік повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом за договором та виклали додаток №2 до кредитного договору.

В пункті 2.1 Договору Поруки № 095-2008-1960-Р від 05 червня 2008 року зазначено: Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, в наслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Під «Згодою Поручителя» сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Посилається на те, що за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Також посилається на те, що в п.22 Постанови пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється в тому випадку, коли Поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобовязання.

На зміну умов до кредитного договору №095-2008-1960 від 05 червня 2008 року відповідач ОСОБА_2 не давав, ні письмової згоди, ні шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Одночасно зазначає, що Кредитним договором №095-2008-1960 від 05 червня 2008 року передбачалося поступове, поетапне погашення боргу, а після його новації встановлено, що борг має бути повернутий відразу у повному обсязі.

Відповідно до умов пункту 1.2 Кредитного договору датою остаточного повернення кредиту є 01 червня 2023 року, моя порука за ОСОБА_1 є такою, що припинилася, в силу частини 4 статті 559 ЦК України.

Таким чином вважає, що згідно з приписами цивільного законодавства, Кредитний Договір та Договір Поруки мають бути укладені на певний строк (укладення договору на термін законодавством не передбачено). Окрім того, в кожному з цих договорів повинні знайти відображення зміст зобовязань за договором, та строк (термін) зобовязань.

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 Кредитного Договору встановлено строк (термін) виконання ОСОБА_1 боргових зобовязань по поверненню відповідної частини кредиту та сплати процентів. Цей термін становить щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу.

Дати платежу наведено в додатку № 2 «Графік платежів» до кредитного договору. Тобто кожного місяця в певну дату у позичальника, Відповідача, виникало зобовязання сплатити певну суму на користь Позивача - мало місце настання строку виконання основного зобовязання, в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Позивач стверджує, що, починаючи з квітня 2009 року, Відповідач свої зобовязання перестав виконувати. В порушення п. 2.2 договору Поруки: У випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за Основним договором Кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обовязковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом з повідомленням про його вручення).

Отже кожного дня, наступного за ОСОБА_6, простроченого Відповідачем, Позивач мав право звернутися до поручителя з метою отримання від останнього суми платежу. Такого повідомлення відповідач не отримував.

Тобто Позивач фактично просить достроково повернути всю заборгованість за кредитом з Поручителя в розмірі 415113,19 грн., в яку входить:

-прострочена заборгованість по кредиту: 27495, 32 грн.

-сума дострокового стягнення кредиту: 246710,09 грн.

-відсотки: 123088,02 грн.

-підвищені відсотки: 17819, 76 грн.

Вважає, що ця позиція Позивача є безпідставною та протерічить п. 2.2 договору Поруки та ст. 525, 611 ЦК України

Таким чином, строк виконання основного зобовязання сплинув у травні 2009 року. Проте Позивач жодним чином не повідомляв відповідача ОСОБА_2 як поручителя про факти несплати (невиконання основного зобовязання) Відповідачем, не надавши йому можливість своєчасно виконати свої зобовязання поручителя, не допустити нарахування пені на прострочену суму. Також Позивач не повідомляв його про зміну строку виконання зобовязання, та про невиплату суми кредиту у встановлений строк.

Таким чином, в договорі поруки строк закінчення поруки не встановлено, а отже підлягає застосуванню норма, згідно з якою порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Строк виконання основного зобовязання сплинув у травні 2009 року. Протягом шести місяців, до листопада 2009 року включно, Позивач до поручителя свої вимоги не предявив.

Тому, відповідно до приписів ч. 4 статті 559 ЦК України та в п.24 Постанови пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Порука ОСОБА_2 за Договором Поруки №095-2008-1960-Р від 05 червня 2008 року, припинилася.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" (далі по тексту Банк. Кредитор), в особі керуючого Харківського відділення №1 ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 28.03.2008 року, зареєстрованої в реєстрі за номером 1781, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з однієї сторони та громадянкою України - ОСОБА_1 (далі по тексту - Позичальник, Клієнт, Боржник), з іншої сторони, був укладений кредитний договір №095-2008-1960 (на придбання майна) - далі по тексту - Договір.

Відповідно до даного кредитного договору Банк надав Позичальникові кредитні кошти у розмірі 35000,00 долл. США. Кредит був виданий готівкою згідно заяви на видачу готівки № 095В501081570015 від 05.06.2008 р„ що також підтверджується випискою, з особового рахунку Позичальника № 26207000202833 з 05.06.2008 року.

Одночасно, з ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №095-2008- 1960Р від 05.06.2008 р., за яким поручитель (п. 1.1.) зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобовязань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору №095-2008-1960 від 05.06.2008 р., укладеного між кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель засвідчив, що усі умови кредитного договору йому відомі.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Кредит, а також сплатити проценти за користуванням Кредитом в розмірі та на умовах, зазначених у цьому Договорі.

09.09.2008 р. Позичальником до Банку було подано заяву про зміну дати сплати суми кредиту, внаслідок чого 16.09.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору №095-2008-1960 від 05.06.2008 р. за якою сторони домовилися встановити новий Графік повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно зі ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до вищевказаної норми ЦК України (ст.. 1050 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.. 1048 ЦК України).

За клопотанням відповідача ОСОБА_2 судом призначалася судово-економічна експертиза у ХНДІСЕ ім.. Бокаріуса.

Відповідно до висновків експерта № 8757 від 02.10.14 року, в обсязі наданих на дослідження матеріалів, документально підтвердити відповідність розрахунку ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором умовам вказаного кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором, не надається можливим у звязку з відсутністю первинних документів, що підтверджують перерахування кредитних коштів та зарахування коштів на рахунки обліку заборгованості за кредитним договором. Не надалось можливим також підтвердити відповідність методу нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування ПАТ «Універсал Банк» у звязку з відсутністю в наданих на дослідження матеріалах справи зазначеного положення про кредитування. Розмір підвищеної відсоткової ставки, визначений в п. 1.1.1 кредитного договору не відповідає розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період з 2008 по 2014 рік. У звязку з відсутністю первинних документів, визначити розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором не виявилося можливим.

Відповідно до ст.ст. 147, 212 ЦПК України, суд оцінює висновок експерта у сукупності з іншими доказами у справі.

Суд приймає як доказ висновок експерта щодо невідповідності розміру підвищеної відсоткової ставки, визначений в п. 1.1.1 кредитного договору розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період з 2008 по 2014 рік, та відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум підвищених відсотків.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідачами в судовому засіданні не доведено документально, що сума кредиту та відсотків по ньому сплачувалася банку і заборгованість по відсотках на теперішній час відсутня.

Процентна ставка за користування кредитними коштами визначена умовами кредитного договору та за відсутності погашень заборгованості за договором з боку відповідачів, розрахована арифметично. Факт користування кредитними коштами відповідачами не спростований.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, та нараховані відсотки за користування кредитом та відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум нарахованих підвищених відсотків.

Разом з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вищевказаних сум також і з ОСОБА_2 як з поручителя та солідарного боржника з наступних підстав.

З вимог ст. 543 ЦК України вбачається, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредиторами за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.12 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно із ст.. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором, строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі, або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту був визначений позивачем у квітні 2009 року, шляхом направлення позичальнику відповідно вимоги. При цьому позов був поданий до суду у серпні 2012 року. Таким чином, позивачем в строки, передбачені ч.4 ст. 559 ЦК України, не була предявлена вимога до поручителя, а тому суд приходить до висновку, що порука є припиненою.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, понесені та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» прострочену заборгованість по кредиту в сумі 27495 грн. 32 коп. (двадцять сім тисяч чотириста девяносто пять грн.. 32 коп.), суму дострокового стягнення кредиту в розмірі 246710 грн. 09 коп. (двісті сорок шість тисяч сімсот десять грн.. 09 коп.), нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 123088 грн. 02 коп. (сто двадцять три тисячі вісімдесят вісім грн.. 02 коп.).

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення прострочених відсотків відмовити.

В задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 3163, 84 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення.

Суддя: