Ухвала суду № 54912901, 15.12.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25039/15

Провадження №2/522/10953/15

У Х В А Л А

15 грудня 2015 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» про стягнення боргу, пені та штрафу за договором позики у розмірі 2888199,82 грн.

ОСОБА_1 разом з позовною заявою звернувся до суду з заявою, у якій просить у порядку забезпечення позову накласти арешт на все майно яке належне приватному сільськогосподарському підприємству «Перемога», а саме на сільськогосподарську техніку та на посіви озимих сільськогосподарських культур 2015 року, що розташовані на території земель Лісничівської та Переймівської сільських рад Балтського району Одеської області.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заяву позивача необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду у випадках , якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 от 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 не зазначив причин, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтував необхідності у забезпеченні позову, не вказав інші відомості потрібні для забезпечення позову, а саме яке майно на даний час належить відповідачу.

Щодо вимог про накладення арешту на посіви озимих сільськогосподарських культур 2015 року, що розташовані на території земель Лісничівської та Переймівської сільських рад Балтського району Одеської області, суд зауважує, що позивачем на надано доказів про належність озимих посівів, на зазначених територіях, ПрСП «Перемога». Також відсутні відомості про сільськогосподарську техніку та її належність відповідачу.

Окрім того, ОСОБА_1 не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська

15.12.2015