Постанова № 54912821, 22.12.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9731/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Прокопчук Л.М.

за участю представників відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311. В обґрунтування позову вказує, що вона і треті особи є сусідами і всі користуються єдиним проїздом і проходом до будівель багато років. Цей проїзд є єдино можливим, щоб пройти і проїхати до їх будівель. 26 грудня 2007 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 1311 п.41 про передачу у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 448 кв.м. за адресою м. Рівне, вул.Басівкутська,35 ОСОБА_4. Площа 448 кв.м включила в себе частину земельної ділянки, яка є проїздом і проходом до будинку №35А по вул. Басівкутській. Вказує, що по цій дорозі прокладені комунікації і ОСОБА_3 облаштувала її виключно за свої кошти: покрила твердим покриттям і встановили огорожу зі сторони вул. Басівкутської і ця частина земельної ділянки значиться як проїзд в технічному паспорті будинку № 35-А по вул. Басівкутській і генеральному плані від 05 листопада 1966 року земельної ділянки, розробленому на підставі рішення виконкому Рівненської районної ради депутатів трудящих від 05 листопада № 462, яким ця земельна ділянка надавалась для будівництва і обслуговування житлового будинку. Всі ці роки земельна ділянка використовувалась за призначенням. Вважає, що рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 п.41 прийняте з порушенням вимог ч.7 ст. 118 ЗК України, яка передбачає, що при надходженні заяви громадянина про одержання безоплатно у власність земельної ділянки, в тому числі для будівництва і обслуговування будинку,відповідна міська рада розглядає заяву , в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. Всупереч вимогам ст. 118 ЗК України міська рада прийняла рішення про передачу у приватну власність, а не надання згоди на розробку проекту її відведення. Вважає, що ця частина земельної ділянки, яка є проїздом до її будинку не може бути переданою нікому у приватну власність, а має залишатись землями міста. Просить визнати неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311.

ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених по позовній заяві просила їх задовольнити. Суду пояснила, що рішення міської ради порушило її право користування проїздом через земельну ділянку, який існує понад 50 років і був вказаний в генеральному плані від 05 листопада 1966 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити в задоволенні позову, оскільки Рівненська міська рада діяла на підставі законодавства та відповідно до вимог ч.1,2 ст. 118 ОСОБА_6 Кодексу України. Додатково пояснила, що рішення приймалось на підставі заяви ОСОБА_4 та технічного плану земельної ділянки в якому проїзду не було. Пояснення позивача зводяться до порушення її прав на майбутнє. Оскільки у ОСОБА_3 є заїзд з вул. Федіна, вона має право звернутись з позовом про встановлення земельного сервітуту.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Суду пояснила, що проїзду раніше не було і земля під проїзд не вилучалась.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради пунктом 41 Додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2007 року N 1311 земельна ділянка площею 448 кв.м на вул. Басівкутській, 35 була передана ОСОБА_4 в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Рівненською міською радою відповідно до вимог законодавства

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ОСОБА_6 кодексу України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності на землю.

Ст.12 ОСОБА_6 кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, і пункт «а» передбачає розпорядження землями територіальних громад.

Підпункт 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Згідно ч.1 ст.116 ОСОБА_6 кодексу України (в редакції, на момент прийняття рішень Рівненської міської ради від 26.12.2007року), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на

яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ч.1 ст.124 ОСОБА_6 кодексу України (в редакції станом на 26.12.2007 року) було передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

ОСОБА_6 кодексу України передбачають обов'язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку у власність здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права на земельну ділянку.

У відповідності до ОСОБА_6 кодексу України (в редакції станом на 26.12.2007року), передача у власність земельних ділянок громадянам здійснювалась в порядку, встановленому ст. 118.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.118 ОСОБА_6 кодексу України (в редакції станом на 26.12.2007 року), громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. .

Для оформлення права власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 подано до міської ради заяву про передачу їй земельної ділянки площею 448 м на вул. Басівкутській, 35 безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.72) та технічний документ план земельної ділянки на якому в описі меж від букви А до Б землі ОСОБА_7, від букви Б до В землі ОСОБА_3, від букви В до Г землі ОСОБА_8, від букви Г до А землі житлової та громадської забудови м. Рівне. На вказаному плані відсутній проїзд на який посилається позивач (а.с.73).

Твердження позивача, що частиною земельної ділянки, яку передано у власність ОСОБА_4, користуються мешканці будинків 33,33А,35А,35 і таке користування підтверджується генеральним планом земельної ділянки 1966 року, розписками попередніх власників, технічним паспортом на житловий будинок № 35, та геодезичним планом виготовленим ПП «Абрис», суд не бере до уваги як належні та допустимі докази неправомірності рішення Рівненської міської ради.

Позивач ОСОБА_3 вказує, що використовує земельну ділянку передану ОСОБА_4 у приватну власність для проїзду та проходу до свого будинку, що в судовому засіданні сторонами не заперечується.

Крім того, до земельної ділянки ОСОБА_3 на якій розміщений будинок № 35А по вул. Басівкутській в м. Рівне є проїзд на вул. Федіна, яким користується позивач.

З оглянутої в судовому засіданні відповіді № 02-2177 від 25.12.2013 року Управління Держземагенства у м. Рівному Рівненської області вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_3 перебуває у її власності згідно державного акту, тобто, межа між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_4 встановлена згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії РВ № 044581 від 08 липня 2004 року № 3749, що не заперечує позивач.

В звязку з цим, право позивача на проїзд та прохід до будинку № 35А по вул. Басівкутській в м. Рівне на даний час не порушено. Доказів порушення прав позивачем не надано і судом не встановлено.

Враховуючи викладене, пунктом 41 Додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2007 року N 1311 земельна ділянка площею 448 м на вул. Басівкутській, 35 була передана ОСОБА_4 Н,М. в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Рівненською міською радою відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Позивач стверджує що відповідачем винесено протиправне рішення, однак недоводить тих обставин,на які він посилається,як на підставу порушення його субєктивного права,не надавдоказів обґрунтування вимог,не спростував обставин на які посилались представники відповідачів та треті особи в обґрунтування своїх заперечень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем ОСОБА_3 не доведено, що рішенням Рівненської міської ради від 26 грудня 2007 року № 1311 при виділенні земельної ділянки ОСОБА_4 порушено її субєктивне право, а саме право користування проїздом та проходом земельною ділянкою, тому у позові слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірним п. 41 рішення Рівненської міської ради Рівненської області від 26 грудня 2007 року № 1311 відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського Апеляційного Адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: